Найкривавіший місяць 2019: історії загиблих у липні героїв (фото)
Фото: колаж РБК-Україна
На Донбасі в зоні ООС в липні загинули 14 бійців. Наймолодшому було тільки 19 років
На Донбасі на фронті в липні загинули 14 українських воїнів. 21 числа стартувало "хлібне перемир'я", в день початку якого в результаті підриву на мінах двоє бійців загинули і двоє отримали поранення.
За даними прес-центру ООС та Міноборони, всього в липні поранення отримали ще 64 військових. Таким чином другий місяць літа став найкривавішим для ЗСУ в 2019 році. Про це передає "Новинарня".
Серед 14 загиблих героїв липня жертвами обстрілу стали 9 воїнів. З них 4-загинули від куль ворожих снайперів, троє - від ПТРК окупантів. 5 бійців підірвалися на мінах.
Троє з усіх загиблих служили у ВМСУ в 36 ОБрМП і 406 оабр, один - в Силах спецоперацій (8 опсп). Також в числі загиблих опинилися військовослужбовці 24 омбр, 25 опдбр, 54 омбр, 53 омбр (батальйон "Айдар"), 74 орб і 92 омбр.
Наймолодшому з героїв, які склали голови на фронті, було тільки 19 років.
1. Старший матрос Сергій Майборода був водієм санітарного автомобіля 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ.
Сергій Майборода
Він народився 2 грудня 1971 року в селищі Билбасівка Слов'янського району Донецької області. У Майбороди залишилися син і дочка, дружина і онуки.
На початку 2017 року Сергій вступив до лав ЗСУ на контрактну службу. 1 липня вранці окупанти обстріляли з ПТРК санітарний автомобіль "Хаммер" морпіхів, який вивозив з передової пораненого бійця. 47-річний Сергій Майборода, який був за кермом авто, загинув миттєво.
Поховали Сергія Григоровича в рідній Билбасівці.
2. 48-річна санінструкторка Ірина Шевченко також була в тому "Хаммері". Вона померла від страшних опіків після потрапляння протитанкової керованої ракети в авто вже в лікарні у Маріуполі 1 липня. З усіх, хто був у машині, вижив лише поранений боєць, якого евакуювали.
Ірина Шевченко
Ірина народилася 1 листопада 1970 року в Херсонській області, жила в Херсоні. Під час Революції Гідності була активною учасницею місцевого Євромайдана.
Після початку російської військової інтервенції в Україну Шевченка пройшла курси першої долікарської допомоги, потім курси викладання першої медичної допомоги і також курси тактичної медицини. Отримавши ліцензію, почала їздити на полігони та ділитися цими знаннями з бійцями. Потім в травні 2015 офіційно підписала контракт із ЗСУ та стала військовослужбовцем 36-ї бригади (спочатку десантно-штурмової, а потім вже морської піхоти).
Через свою неймовірну сміливість отримала псевдонім "Скажена".
У грудні 2016 року Ірину Шевченко нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
Ірину Шевченко ховали всім Херсоном. Її могила знаходиться на Алеї Героїв кладовища Геологів.
3. Розвідникові Едуарду Лободі з позивним "Фугас" було 25 років. 3 липня він йшов на чолі групи розвідників і розміновував прохід в "сірій зоні" біля Маріїнки в Донецькій області та підірвався на міні з новітніми датчиками руху російського виробництва. Боєць прикрив собою побратимів, і вся сила удару припала на нього.
Едуард Лобода "Фугас"
Едуард народився 2 січня 1994 року в селі Підопригори Лебединського району під Сумами.
Після початку війни на Донбасі кинув навчання в Сумському держпедуніверсітеті (історичний факультет) і вирушив на фронт добровольцем окремої тактичної групи імені капітана Воловика. З 2016 року воював у тактичній групі "Сапсан" ДУК "Правий сектор" - був інструктором із мінно-саперного справи.
В 2018 році Едуард підписав контракт і приєднався до 24-ї окремої мехбригади імені короля Данила (старший солдат, оператор-радіотелефонист).
Після підриву 3 липня воїна доставили до лікарні Курахове, але його травми виявилися несумісними з життям, і 4 липня хлопець помер.
У воїна залишилися батьки і молодший брат Костянтин, який служить в 27-й артбригаді.
4. Солдат Олег Жуков загинув 4 липня в районі хутора Вільний Попаснянського району Луганської області. Життя воїна обірвала куля ворожого снайпера.
Олег Жуков
Олег народився 4 травня 1977 року в Краматорську Донецької області. Після закінчення Донбаської державної машинобудівної академії працював на Старокраматорському машинобудівному заводі.
Наприкінці 2018 підписав контракт на службу в ЗСУ. Був солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону 54-ї ОМБР.
