Живемо в апокаліпсисі: мешканка Делі розповіла про жахіття пандемії в Індії

Людмила вийшла заміж і поїхала жити в Індію до чоловіка. Вона повідомила, що всі лікарні Делі забиті хворими і їх госпіталізують навіть на підлогу і на вулиці поруч з медустановами. Крапельниці людям вішають навіть на дерева.

На початку року в Індії реєстрували по 300 хворих на добу

Офіційна статистика показувала близько 300 хворих, ще стільки ж було неофіційно. Але життя в Делі майже повернулося до нормального стану після майже піврічного локдауна. Людмила вважає, що причиною такого сильного спалаху стало те, що люди розслабилися. У карантині зайвий раз ніхто навіть на вулицю не виходив, а в кінці зими все відкрилося.

"Відкрили базари, магазини, транспорт і кінотеатри на 50% глядачів, дозволили релігійні церемонії. З квітня ще й сезон весіль, на яких зазвичай буває від декількох сотень до пари тисяч гостей. А потім пішли ще й виборчі кампанії зі своїми мітингами на немислиму кількість людей. Ось воно і дало свої плоди", - зазначила жінка.

У Делі ввели частковий локдаун. Метро ходить з обмеженнями, в поїздах тільки сидячі місця, в автобусах – тільки на половину сидячих місць. Ринки знову закрили, але залишили працювати продуктові магазини.

Сирени не затихають ні вдень, ні вночі

Людмила живе біля центральної дороги, яка веде до кількох лікарень. Каже, що виття сирен швидкої допомоги не вщухає ні вдень, ні вночі. Щоранку вона прокидається з відчуттям, що йде війна. Чоловік Людмили - лікар, у нього своя клініка. І те, що він розповідає – приводить в жах.

"Чоловік просто не справляється. О 06.30 ранку починає роботу, обідає і далі до 10-11 вечора. Фізично, морально і психологічно вже вичавлений. А хворих менше не стає, чоловік каже, ніби світу прийшов кінець. Тепер мертвих так багато, що крематорії не встигають спалювати. Чоловік розповідає, які до нього приходять пацієнти, деяких доводиться відправляти додому. І це дуже важко - люди просяться в лікарню. Але місць немає. Навіть при тому, що деякі хворі приїжджають зі своїми балонами. Пацієнтів доводиться класти на підлогу, на парковки, куди завгодно. Іноді навіть по дві людини на одному ліжку лежать. У чоловіка вже стерлася шкіра на пальцях від постійного відкривання ін'єкцій", - розповіла Людмила.

Причина сильного спалаху - неграмотність населення

Жінка вважає, що необізнаність населення є однією з головних причин такого сильного спалаху. В Індії багато неписьменних і багато хто не розуміє, що зараз пандемія. Вони намагаються лікуватися вдома самостійно. У державних лікарнях коїться щось неймовірне, лікарі кидають роботу, оскільки не витримують. А пацієнтів капають незрозуміло чим.

В інших містах Індії ситуація не краща

Євгенія живе в Індії вже 6 років. Вона вийшла заміж за індуса з міста Бангалора, на півдні Індії. У чоловіка - фармацевтичний бізнес. З 27 квітня в Бангалорі закрили повністю все. Виходити на вулиці - заборонено. Продукти купити можна з 6 до 10 ранку.

"Якщо не помиляюся, в Індію ковід завезли італійські туристи. Хоча і без них вистачило тих, хто міг хворобу привезти. Коли виявили перших інфікованих, то країна на кілька місяців пішла на суворий карантин. Все дуже сумно - не було роботи у простих робітників, закрилися виробництва і бізнес. Робітники масово намагалися виїхати з великих міст, щоб потрапити до себе в села, щоб хоч якось прогодуватися, через те, що в містах роботи не було взагалі ніякої. Транспорту спочатку не було, тому багато хто навіть з сім'ями йшли пішки сотні кілометрів. Це був жах. Потім начебто уряд організував для них транспорт у різних напрямках", - розповіла Євгенія.

Вона зазначила, що в кожному штаті були різні ситуації й час від часу вводилися обмеження. У Мумбаї було найгірше - там багато нетрів, жебраки живуть дуже купчасто і місто навіть повністю оточували, щоб ніхто не міг вийти.

Коли попередня хвиля пішла на спад, люди подумали, що все закінчилося і розслабилися.

"Індуси сильно розслабилися і вирішили, нібито все вже пройшло. На святі Кумбеха Крейда, який почався у квітні, на півночі Індії купалися в річці Ганг мільйони людей, всі веселилися. І в підсумку там виявили тисячі випадків захворювання. А скільки не виявлених - не хочу навіть думати", - додала жінка.

У медицині настав повний колапс

Державна медицина в Індії - в колапсі. Приватники ще якось справляються, і держава не може віддати їм наказ допомагати держсектору. Однак лікуватися в Індії дорого, а вмирати – ще дорожче.

"Є безкоштовні лікарні. Але це таке видовище, що краще не бачити. Одного разу помилково зайшла в таку і пошкодувала. Але людям нікуди діватися, вони йдуть і йдуть. У приватників умови нормальні, ось тільки вони не по кишені простим людям - невиправдано дорого. Нещодавно у знайомої помер чоловік, так за те, щоб просто забрати тіло, їй викотили чек на 300 рупій (112 тисяч гривень). І поки вона його не оплатила, тіло чоловіка забрати з лікарні не могла. Приватники ціни завищують як хочуть. Можна почати з ними лаятися і, таким чином ціну збити у 2-3 рази. Втім, є послуги й за доступними цінами, наприклад, прийом у лікаря коштує 300 рупій (112 гривень). Ліки теж відносно недорогі. Максі та антисептики можна купити. Ціна на маску 50-100 рупій (20-40 гривень). Вакцина в приватній клініці коштує 250 рупій (93 гривень), а в державній безкоштовно", - розповіла Євгенія.