Комітет при Кабінеті міністрів підтримав переведення кримськотатарської мови на латинку. І вже найближчим часом уряд ухвалить остаточне рішення щодо затвердження алфавіту цієї мови на основі латинської графіки.
Чому це важливо - читайте у нашому матеріалі нижче.
"Перехід на латинку - важливий крок, щоб створити кращі умови для збереження і розвитку кримськотатарської мови", - цитує віцепрем'єр-міністра Олексія Резнікова сайт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Чиновник зауважив, що кримськотатарський народ 30 років тому вирішив змінити графіку алфавіту, оскільки латинка краще відповідає фонетиці тюркських мов. Цей шлях вже пройшли Азербайджан, Туркменістан. Узбекистан паралельно використовує дві графіки, у Казахстані триває перехід на латинку.
"Сьогодні латинська графіка дозволяє краще інтегруватися до цифрових платформ, більш повною мірою використовувати можливості, які надає Інтернет. Серед іншого, зростатиме інтерес до кримськотатарської мови серед українців. Адже це питома тюркська мова України й вона є нашим вікном до усього тюркомовного світу", - зауважив Резніков.
Запропонований варіант алфавіту складається з 31 літери. В основі проєкту - рішення Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років.
Переведення кримськотатарської мови на латинську графіку підтримує Меджліс кримськотатарського народу, а також абсолютна більшість кримськотатарських мовознавців, освітян-практиків і видавців.
"Після повернення у Крим наприкінці 80-х років минулого століття, одразу порушили питання переходу на латинську графіку. Це було першочерговим завданням в інтересах усього народу. Однак, процес затягували. Зокрема, через розділення через політиків Криму. Кирилиця не передає особливості кримськотатарської мови, зокрема її звуковий склад, орфографію", - пояснив викладач кримськотатарської мови в Інституті філології КНУ Абібулла Сеїт-Джеліль в ефірі "Громадського радіо".
Кримськотатарська мова тричі зазнавала змін. Спочатку, у 20-х роках минулого століття, була переведена з арабиці на латиницю, потім - на кирилицю. Русифікація була в інтересах Радянського Союзу. Тоді на кирилицю були переведені усі тюркські мови тодішніх народів СРСР.
Після розвалу Радянського Союзу, тюркські народи, які отримали державність, перейшли на латиницю.
"Бо це об’єднує ці народи та прискорює взаємодію в усіх сферах життя. Тому це питання важливе для нас. Ця думка підкріплена інформацією з академічних джерел. Останні 20 років у Криму активно готувалися до переходу на латинку. У наукових установах розробляли, вивчали, впроваджували латинську абетку, друкували літературу двома абетками, або лише латинкою. Після окупації цю роботу РФ заборонила. Рішення комітету - це формальність, бо повернення назад нема", - підкреслив Сеїт-Джеліль.
Окрім іншого, забезпечення розвитку мови - це "важливий сигнал людям в тимчасово окупованому Криму, що Україна піклується про їхні інтереси", каже заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко.
"Російська сторона не зможе його заблокувати ні репресіями, ні технічними перешкодами, ні формальними заборонами. Кримськотатарська мова розвиватиметься завдяки крокам, які робить Україна. Це надзвичайно важливо, адже окупаційна влада порушує мовні права та етнічних українців у Криму, і кримськотатарського народу. Блокує доступ до освіти. У проєкті акту передбачено, що освітній процес кримськотатарською мовою в Україні буде переведено на використання алфавіту з латинською графікою протягом 4 років. Усі матеріали, які будуть створені за бюджетні кошти, розміщуватимуться у вільному доступі, щоб ними могли скористатися і в Криму, і в будь-якій країні світу", - сказав чиновник.
Зауважимо, що мова про переведення українського письма на основу латинки йде з початку XVII століття.
Так, наприклад, ще у 1844 році Яків де Бальмен та Михайло Башилов підготували ілюстрований рукописний "Кобзар" латинкою, правки до якого вносив особисто Тарас Шевченко.
Пізніше український латиничний правопис (на основі чеського) був близький до запровадження в Галичині, що входила тоді до складу Австрійської монархії.
А у 1927 році пропозицію про "латинізацію" українського письма відхилила правописна комісія УСРР.
Прихильниками "української латинки" були Михайло Драгоманов і відомий український письменник, лідер організації "Плуг" Сергій Пилипенко.
Але разом з тим загальноприйнята (хоча б у колі лінгвістів) "українська латинка" сьогодні просто відсутня.
"Розроблена для передачі власних імен та географічних найменувань система транслітерації не може бути застосована ширше, бо створить значні труднощі при відтворенні ряду поширених звуків та звукосполучень української мови", - кажуть в Академії наук вищої школи України.
Видання "Новинарня" з посиланням на заяву АН ВШУ пише, що запровадження латинки в українське письмо неминуче спричинить гострі суспільні дискусії. І "такому рішенню опонуватимуть не лише проросійські політичні сили, які за будь-яку ціну прагнутимуть зберегти "духовні скрєпи" з колишньою метрополією, але й значна частина відданих патріотів України, які гуртуватимуться під гаслами історичної тяглості й культурної традиції".
"За таких умов запровадження латинки стане до снаги лише харизматичному орієнтованому на Захід лідеру-реформатору з високим рівнем особистої влади й довірою більшості суспільства. Саме так "латинізував" турецьку мову в 1928 році Ататюрк ", - кажуть науковці та додають, що письмо на кириличній основі не може стати на перешкоді євроатлантичним прагненням України.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що секретар РНБО запропонував перевести український правопис на латиницю.