У червні на Донбасі загинули четверо воїнів ЗСУ
На Донбасі на фронті загинули в червні четверо українських військових, а за перший місяць літа в штабі ЗСУ нарахували 46 поранених бійців в результаті обстрілів окупантів.
Наймолодшому з героїв, які віддали життя за Україну в зоні проведення ООС, було лише 22 року. Найстаршому - 45. Про це передає "Новинарня".
Згідно з інформацією з офіційних зведень прес-центру ООС, протягом червня обстрілу з боку ворога було 337, тобто понад 11 в середньому кожен день.
Усього ж без поранених і загиблих на фронті з української сторони у червні обійшлися лише 5 діб.
45-річний прапорщик Леонід Добрянський з позивним "Старий" був командиром відділення взводу управління розвідувальної роти 30 ОМБр їм. князя Костянтина Острозького. Офіцер загинув 13 червня від важкої мінно-вибухової травми під час бойового завдання в Попаснянському районі Луганської області.
Леонід Цезарович Добрянський народився 31 липня 1974 року в Ружинському районі під Житомиром. У 1992 році відслужив строкову службу в армії, закінчив школу прапорщиків, і в 1999 році звільнився з лав ЗСУ.
Проживав разом з сім'єю в Києві, де працював на авіаційному заводі ДП "Антонов" плавильником металу і сплавів 4-го розряду. Паралельно закінчив авіаційний технікум за спеціальністю "Виробництво авіаційних літальних апаратів".
З початку російської військової агресії проти України - навесні 2014-го - Добрянський був мобілізований. До 2015 року воював у складі 72-ї механізованої бригади. В Червонопартизанську Луганської області отримав бойове травмування - був контужений. Відразу після лікування повернувся на фронт.
Леонід Добрянський з позивним "Старий" (Фото: facebook.com/30brigade)
Восени 2015 року Леонід підписав контракт із 30-ю механізованою бригадою, посада - командир відділення взводу управління розвідроти. Пройшов багато "гарячих точок" АТО / ООС, зокрема бої на Світлодарській дузі.
По завершенні контракту в липні 2020-го він мріяв відсвяткувати весілля своєї 24-річної доньки, дуже чекав онуків. При цьому Добрянський все одно планував незабаром повернутися до лав бригади.
Офіцера поховали на Лук'янівському військовому кладовищі в Києві. У Леоніда залишилися дружина і дочка.
24-річний старший матрос Ілля Струк з 503-го окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ 17 червня отримав фатальне кульове поранення при ворожому обстрілі під час бойового чергування під Торецьком недалеко від окупованої Горлівки в Донецькій області.
Ілля народився 1 серпня 1995 в селі Льотниче Володимир-Волинського району Волинської області в багатодітній родині. Планував стати священиком, навчався в Почаївській духовній семінарії, був паламарем у Свято-Миколаївському храмі, а після початку війни відправився на захист країни від загарбників.
У 2014-му Струк став старшим матросом, гранатометником 503-го окремого батальйону морської піхоти, коли йому не виповнилося ще й 19 років.
Морпіх Ілля Струк (Фото: facebook.com)
На фронті Ілля отримав поранення, але це не завадило йому підписати контракт на подальшу службу. Останнім часом хлопець планував одружитися, збирався вступити на офіцерські курси.
Поховали Іллю Струка на кладовищі в селі Поничів поблизу Льотниче.
У бійця залишилися мати, брат і дві сестри.
Старший солдат Богдан Коваленко з позивним "Геркулес" був навідником-оператором 2-го розвідувального взводу 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи. 22-річний воїн загинув 18 червня від кулі ворожого снайпера під час бойового чергування в районі Авдіївки Донецької області.
Богдан народився 2 січня 1998 року в селищі Нова Водолага під Харковом. Цікавився інформатикою, правознавством, займався спортом - відвідував футбольну секцію при ДЮСШ.
Контракт із ЗСУ підписав у 2017-му, і після навчання в центрі "Десна" прийшов у 54 окрему мехбригаду.
Військовий ЗСУ Богдан Коваленко (Фото: facebook.com/Sistermercikharkivukrain)
Після завершення контракту він мріяв стати спецпризначенцем.
Після поранення пізно ввечері 18 червня Богдан помер під час евакуації до лікувального закладу.
Коваленко поховали в рідній Новій Володазі. У хлопця залишилися батько і бабуся.
Сержант Іван Дедюх з 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" загинув 27 червня біля села Старогнатівка Бойківського району Донецької області від численних осколкових поранень - під час інженерного обладнання позицій підрозділу стався вибух невідомого боєприпасу.
Іван народився в Тернополі 21 січня 1983 року. Закінчив профтехучилище, відслужив "строчку" в армії. Працював на різних роботах.
У 2014 році вирушив на фронт на Донбасі у складі 128-й гірничо-штурмової бригади. Відслуживши рік, демобілізувався, але незабаром знову повернувся в ЗСУ, вже на контракт - у 44-у окрему артилерійську бригаду. Повторно підписав контракт у квітні 2020-го. Був молодшим сержантом, командиром бойової машини - командиром відділення штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 53-ї ОМБР.
Воїн ЗСУ Іван Дедюх (Фото: facebook.com)
Похорон Дедюха призначили на перший день червня у рідному Тернополі.
У Івана залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
Раніше під Луганськом загинув легендарний комбат полковник поліції Сергій Губанов.
Нагадаємо, що в Україні будуть по-новому проводжати героїв в останню путь.