У цій країні - найнижчий показник прийому біженців серед розвинених країн
Після вторгнення Росії в Україну Японія, яка практично не приймала біженців, відкрилася для українців. Там прийняли понад 1300 осіб, які рятуються від війни. Їм допомагають адаптуватися в країні та надають різноманітні пільги, дають доступ до роботи та освіти, писало раніше РБК-Україна.
Після початку війни в Україні Японія стала запрошувати не тільки родичів тих, хто вже живе в країні. Там відкрили в'їзд для всіх українців, які хочуть приїхати. Це зовсім нетипова політика Японії, адже раніше там практично не приймали біженців, пише Washington Post.
"Державні установи були нехарактерно щедрі, надавши допомоги, підтримку психічного здоров'я, мовні курси та житло, щоб допомогти українцям пристосуватися до нового життя", — пише видання.
Тепер в країні думають над питанням, чи стане така політика Японії поворотним моментом у вирішенні міграційних криз.
"У Японії, одній з найбагатших країн світу, діє одна з найбільш обмежувальних політик щодо біженців і прохачів притулку. В Японії — найнижчий показник прийому біженців серед розвинених країн", — додають у WP.
Деякі експерти впевнені, що ситуація з українцями в Японії може змінити політику щодо біженців.
Фото: Японія прийняла понад 1300 біженців з України (Getty Images)
"Ми вважаємо, що поточна ситуація потенційно може стати поворотним моментом для прийняття біженців у майбутньому. Ми сподіваємося, що уряд візьме до уваги підвищений інтерес громадськості до прийому біженців і швидко перейде до фундаментального перегляду всієї системи", — говорить Ері Ісікава, голова правління Японської асоціації біженців.
За словами аналітиків, Японія побоюється, що вторгнення Росії "може надати сміливості зростаючій військовій напористості Китаю в регіоні".
Ще українців дуже підтримують пересічні японці. У виданні пишуть, що для Японії це нетипово. Адже у країни раніше завжди був "прохолодний інтерес до інших криз з біженцями — чи це криза в Афганістані, військовий переворот в М'янмі або війна в Сирії".
У Японії діють суворі закони, які вузько визначають поняття "біженець". Але щоб спростити процес прийому, українців там назвали "евакуйованими".
За даними Агентства імміграційної служби, з 1316 українців, які в'їхали до Японії, 236 осіб вирушило в найбільшу префектуру і столицю — Токіо. Тут для українців відкрита служба підтримки. Їм дають безкоштовне тимчасове житло, довгострокове державне житло з безкоштовними комунальними послугами, знижки на громадський транспорт, допомагають вчити мову.
Фото: 236 українців в найбільшу префектуру і столицю — Токіо (Getty Images)
З 1982 року в Японії стали діяти закони про прийом біженців. З того часу 87 892 людини подали заяви на отримання статусу біженця в країні, але за всі ці роки схвалили тільки 915 заявок. У 2021 році Японія надала статус біженця 74 заявникам.
Певний час тому тимчасовий губернатор Токіо Юріко Коїке заявила, що літні Олімпійські ігри 2021 року в Токіо надали новий імпульс проведенню Олімпійських ігор з акцентом на права людини та залучення різних спільнот, в тому числі біженців.
Драматична евакуація до Японії двох афганських паралімпійців, які втекли з Кабула на тлі захоплення влади талібами після відходу звідти військ США, також допомогла привернути увагу до тяжкого становища біженців.
"Вторгнення Росії (в Україну) дуже сильно вдарило по народу Японії, особливо при такій інформації, яка доходить до людей напряму. Вона зміцнила відношення людей до прийняття евакуйованих", — сказав Койке в одному з інтерв'ю.
Вона визнала, що громадська думка стала більш відкритою для допомоги іноземцям. Але не сказала, чи змінить це політику країни щодо біженців загалом.
Фото: В Японії прийом українців підтримують місцеві жителі (unsplash.com)
Поки неясно, чи зробить уряд істотні кроки з перегляду законів про біженців. У квітні прем'єр-міністр Фуміо Кісіда заявив, що Японія розгляне можливість введення "системи квазібіженців" для розміщення певних евакуйованих, у тому числі українців.
Такі зміни підтримують і японці: згідно з опитуванням центру Nippon у березні, 51,9% заявили, що політика прийому біженців повинна бути посилена.
Японська асоціація біженців щорічно допомагає тим, хто просить надати статус біженця в цій країні. Там кажуть, що більшість з таких людей — вихідці з країн Африки.
У 2021 році лише шість людей, які втекли з Африки, були прийняті в країні як біженці. Видання пише, що багато хто продовжує жити в злиднях, не маючи посвідки на проживання і чіткого способу отримати роботу і житло в Японії.
Тим часом у Японії з'являється ще більше організацій, які допомагають українцям. Група під назвою "Японська підтримка для українських студентів", до якої входять майже 100 мовних шкіл по всій Японії, організувала безкоштовні заняття і зібрала гроші, щоб компенсувати їм витрати.
Директор Інституту інформаційних технологій Сейфу Норіто Хіраока каже, що все це стало можливим "через унікальність конфлікту". Зокрема, загроза ядерної зброї з боку президента Росії викликала страх в Японії. Адже це єдина країна, яка зазнала на собі жахливі й руйнівні наслідки ядерного удару.
За 75 років після Хіросіми в результаті ядерних випробувань загинула незліченна кількість людей.
Фото: Хіросіма після ядерного бомбардування (wikipedia.org)
"Не думаю, що це принесе великі зміни. Неймовірна підтримка, яку ми спостерігаємо, пов'язана з тим, що це була саме Україна. Мені важко уявити, що буде така сама підтримка, якщо за кордоном розгорнеться ще одна трагедія", — говорить він.
Але інші все ж сподіваються, що основа змін в Японії вже закладена.
Минулого місяця в країні відкрили Український центр взаємодії для допомоги сім'ям, особливо з маленькими дітьми. На недавньому заході японські волонтери вчили українців готувати суші, а евакуйовані показали волонтерам, як готувати українські страви та вишивати.
"Сподіваюся, це може стати поворотним моментом. Якщо українці, які приїжджають до Японії, зможуть добре облаштуватися і створити тут справжню громаду, завдяки спілкуванню і взаємодії з ними, я думаю, почуття японців зміняться", — сказала директор організації Маріко Укійо.
Нагадаємо, ВНЗ Японії підготували для українців спеціальну програму: як взяти участь.
Також повідомлялося, що українці у Швейцарії працюють в ресторанах та IT-галузі.