Що відбувається на захоплених ворогом курортах Херсонської області
До повномасштабної війни в оксамитовий сезон українці ніжилися під ласкавим вересневим сонцем і насолоджувалися вільними пляжами на Азовському морі. Але в цьому році через захоплення російськими військами всього узбережжя повністю провалився не тільки оксамитовий, але і високий літній сезон.
Окупанти "звільнили" азовські курорти України від туристів, принісши в приморські міста і селища, де влітку завжди вирувало життя і не було відбою від відпочиваючих, розруху і запустіння.
TRAVEL РБК-Україна з посиланням на "Колоритне Приазов'я" розповідає, як пережили літо в окупації курорти Азовського моря.
Якщо минулого літа Бердянськ страждав від медуз, що заполонили море і тим неабияк зіпсували туристичний сезон, то в цьому на нього звалилася напасти страшніше — російські загарбники. Ворог зайшов у місто майже відразу після початку повномасштабного вторгнення.
Розлючені масовими протестами місцевих жителів, окупанти влаштували на курорті справжній терор. З весни тут немає газу, нормального зв'язку, більшість магазинів закриті, а в тих, що працюють, в основному низькоякісні російські товари і божевільні ціни. На вулицях розвішені ворожі триколори і білборди з пропагандою.
Відео: Бердянськ в окупації
В таких умовах загарбники, що не відрізняються розумом і кмітливістю, мали намір провести курортний сезон, обіцяючи Бердянську нескінченні потоки туристів з РФ, сусідньої Білорусі та псевдореспублік Л/ДНР.
Але пляжі, де влітку завжди багатолюдно, так і залишилися пустувати. Що не дивно: працюючих готелів було одиниці, розважальні заклади також не відкрилися, додати до цього комендантську годину, почорніле від мазуту, що витекло з потопленого ЗСУ корабля РФ, море і ледь не щоденні вибухи — і стане ясно, чому сезон окупанти провалили. А ось медуз в цьому році в Бердянську було набагато менше звичайного.
Не вийшов сезон і в окупованій Кирилівці. Один з найпопулярніших курортів Азовського моря, на якому щороку відпочивали сотні тисяч людей, цього літа виглядав безлюдним. У травні, коли тут зазвичай з'являються перші відпочиваючі, в Кирилівку заявилися окупанти з Z-технікою: на базах відпочинку розставили "Гради", а самі зайняли одні з кращих готелів курорту. І взялися організовувати "курортний сезон".
Але очікувано повністю його зірвали. Вулиці в центрі селища все літо були лякаюче пустельні, ринки та більшість сезонних магазинів так і не запрацювали, луна-парк, аквапарк, дельфінарій та інші розважальні заклади — теж. До середини липня боязко стали відкриватися перші (і останні) бази і готелі, які в умовах відсутності туристів змушені були значно знижувати ціни.
Фото: Заклади та кафе в Кирилівці практично всі закриті (надано РБК-Україна)
За незвично вільними пляжами снували нечисленні відпочивальники: в основному місцеві та жителі сусідніх населених пунктів, зокрема Мелітополя та Енергодара, які їхали сюди не стільки за відпочинком, скільки перечекати гострі моменти в рідних містах.
Єдине, що залишилося незмінним, це медузи, які в цьому році з'явилися в Кирилівці раніше звичайного — вже в червні. А в другій половині липня їх стало стільки, що вода біля берега перетворилася на желе. Хоча купатися все одно було нікому.
Відео: Кирилівка в серпні теж спорожніла
Окупаційна влада всіма силами "кошмарила" готельєрів, які залишилися в селищі, змушуючи їх реєструвати бізнес в Росії, а в разі відмови загрожувала "націоналізацією". З власністю тих, хто поїхав, робили ще гірше: землю привласнювали, а майно розграбували.
У серпні Кирилівці стало зовсім не до туристів. Отримавши ряд подарункових "бавовн" від ЗСУ в Мелітополі, росіяни стягнули сюди залишки вижила техніки та особового складу, остаточно перетворивши популярний курорт на військову базу.
Коса Арабатська стрілка, яка з'єднує Крим з материковою Україною, і сусідній Генічеськ знаходяться під російською окупацією з 24 лютого. Літо тут, як і на інших курортах Азовського узбережжя, видалося сумним: безлюдним і безнадійним.
Відео: Набережна в Щасливцевому повністю спорожніла
З приходом тепла окупанти у звичній для них манері, тобто силою, намагалися розпочати курортний сезон. Але погрози не спрацювали. Готелів і баз відпочинку, які вирішили відкритися, було мізерно мало, та й тим доводилося здавати номери майже за безцінь. На набережних, зазвичай галасливих і жвавих, зі строкатим натовпом курортників і жвавих продавців всякою всячиною, незвично тихо. Гарячі джерела відкриті, але відвідувачів немає, на знаменитому Рожевому озері ніхто не знімає фантастичні пейзажі.
