Навколо "мовного закону" з'явилося безліч міфів. Спростовуємо основні стереотипи, які з ним пов'язані
"Мовний закон" під номером 5670-д "Про функціонування української мови як державної" прийняли у Верховній Раді.
За ідеєю його авторів, закон має забезпечити те, як функціонує українська мова як державна. До законопроекту внесли безліч правок. 24 квітня їх кількість складала 2065.
До ранку четверга 25 квітня, коли за закон мають проголосувати, мали розглянути ще 20 правок. Після цього закон нарешті був прийнятий з правками і пропозиціями комітету об 11 ранку 25 квітня.
"Запам'ятайте цею момент. Мова - це перемога. Слава Україні!" - відразу ж після прийняття закону у Верховній Раді сказав Андрій Парубій.
Мовний закон вже обріс величезною кількістю міфів. Розглянемо основні з них.
Із громадськістю не радились, коли подавали законопроект. Насправді, за словами багатьох активістів, саме цей законопроект був розроблений за участі громадськості та експертів. Його підтримали міністерства гуманітарного блоку, вчені ради Київського та Львівського національних університетів, вчені Києво-Могилянської академії та інші.
В Україні тепер заборонять говорити російською. Це неправда. Згідно із нововведеннями, українською мовою мають говорити у публічному просторі, у державному секторі, у сфері медицини та освіти. Але при цьому російську мову точно не заборонять.
Українці в більшості говорять російською, тому закон буде невигідний для переважної більшості громадян. Насправді ж, за даними КМІС (Київського Міжнародного Інституту Соціології), станом на травень 2017 року 68% українців вважають українську мову рідною, 50% українців говорять українською вдома, а 39% говорять нею на роботі чи під час навчання.
За словами активістів, ситуація для підтримки української мови так і залишається несприятливою, поки її частка в публічному просторі відстає від частки її використання у приватному житті.
Українською тепер примусять говорити абсолютно всіх. Російськовних будуть утискати. Це теж неправда. Про примусову українізацію взагалі не йдеться.
Насправді вільно володіти українською мають в першу чергу високопосадовці. Наприклад, президент, народні депутати, голова парламенту і всі його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри та всіх державних установ. Також – представники місцевих органів влади, судді та адвокати. Українську мають використовувати на роботі викладачі та лікарі.
Фото: Що змінює мовний закон (Інфографіка 24tv.ua)
Священників змусять вести службу тільки українською. Насправді ні. Закон не поширюється на мову релігійних обрядів і мову приватного спілкування.
Представників нацменшин будуть карати за незнання української, а свою мову їм вчити заборонять. Теж неправда. Скоріше навіть навпаки: тим представникам нацменшин, особам, які належать до корінних народів, іноземцям та особам без громадянства, які не знають української мови, будуть створені умови для її вивчення.
Державою буде гарантуватися право на навчання мовою нацменшини або мовою відповідного корінного народу одночасно з українською. Для них заплановане створення окремих класів або групіз навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу одночасно з українською.
ЗМІ тепер будуть тільки україномовними. Насправді ні. Щоправда, за замовчуванням сайти мають завантажуватися спершу українською мовою. Але, звысно, їм не забороняється мати й інші мови.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що під Верховною радою проходить акція на підтримку "мовного закону".
Крім того, знаменита українська акторка Ірма Вітовська емоційно висловилася про українську мову. Вона розповіла про важливість використання української мови на телебаченні та в інших сферах.