Систему радянської освіти часто називають найкращою у світі, якій значно програє сучасна школа усіх рівнів - від дошкільної до вищої. Попри всі спроби реформування освітніх методів, запровадження нових предметів, зміну систему оцінювання, українську освіту критикують. Мовляв, раніше діти були розумніше, прагнули вчитися, любили читати, і були більш мотивованими. Але чи це так насправді?
Що не так з освітою зараз, і чи варто вважати освіту за радянських часів кращою - ми розбиралися в нашому матеріалі нижче.
На думку Олександра Пелешка, засновника видавництва малих тиражів "Літвир", якщо порівнювати співвідношення матеріалу, який давався в радянські часи та в західних школах - то так, може здатися, що радянська школа була потужніша.
"Але, як відомо, кількість не завжди є якістю. Великі об'єми які вимагала радянська школа засвоїти, були неосяжними для більшості дітей. Наприклад люди старшого покоління добре пам'ятають розриви в градації учнів, коли на клас відмінників було 1-2 людини, учнів з середньою успішністю 5-6, а от основна маса були з низькими показниками", - каже видавець.
Щоб не зменшувати загальні показники дирекції шкіл навіть ішли на хитрість, створюючи класи з різним рівнем. Наприклад, в одному збирали учнів з середніми показниками, між ними порівну розподіляли учнів з високими, а для учнів з низькими формували спецкласи, в яких навчання йшло за полегшеною програмою, де не було таких жорстких вимог як за звичайною програмою.
"Тільки от найкращим аргументом стане порівняння рівня знань іноземних мов тогочасних школярів з теперішніми. В часи СРСР тільки 2-3 випускники школи могли пишатися тим, що мають навіть не дуже гарний рівень знання профільної іноземної мови. А про те, що мати хоча б початковий рівень декількох мов, взагалі не можна було мріяти, й тим більше спілкуватися", - вважає експерт.
Натомість сучасні учні початковий рівень отримують ще у молодших класах, і нікого не здивуєш, що випускник володіє декількома. При тому на гарному рівні, що дозволяє вільно спілкуватися з іноземцями.
Такої ж думки дотримується Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud, громадський діяч.
За його словами, найбільше "двохсотбальників" в Україні саме серед учасників тестування з іноземної мови та цариці наук - математики.
"Загальність, доступність та безкоштовність - стали трьома китами, на яких трималася освіта Радянського Союзу. Від ліквідації масової неграмотності до кардинальної зміни змісту і методів навчання - шлях, який забезпечив успішні освітні результати. Радянська влада розуміла, що без тієї ж математики не буде ані індустріалізації, ані оборонки", - вважає Кондратюк.
За словами експерта, на відміну від сьогодення, тоді великою перевагою була замотивованість у навчанні. Діти знали, що муштра шкільних підручників пройде недарма. Адже молодих спеціалістів забезпечували не тільки роботою, але і житлом. Вчительська ж праця вважалася шанованою і затребуваною - не тільки на папері. Це була добре оплачувана альтернатива тяжкій фізичній роботі в колгоспі. Наразі ж бачимо, що вчительських зарплат не вистачає навіть на базові потреби.
На думку Олександра Кондратюка, нашій країн іще є педагоги, які мають не лише велику базу знань, але й готові вкладати душу в молоде покоління. Зрештою, в усі часи були діти, нехай не багато, але були, для яких пізнавальні потреби - пріоритетні. А тому не можна казати, що якесь покоління краще чи гірше. Справа - у підходах.
"Третина абітурієнтів цьогоріч не впоралися з математикою, кожен десятий не набрав мінімальний поріг з англійської, кожен п'ятий - з історії України, а понад 8% завалили фізику. Такі катастрофічно низькі результати свідчать про невмотивованість учнів. Як і 30-40 років тому вчителі пояснюють як вчити матеріал, але не розповідають навіщо. У радянський період цього було цілком достатньо, але зараз інші підлітки й інші часи", - вважає він.
За словами освітянина, стверджувати, що радянська система освіти найкраща - теж недоречно та інфантильно. Адже гуманітарні науки потерпали від ідеологічного пресингу, особливо українська мова і література, а тому мали сумнівну якість. Негативно впливали на освіту й обмеження у спілкуванні з іноземними вченими та відсутність домашньої освіти.
"У наш час гуманітарні науки нарешті розвиваються, але на жаль, роботу отримує далеко не кожен дипломований спеціаліст. Інші негативні моменти й досі тягнуться шлейфом від минулого до сучасного. А про велику кількість технарів і успіхи в космонавтиці залишається лише ностальгувати", - додав експерт.
Якою була освіта в СРСР (фото: mirovich.media)
За словами колишньої директорки однієї з київських шкіл, Людмили Манусенко, в обох систем освіти свої переваги і недоліки.
Перевагами освіти в СРСР, на думку експерта, є те, що навчальні програми розраховані були на середнього учня, в цьому - доступність та зацікавленість учнів. Також учні в ПТУ могли набувати певну спеціальність з перспективою подальшого працевлаштування.. До того ж авторитет вчителя був значно вищий з боку суспільства.
Переваг сучасної системи освіти, на думку Людмили Манусенко, теж немало - це доступність інформації, як для вчителя, так і для учня, система оцінювання (12 балів) більш об'єктивна.
Разом з тим серед недоліків освітньої системи часів СРСР експерт виділила обмеженість у доступі до інформації, велику наповнюваність у класах (більше ніж 40 учнів), відтворювання знань за зразком.
Сучасна ж система перевантажена навчальними програмами з усіх предметів, даються великі об'єми домашнього завдання, а використання гаджетів у навчанні знижує інтелектуальний розвиток.
Якою була освіта в СРСР (фото: mirovich.media)
Раніше ми писали, що блогер показав, як насправді жили пенсіонери в СРСР.