Фото: Порожнеча на пляжах курортного Щасливцевого, водорості ніхто не прибирає (надано РБК-Україна)
Ледь не єдиними "відпочивальниками" на Арабатській стрілці були самі окупанти, які захопили кілька пансіонатів, курортних комплексів і дитячий табір.
Крім них, на пляжах зрідка можна було помітити місцевих жителів і гостей з сусідніх населених пунктів області, частіше з Херсона та Нової Каховки, де особливо під кінець літа стало дуже неспокійно. Самі пляжі в гнітючому стані: водорості ніхто не прибирає, на березі повно мертвих медуз. Їх біля берегів Генічеська та Арабатки нинішнього літа було багато, але все ж істотно менше, ніж минулого року.
Невелике затишне містечко за пару кілометрів від берега Азовського моря, Приморськ, і в колишні роки не могло похвалитися великим туристичним потоком. Сюди їхали в основному шанувальники спокійного недорогого відпочинку, яких не бентежила поки ще слабо розвинена курортна інфраструктура. Але цього літа, яке місто, як і його сусіди по Азовському узбережжю, провів в російській окупації, тут було зовсім порожньо.
Фото: Приморськ Бердянського району до війни (wikipedia.org)
На відміну від Бердянська та Арабатської Стрілки, тимчасові "господарі" навіть не намагалися провести в Приморську курортний сезон. А враховуючи, що, не бажаючи жити під гнітом російських військових, звідси виїхала ледь не половина місцевих жителів, він і зовсім перетворився на місто-привид. Пустельні вулиці, забиті віконниці магазинів і кафе, законсервовані до кращих часів бази відпочинку і готелі, безлюдні пляжі, головні гості яких — всюдисущі чайки, що виглядають рибу в абсолютно порожньому морі.
Урзуф та інші курорти Мангушського району Донецької області — Юр'ївка, Азовська Ялта, Білосарайська коса, Мелекіно — в останні роки тільки почали активно розвиватися і набирати популярність. Про них заговорили, сюди стали приїжджати відпочивальники не тільки з сусідніх областей... але потім прийшли "визволителі".
Навесні в Мелекіно, Урзуфі та інших селищах на узбережжі шукали тимчасовий притулок жителі багатостраждального Маріуполя, кому пощастило вибратися з міста, яке ворог щодня посипав снарядами, бомбами й ракетами.
Фото: Урзуф у Донецькій області до війни (wikipedia.org)
А коли активні бойові дії припинилися, окупанти цинічно влаштували танці на кістках. У буквальному сенсі: на всіх перехрестях зазивали на відпочинок жителів так званих "Л/ДНР" та інших тимчасово окупованих територій, в той час як самі рили по сусідству могили, в яких перепоховали тисячі загиблих від їх же рук маріупольців. Охочих відпочивати поруч з кладовищем знайшло небагато: пляжі переважно пустували, а готелів і кафе працювало не більше десятка.
За останні два тижні на фронті намітилася позитивна для України динаміка, що дозволяє боязко сподіватися як мінімум на відносно швидке звільнення Херсона. А за ним — і звичних курортів.
"Можна констатувати, що сезон на курортах Азовського моря в окупації повністю провалений. Він не відбувся ні на 50, ні навіть на 10% від рівня минулого року. Відпочивальників не було і немає. І ніяким навіть боязким надіям на приплив туристів з Росії та ЛДНР точно не судилося збутися", — коментує РБК-Україна ситуацію головред Кирилівка.Укр Євген Смельчаков.
Але він зазначає, що сьогодні в окупації спостерігається досить полярна ситуація в плані співпраці бізнесу з окупантами та колаборантами.
"На деяких курортах, наприклад, в Кирилівці, практично повністю ігнорують примус до співпраці з боку окупаційної влади. Власники готелів в більшості якщо і реєструються під страхом віджимання власності, то найчастіше відтягують цей момент до дедлайну. Але в ряді інших регіонів, попри виїзд більшої частини економічно активного населення, йде спроба адаптації бізнес-процесів під нові реалії. На жаль, лояльність до окупантів тут вища. І це вимагає ретельного аналізу після нашої перемоги", — звертає увагу експерт.
З сумом доводиться констатувати, що курортний сезон-2022 на Азовському морі був вкрадений російськими загарбниками. Одних вони позбавили можливості відпочити, інших — заробити.
Але немає ніяких сумнівів, що Український Південь, включаючи все Азовське узбережжя, обов'язково буде звільнений, і наступного літа ми неодмінно поїдемо на море: гуляти по набережній в Бердянську, танцювати до ранку в Кирилівці, милуватися рожевими озерами та відновлювати сили на гарячих джерелах Арабатської стрілки, насолоджуватися безтурботністю в Приморську й Урзуфі.
Зазначимо, крім Автономної Республіки Крим, зараз тимчасово окуповані Росією всі курорти Азовського моря. Також — села та містечка Херсонщини, які мають вихід до Чорного моря.
Також ми писали, як живе курортна Кирилівка в окупації.