У Олега залишилися мати і брат.
5. 42-річний розвідник Владислав Локтіонов загинув на фронті 7 липня, куди повернувся після майже 2 років у ворожому полоні. Після звільнення він у суді довів, що не є дезертиром, а потім знову повернувся на війну.
Владислав Локтіонов
Владислав Олександрович Локтіонов народився 7 жовтня 1976 року. Жив в Дніпрі, працював у сфері будівництва. У 2015 році був мобілізований, потрапив на війну в складі 92-ї механізованої бригади ЗСУ в 1-й батальйон. Спочатку був гранатометчиком в протитанковому взводі, потім його перевели у розвідку, на посаду розвідника-кулеметника.
У травні 2016 року, за 2 місяці до демобілізації, біля села Жовте Луганської Владислав потрапив у полон до "ЛНРівців" - у лапи "спецназу кадировців", де провів 1 рік і 8 місяців.
Був звільнений в рамках великого обміну 27 грудня 2017 року.
Після лікування і реабілітації Владислав підписав контракт із ЗСУ і знову повернувся на фронт - цього разу в 53-ю бригаду, 24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар", став навідником гранатомета.
7 липня загинув біля села Південне (між Торецьком та окупованою Горлівкою) в результаті шквального вогню окупантів.
Поховали воїна в Дніпрі. У нього залишилися мати та неповнолітній син.
6. 21-річний молодший сержант, наводчик взводу безпілотних літальних апаратів 406-ї окремої артилерійської бригади ВМС ЗСУ Антон Фака загинув 10 липня поблизу села Гранітне в Донецькій області.
Антон Фака
Антон народився 8 вересня 1997 в селищі Березанка Миколаївської області. його старший брат Ігор служив у морській піхоті в Криму і після окупації вийшов з півострова, не зрадивши присязі. Тому в серпні 2016-го морпіхом став і в той час ще 18-річний Антон.
10 липня на Приазов'ї близько Гранітного колона, у складі якої був автомобіль голови Донецької облдержадміністрації Павла Кириленка, потрапила під обстріл у лінії розмежування. У кузов вантажівки КрАЗ зі складу ООС, де перебував Антон, потрапила керована ракета бойовиків.
Додамо, що автомобіль чиновника не постраждав.
У Антона залишилися батьки і брат.
7. Старший сержант Олександр Колодяжний з позивним "Кол" служив у 74-му розвідувальному батальйоні та побував майже в усіх гарячих точках - Мар'їнка, Широкіне, Піски, Авдіївський промзона.
Олександр Колодяжний "Кол"
Олександр народився 1 січня 1974 року в місті Жовті Води Дніпропетровської області. Відслужив строкову службу в Одеській області в артилерії і повернувся в Дніпропетровську область. Перед російським військовим вторгненням працював охоронцем і продавця. Після початку бойових дій пішов у ЗСУ добровольцем. Мобілізували його в липні 2014 року, на фронт Олександр потрапив у вересні.
Протягом жовтня та листопада "Кол" був серед захисників Донецького аеропорту. Саме він, ризикуючи життям, підняв український прапор над старим терміналом ДАПа.
Колодяжний був удостоєний ордена "За мужність" III ступеня і звання "Народного героя України". Тричі був поранений. Четверте поранення стало для нього останнім.
27 червня поблизу Мар'їнка Донецької області він натрапив на міну. Лікарі боролися за життя бійця два тижні - спочатку в Харківському військовому госпіталі, потім - у Головному військовому клінічному госпіталі в Києві. 11 липня серце Олександра зупинилося.
Поховали героя на Краснопільському кладовищі в Дніпрі.
У нього залишилися мати і дорослий син.
8. Старший солдат, заступник командира бойової машини 24-ї мехбригади Володимир Салітра не дожив до свого 30-річчя менше двох тижнів.
Володимир Салітра
Народився він 24 липня 1989 року в селі Волиця Жовківського району Львівської області.
У листопаді 2016 підписав контракт із ЗСУ. Був навідником-оператором 2-го відділення 3-го взводу 9-ї роти 3-го батальйону 24-ї окремої мехбригади імені короля Данила.
До завершення контракту залишалося кілька місяців, але 11 липня воздно ввечері Володимир загинув від кулі снайпера в районі села Тарамчук Мар'їнського району Донецької області.
9. Старший солдат Дмитро Лісовол загинув 15 липня в районі Авдіївки Донецької області.
Дмитро Лісовол
Він народився 24 жовтня 1987 року в селищі Рокитне під Києвом. Відслуживши строкову службу в армії, працював сторожем, вантажником, слюсарем. У березні 2017 року пішов служити у ЗСУ на контракт.
Був кулеметником механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
Після поранення під Авдіївкою його негайно евакуювали у військовий госпіталь, де медики кілька годин намагалися врятувати бійця, але марно.
