У Херсонській області жінка з сім'єю змогла вирватися з окупації, і відверто розповіла, як російські загарбники обстрілювали колони мирних жителів, і як їй вдалося з чоловіком, сином і маленьким братом врятуватися.
Свою історію Анна розповіла в проекті "СВОЇ" на "24 каналі".
Вбивства і викрадення, що творили російські солдати на захоплених територіях, жінка бачила своїми очима.
Інтервенти викрали і її батька - чоловіка тримали близько доби, після чого відпустили. Анна підозрювала, що тоді окупанти хотіли використовувати її батька як "живий щит".
Про те, що треба евакуюватися, сім'я вирішила наприкінці лютого. В цей час військові РФ вже розстрілювали машини з людьми.
"Без різниці, чи написано у тебе на склі "діти", чи є білий прапор. Це було вибірково хаотично, робили, що хотіли. Після випадку з татом ми зрозуміли - залишатися небезпечно, треба їхати", - розповідає Анна.
У її маленького сина був постійний стрес, сльози. Сім'я вирішила евакуюватися в Кривий Ріг, а разом з ними поїхали і сусіди.
""Блокпостів" тоді ще не було. Але вони сиділи в засідках, були заховані десь між деревами - так, щоб їх не було видно, але щоб бачили машини, що їдуть", - згадує Анна.
Тоді вони вирішили евакуюватися по полях, а їхали на одній машині. По трасі рухатися було рівнозначно стати "мішенню" для окупантів.
"Ми зрозуміли, що у них вже виробився певний режим обстрілів. Якщо вночі тихо, то вдень стрілятимуть і навпаки. Орієнтувалися на цей спокійний час, щоб проскочити. У чому сиділи, в тому і стрибнули в машину... Дорога була страшною, ночували в полі під обстрілами "Градів"", - каже жінка.
Під час евакуації родина натрапила на російських окупантів у полі біля одного з сіл. Вони здалеку побачили, що загарбники вийшли на дорогу з автоматами. Військові РФ перевірили всю машину, роздягали чоловіків до трусів і шкарпеток, шукали татуювання, а також змушували роздягатися жінку і дітей.
"Ледь в рота не заглядали. Малому 3 роки, а моєму братові - 13. Так що може ця дитина показати або мати. І то під дулом автомата змусили роздягнутися посеред поля в лютому. Нас пропустили, але ми не думали, що доїдемо. Здавалося, що слідом випустять автоматну чергу", - згадує жінка.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію сім'ї з-під Києва, яка дивом врятувалася з окупації.
А також перед цим ми писали про офіцера, який вивів поранених побратимів з оточення під шквальним вогнем у шторм.