Про подвиг українського офіцера і справжнього лицаря старшого лейтенанта Сергія Ткачука і його бойового побратима, ймовірно, буде пізніше знятий фільм і написані літературні твори. Герої вивели наших поранених бійців з ворожого оточення під час запеклих боїв з російськими окупантами в Херсонській області.
Зараз комбат поділився деталями складної операції на суші та на морі в шторм під шквальним вогнем противника, передає АрміяInform.
Командир стрілецького батальйону окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Сергій Ткачук у квітні відправився на виручку своїм бійцям, які в ході виснажливих боїв протягом декількох тижнів зі значно переважаючими силами ворога опинилися в оточенні, проте не відступали і трималися до останнього.
Становище було важким: десять поранених солдатів ЗСУ потребували медичної допомоги. Тоді командир бригади 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового походу доручив старшому лейтенанту Ткачуку провести операцію з порятунку наших воїнів.
Офіцер і ще боєць бригади вирушили в море на допомогу побратимам на човні з мотором пізно ввечері. Дісталися до потрібного місця через 4 години. Після цього відвантажили бійцям озброєння і забрали на судно поранених.
А ось вийти непоміченими, на жаль, не вдалося - окупанти стали бити по човні то майже прицільно, то шаховим порядком, то навмання.
"В якусь мить нас опустила хвиля, і снаряд пролетів вище. Ворожа БМП-3 ніби надривалась, скаженіючи від безсилля. Та маневрування, яке відбувалося й інстинктивно, і за досвідом, щоразу допомагало залишитись неушкодженими", - розповів Ткачук.
Старший лейтенант зізнається, що та ніч перетворилася для нього на справжній кошмар. Шторм не вщухав, постійні обстріли тривали. Човен за 2 години зміг наблизитися до наших позицій тільки на кілька кілометрів.
"Зв'язок з командуванням зник, човен був перевантажений, у будь-яку мить міг перевернутися та почати тонути. Поранені бійці просили лише про одне - пристати до якогось берега та дати померти на суші, а не у крижаній воді", - говорить комбат.
Сам він зберігав спокій і підбадьорював поранених, а після зрозумів, що єдиним правильним рішенням в таких обставинах буде пришвартуватися в іншому місці.
І ось о 6 ранку він разом з трьома пораненими, які були здатні самостійно пересуватися, відправився в напрямку розташування штабу бригади.
"Ми дістались маяка та зрозуміли, куди треба рухатись далі. Дійшли до одного з населених пунктів, з'явився зв’язок, і ми викликали пошукову бригаду. За наданими нами координатами пошукові групи знайшли решту поранених бійців та евакуювали їх до шпиталю", - розповів командир батальйону лицарської бригади.
Також Ткачук додав, що, вирушаючи на таке небезпечне завдання, розумів, що це може бути квиток в один кінець.
"А тут не лише сам живий, а й десять поранених побратимів з оточення вивели. Хоча, коли під обстрілами рашистів рушили на човні, ротні командири, які лишилися на березі в оточеному селі, передали до штабу бригади, що ми можемо не повернутися. Але, на щастя, повернулися. Ми це зробили!" - каже офіцер.
За особисту мужність старший лейтенант Сергій Іванович Ткачук указом президента був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а також відзнакою Міноборони - пістолетом 9-мм Glock-19.
Це - тільки один з величезної кількості прикладів мужності та героїзму захисників України, які боронять батьківщину від російських окупантів.
Нагадаємо, перед цим ми писали, що пілот ЗСУ розкрив деталі секретних польотів до Маріуполя на "Азовсталь", під час яких захисникам доставлялися їжа, боєприпаси та медикаменти, а назад забирали поранених бійців.
А також розповідали, як сміливий українець викрав "УРАЛ" у російських окупантів у Херсонській області, та передав його ЗСУ.