Поховали Дмитра Лісовола в Рокитному.
У героя залишилися батьки, дві сестри, 7-річний син і 5-річна дочка.
10. Старший солдат, снайпер групи спеціального призначення Богдан Бігус "Баррет" загинув 18 липня від поранення в результаті підриву на вибуховому пристрої з "розтяжкою" під час вогневого зіткнення з ворожою ДРГ.
Богдан Бігус "Баррет"
Він народився у Хмельницькому 12 червня 1991 року. Був активним учасником столичного Євромайдана, і після початку війни на Донбасі записався в Нацгвардію, щоб поїхати добровольцем на передову.
Потім підписав контракт із ЗСУ і служив у 8-му окремому полку спецпризначення ССО, що дислокується у Хмельницькому.
Поховали бійця в Хмельницькому на Алеї Героїв міського кладовища Ракове.
У нього залишилися батьки, бабуся, дружина і двоє маленьких дітей.
11. 33-річному старшині Олександру Бардалю "Бармалею" до завершення контракту залишалося 20 днів. На фронті він перебував з 2015 року, служив у 24-й бригаді.
Олександр Бардаль "Бармалей"
Олександр Бардаль народився в Корсунь-Шевченківському Черкаської області 13 лютого 1986 року.
19 липня йому повідомили про важке поранення солдата Романа Джерелейка, який стікав кров'ю внаслідок пострілу ворожого снайпера. Олександр кинувся рятувати побратима. Адже четверо бійців вже несли носилки з тяжко пораненим Романом, снайпер вистрілив знову, і крупнокаліберна куля потрапила в Бардаля, перебивши артерію.
Поховали Олександра Бардаля в Корсунь-Шевченківському.
У нього залишилися мати, сестра, дружина і маленький син.
12. Гранатометник 2-го мотопіхотного взводу 2-ї роти 3-го окремого мотопіхотного батальйону 24-ї бригади Роман Джерелейко 19 липня проводив інженерні роботи по зміцненню бліндажа на позиціях в районі Мар'їнки, коли у нього вцілив снайпер бойовиків. Воїн помер у лікарні міста Курахове від втрати крові.
Роман Джерелейко
Солдат народився 4 листопада 1988 року в місті Волочиськ Хмельницької області. На військову службу за контрактом пішов в серпні 2016 року.
Поховали Романа Джерелейко в рідному Волочиську.
У нього залишилися батьки, брат і 7-річний син.
13. 21-річного десантник Семен (Шаміль) Румигін загинув поблизу міста Щастя 21 липня - в перший день "хлібного перемир'я".
Семен (Шаміль) Румигін
Хлопець народився в Дніпрі 1 грудня 1997 року. В його жилах перемішалася українська й татарська кров: мама - Вікторія, батько - Маджид.
При житті юнак був активним членом мусульманської громади Дніпра, відвідував мечеть в обласному центрі. Допомагав також будувати мечеть в Кам'янському. Семен-Шаміль був автором україномовного краєзнавчого доповіді 2018 року "З історії мусульман Придніпров'я", наукової праці про дніпровську мечеть.
Румигін отримав вищу освіту за двома спеціальностями. Відкрив свій бізнес.
У січні 2019 році вступив на контракт у ЗСУ. Був солдатом, снайпером розвідроти 25-ї окремої повітряно-десантної бригади .
21 липня вранці група військових 25 опдр висунулася на спостережний пост відомого ВОПу "Фасад". Бійці підірвалися на вибуховому пристрої, встановленому ДРГ противника.
Румигін намагався витягнути пораненого Микиту Скітченка, який підірвався на першій міні, але зачепив другий пристрій. Обидва солдати загинули на місці. Ще двоє військових отримали поранення.
14. Микиті Скітченку "Скіф" тільки нещодавно виповнилося 19 років. Він народився 8 травня 2000 року в селі Великоцьк Міловського району Луганської області.
Микита Скитченко
Микита закінчив 9 класів школи, і коли йому виповнилося 18 пішов на військову службу за контрактом. Став солдатом у розвідроті 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ.
Юнак загинув вранці 21 липня в районі Щастя Луганської результаті підриву, коли група військових висунулася на "спостерігач" у ВОПу "Фасад".
Микита був єдиним сином у матері.
Як повідомлялося, раніше в мережу злили особисті дані бойовиків з терористичного угруповання "ДНР", які зрадили Україну і примкнули до бандформування на Донбасі. Всього в списках 73 "спецназівця" бойовиків.
Раніше ми писали про те, що СБУ здався бойовик угруповання "ДНР", який був у терористів співробітником "військової прокуратури". Сергій Лук'яненко передав українським спецслужбам важливі відомості і навіть став подвійним агентом.
