Актор Олексій Комаровський: Під час війни ми створюємо потужний світовий бренд – Україну
Фото: Актор Олексій Комаровський (колаж РБК-Україна)
Про ДРГ у Києві, капітуляцію Росії та волонтерство – у інтерв'ю для TRAVEL РБК-Україна
Багатьом українцям з дня повномасштабного вторгнення Росії довелося перекваліфікуватися: у бійців ТРО, військових, волонтерів – можна перелічувати довго. Українському акторові, зірці телеканалів НЛО TV та Індиго TV Олексію Комаровському також довелося змінити амплуа. Утім, волонтером він став за покликом серця.
TRAVEL РБК-Україна поспілкувалися з Олексієм про те, як він почав волонтерську діяльність, як спілкувався з російськими підписниками і які прогнози має щодо розвалу Росії та розквіту української культури.
"За кілька днів до початку я шкірою відчув, що буде масштабна війна"
– Олексію, ви були із тих, хто не вірив, що почнеться повномасштабна війна? Чи розуміли, що це неминуче?
Я був із тих, хто розумів, але не хотів вірити в це. Моє логічне мислення логіка до кінця пручалося: невже ці кремлівські мумії є повними ідіотами й самогубцями, аби розв’язати таку страшну війну.
Протягом 2021 року вважав, що буде мінімальна ескалація війни, яка тягнеться з 2014 року. Скоріше навіть провокація для реалізації російських "політично-рекламних понтів". Але за кілька днів до початку, детально вивчивши приклад Сирії, я шкірою відчув, що все ж буде масштабна війна.
Фото: Актор Олексій Комаровський під час війни "перекваліфікувався" у волонтера (надане РБК-Україна)
– Від кого дізналися, що почалася війна?
О 4:30 ранку пролунав дзвінок. Побачивши на екрані "Сеструля", зрозумів, що почалося (дзвонила моя молодша сестра). Взяв слухавку. Вона сказала, що чує вибухи. Аж тоді я їх теж почув – мій сон виявився достатньо міцним.
"За три хвилини прибув наряд із двох авто: поліція і військові. Їх "пов’язали"
– Як реагували ваші рідні та близькі?
Були переживання, але здебільшого контрольовані. Всі якось згуртувалися, оперативно зв’язалися між собою, розробили план дій. Ніяких криків, сліз, паніки не було взагалі. За 15 хвилин я вже був на заправці. Авто з повним баком – це важливий ресурс. Черг ще не було, але за годину вже стояли довжиною у 200 метрів.
Десь о 5:30 ранку в центрі Києва я зіткнувся з першою ДРГ. Вони під виглядом простих киян спитали: "брат, что дєлать собіраєшся? Гдє оружиє дают?". Їх видала поведінка, авто, обличчя. Я кажу: "в "Дії" подивись, там все є". Після відповіді "где-где?" все стало ясно. Я "відморозився" і за хвилину передав поліції номер та марку їхнього авто, координати, опис. За три хвилини прибув наряд із двох авто: поліція і військові. Їх "пов’язали". Подальша доля цих "зальотних" мені не відома. Все було дуже швидко.
"На другий день почав відрізняти постріли наших гаубиць від інших вибухів"
– Які рішення вам доводилось приймати у перші дні, тижні?
Перше рішення – залишаємося в Києві. Далі – як у багатьох: дозаправив повний бак, закупили необхідних харчів для близьких, обладнали бомбосховище і організували чергування, закупили певне обладнання, перерахували кошти на ЗСУ.
У перший день записав відеопост у Instagram до російських підписників, та й взагалі до росіян з конкретним меседжем – "зупинити свого маразматика-президента, який сьогодні розпочав війну, не вірити фейковим новинам, не пускати своїх хлопців на цю злочинну війну".
Фото: Допомагати військовим актор почав стихійно, але пізніше волонтерство для нього стало системним (надане РБК-Україна)
Але після кількох подібних постів десь на п’ятий день я зрозумів, що на "тій стороні свідомості" переважна більшість або "патріоти" з імперською самозакоханістю, або одноклітинні організми, або боягузи. Лише кілька сміливців вийшли на зв’язок і заявили про відверту підтримку України.
Приблизно на другий день я почав відрізняти постріли наших гаубиць від інших вибухів. Спати перші три дні, на жаль, не доводилося – постійні вибухи. Ми знаходилися саме неподалік Гостомеля, Ірпеня, в тій стороні Києва. А потім поруч із нами прилетіло: на відстані 200 метрів ракета знищила 9-ти поверховий бізнес-центр вщент, авто згоріли. Було лячно.
– Ви зараз активно займаєтесь волонтерством. Як прийшли до цього?
Це сталося якось стихійно: одного разу допоміг знайомим, вдруге щось дістав, втретє допоміг евакуюватися, потім звернення в особисті від підписників – і так полетіло.
Далі розробили з друзями для залучення коштів благодійну NFT-колекцію, присвячену нашим безстрашним воїнам. Також організували фонд за кордоном, підключив друзів і діаспору в Іспанії, США, Литві, Канаді – дуже дякую за моральну, гуманітарну та фінансову підтримку. Склалася "агентурна мережа" волонтерів та ТРО-шників.
