Умовити родичів покинути свої будинки та перебратися в більш безпечні місця для українців перетворилися на справжній квест. Літні люди дуже неохоче залишають свої будинки та вивезти їх з рідного міста часом просто неможливо.
Однак є методи, які допоможуть умовити літніх родичів евакуюватися в безпечне місце. Свої поради дала психолог Юлія Павлова в "Довіднику безбар'єрності".
Знайдіть те, що найбільше лякає людину і раціонально підходьте до розв'язання проблеми за допомогою альтернативних варіантів.
Якщо це будинок, то обговоріть, що за ним можуть доглянути сусіди, інші родичі, які вирішили не їхати. Або що ви вже знайшли тимчасове житло з хорошими умовами і є куди переїхати (якщо ви це дійсно зробили). Відзначте, що потім можна буде повернутися додому і відремонтувати будинок, якщо щось станеться.
Якщо це страх стати тягарем - намалюйте чіткий план, як будуть надавати допомогу, які служби дадуть підтримку. Дізнайтеся про захист людей похилого віку в регіоні або країні, куди ви зібралися їхати. Ваші близькі повинні бачити, що ви врахували все, що їх турбує і лякає.
Вислухайте всі доводи літньої людини за те, щоб не їхати і якими вона мотивується. Більшість людей в розмові вказує на найцінніше для них, і це допоможе вам змінити їх думку про евакуацію.
Якщо цінності - діти та онуки, то наполягайте на тому, що від'їзд допоможе бути разом, допомагати та не розлучатися. Потім дайте час на обдумування і підходьте знову, з фотографією онуків. Можете тепло і м'яко згадати якісь приємні моменти та попросити не позбавляти дітей таких радощів.
Якщо людина сумнівається, дайте ще часу. Запитайте, чи хотів би вона, щоб рідні були поруч, знати, що про них все в порядку. Важливо пам'ятати, що це не маніпуляція й у вас немає прихованих мотивів і бонусів. Це спосіб нагадати людині про важливі речі, щоб подолати страхи.
Майте готовий план. Опишіть кожен крок, розкажіть про план "Б". Важко зважитися їхати "в нікуди", якщо сил будувати нове життя просто немає. Людина похилого віку повинна відчувати безпеку. Розуміти, чим буде корисна і бути впевненою в тому, що заважати не буде.
Знайдіть справи, якими вона буде зайнята. І вони повинні грунтуватися на тому, що важливо для людини та що вона звикла робити вдома: займатися домашнім господарством, сидіти з малюками, берегти традиції. Згадайте, що саме роблять ваші літні близькі та адаптуйте це до нового місця.
Важливо, щоб ваші близькі не чули у вашій пропозиції обов'язок (мене беруть як няньку). Ваші слова повинні звучати як прохання про допомогу і можливість бути поруч.
"Мені дуже важливо, щоб ти був (була) поруч. З твоєю допомогою я зможу спокійно працювати та знати, що вдома все буде добре. А також бачити тебе щовечора, разом пити чай, а не хапати телефон кожну хвилину, не їсти та не спати. Нам краще буде разом, ти згоден (на)?"
Завжди залишайте людині вибір. Ваш тон не повинен бути зі звинуваченнями або викликом: "хочеш, щоб я постійно переживав за тебе". Плануйте діалог, в якому ваша позиція буде переконлива, але не буде тиснути на близьких.
Коли людина буде готова до від'їзду, перевірте разом наявність необхідних ліків, одягу та інших важливих речей. Поясніть це турботою, не нервуйте, спокійно перепитайте, що і де лежить.
В особистих речах краще залишити контакти, за якими можна з вами зв'язатися. Людина може загубитися, отримати поранення або просто злякатися під час поїздки. Можна вказати на папері хронічні захворювання або необхідні ліки. Це допоможе надати правильну допомогу тим, хто опиниться поруч.
Під час поїздки запитуйте у літньої людини про її потреби: Їжа, вода, відвідування туалету. Часто люди старшого віку соромляться і мовчать, щоб не бути "тягарем". По можливості, пропонуйте кожні 3-4 години невеликі зупинки. Кровообіг з віком стає гірше, тому його потрібно відновлювати в кінцівках.
Якщо немає можливості зробити зупинку - потрясіть разом пальцями рук, посувайте ногами, шиєю. Це допоможе. Через уповільнений кровообіг у літніх людей може бути відчуття холоду в кінцівках. Постарайтеся подбати про теплі речі – шкарпетки, колготки, рукавички, плед.
Під час поїздки намагайтеся більше спілкуватися. Не про війну і по можливості - не про маршрут. Розпитайте про щасливі моменти дитинства або юності. Згадайте пережиті події, які вам принесли радість. В автомобілі можете разом заспівати.
Такі методи допомагають заспокоїти людину, дають підтримку, заземлюють і знижують рівень стресу.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як побороти панічні атаки та стрес під час війни.
А також розповідали про те, як розмовляти з дітьми на тему війни та смерті близьких людей.