Фото: Олексій розповів, як намагався "достукатися" до своїх російських підписників, проте зазначив, що це виявилося марною справою (instagram.com/p/CbAkraFtmkb)
"Найважче – усвідомити Бучу, Ворзель, Бородянку, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь"
– Розкажіть більше, що саме робите?
У перші дні вирішував питання евакуації з різних точок, діставали на фармацевтичних базах медикаменти, вантажили та організовували їх доставку до Бучі, Ірпеня. Також – постачання харчів в регіони Харківщини, Чернігівщини, Сумщини. Далі трохи освоївся і почав закупки якісних бронежилетів та амуніції для товаришів та кіношників, які пішли на війну.
Ось наш герой, відомий глядачам НЛО ТV український актор Міша Досенко – вже у нашому новому "натівському" броніку:
Фото: Актор Михайло Досенко у новому бронежилеті (надане РБК-Україна)
Був період піку надходження ресурсів – десь в середині березня. Далі закономірно пішов спад та почалася нестача коштів, але намагалися викручуватися.
До Великодня у режисерки Аліни Чеботарьової, за сумісництвом колеги-волонтерки, народилася чудова ідея створити трохи добра: спекти паски для жителів звільненої Чернігівщини та наших військових:
Фото: Кіношники знайшли ресурси та спекли сотні смачних пасок, встигнувши доставити їх до Великодня сотням звільнених українців та нашим військовим (надане РБК-Україна)
Ми об’єдналися кіношниками: я, режисерка Аліна Чеботарьова, продюсерка Аліна Мороз, актор Павло Вишняков, також нас підтримали Голова Держкіно Марина Кудерчук та директор "Укркінохроніки" Володимир Авраменко. Знайшли ресурси та спекли сотні смачних пасок, встигнувши доставити їх до Великодня сотням звільнених українців та нашим військовим.
Зараз на дворі травень, волонтерська робота продовжується. На цей час купив позашляховик для бойових задач конкретного українського підрозділу, за декілька днів авто приїде в Україну. І вже маю нові запити на ще одне авто для іншого підрозділу, амуніцію та медикаменти. Впевнений, все вийде, доведеться командою організувати збір коштів, бо власних ресурсів вже не вистачає.
– Що для вас найважче у ці дні?
Найважче – усвідомити Бучу, Ворзель, Бородянку, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь. Одразу після звільнення Київщини я поїхав до Гостомеля й Бучі із гуманітарною командою. Бачив пекло. Там пройшовся диявол в тілах рашистів.
Фото: Олексій Комаровський показав жахливі наслідки після окупації росіянами Бучі та Гостомеля (instagram.com/p/CbAkraFtmkb)
"Нашими воїнами я пишаюся до сліз, до крику"
– Справді… Але кажуть, що у війни є й інше обличчя. Що для вас виявилось найпрекраснішим, хто став відкриттям?
Наші воїни, наші лідери, наші люди, наші коти й собаки, наші принципи та цінності, наша природа, наш гумор, наш драйв, наші пісні, наш гімн, наші друзі у всьому світі. Пишаюся до сліз, до крику, до любові.
Надихає та захоплює ясність розуму, сміливість духу, будь-яка співучасть і допомога. Про негатив навіть не хочу згадувати. Часом зустрічаються гидоти як на національному рівні, так і у дворі.
Відкриття? ЗСУ, наш Президент, британці із їхнім прем'єр-міністром Борисом Джонсоном, командувач ЗСУ Залужний, наші фермери, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Ну, ви ж розумієте, список довгий. Ну а в моїх друзях і в нашій нації я був впевнений завжди!
"У перші місяці з економічних причин ми не зможемо ефективно і масштабно знімати кіно та ігровий телеконтент"
– Як думаєте, яким буде кіно, телебачення, взагалі зйомки після нашої перемоги? Чи це буде взагалі на часі?
О! Це окрема детальна тема, до неї можна підійти із професійно-стратегічної точки зору. Але узагальню. Звичайно, в перші місяці з економічних причин ми не зможемо ефективно і масштабно знімати кіно та ігровий телеконтент, крім певних документальних та соціальних проектів.
Але тепер всім стало ясно, що одними з основних фундаментів нашого майбутнього є військова індустрія та національна контент-політика – популяризація власного культурного коду, національних ідей та героїв. Саме в цих індустріях у нас були величезні прогалини, особливо до 2014 року.
Зараз, під час війни, ми створюємо мегапотужний і успішний світовий бренд – Україну. І нові національні цінності разом із відродженими мають бути відображені у новому кіно, нових серіалах, нових шоу та проектах. З початком 2023 року трохи почнемо знімати, а далі наберемо обертів, свіжого змісту, нових форм.
Фото: Олексій Комаровський: одними з основних фундаментів нашого майбутнього є популяризація власного культурного коду, національних ідей та героїв (надане РБК-Україна)
– Ми переможемо, коли…?
Ми вже перемогли. Але перемогу ще треба втримати, тому не розслабляємося, а ще дужче працюємо!
А щодо остаточної капітуляції та розвалу чорної імперії, то мій прогноз такий: до кінця літа у них буде зміна режиму, поступовий розвал держави. Можливо, навіть громадянська війна. А до кінця року ми повернемо всі наші землі.
Україна – звучить гордо!
Нагадаємо, раніше акторка Ольга Сторожук розповіла, чи можлива будь-яка співпраця із Росією після війни.
