Шлях до успіху: головні кінофільми в кар'єрі Станіслава Говорухіна

Станіслав Говорухін пішов із життя у четвер, 14 червня. Режисер помер після тривалої важкої хвороби

Станіслав Говорухін - відомий радянський і російський актор, режисер, сценарист і громадський діяч. Найбільшу славу йому принесли його режисерські роботи, які полюбилися мільйонам.

STYLER пропонує згадати творчий шлях артиста, його головні кінофільми в кар'єрі і цікаві факти з біографії.

Фото: Станіслав Говорухін у молодості (govoruhin.ru)

Народився Станіслав Говорухін 29 березня 1936 року в місті Березники Пермської області. Виховувала його мама поодинці, але про батька ніколи не розповідала.

В одному з інтерв'ю Станіслав зізнався, що якось бабуся сказала, що батько покинув сім'ю, а потім спився. Матері доводилось тяжко працювати, щоб забезпечити дітей усім необхідним. Його мама рано пішла з життя, у 52 роки. Після смерті матері Говорухін разом з сестрою ризикнули зробити запит про батька в КДБ і дізналися, що Сергія Георгійовича репресували. У засланні він помер, або колишнього донського козака розстріляли.

Відомо, що у 1958 році Говорухін закінчив геологічний факультет Казанського державного університету ім. В. І. Ульянова-Леніна, в 1966 році - режисерський факультет ВДІК (нині Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. Герасимова). Після закінчення вузу він працював на Одеській кіностудії, де разом з однокурсником Борисом Дуровим зняв свій перший фільм "Вертикаль" (1967), в якому одну з ролей виконав Володимир Висоцький і прозвучали його пісні.

Картина "Вертикаль" принесла успіх і Говорухіну, і Висоцькому. Після прем'єри творчість знаменитого музиканта стала так популярна, що платівки з його записами з'явилися майже в кожній радянській сім'ї.

Фото: Станіслав Говорухін (kremlin.ru)

"Місце зустрічі змінити не можна" - одна з головних картин в кар'єрі режисера. Телефільм вийшов в 1979 році з Володимиром Висоцьким і Володимиром Конкіним в головних ролях. Серіал став справжньою сенсацією: захоплюючий детективний сюжет пішов на другий план, поступившись місце конфлікту залізних характерів Жеглова і Шарапова. Ця робота принесла всесоюзну славу Станіславу Говорухіну.

Відео: фрагмент з фільму "Місце зустрічі змінити не можна" (YouTube/YurchenkoElena)

Окремо варто згадати картину "Пірати XX століття" 1979 року, режисером якої був Борис Дуров, а Говорухін виступив як автор сценарію. Фільм, головні ролі в якому виконали Микола Єременко-молодший, Петро Вельямінов, Талгат Нігматулін, критики назвали першим радянським бойовиком, в 1980 році картина стала лідером прокату (близько 90 млн глядачів).

Також на Одеській кіностудії Говорухін зняв знамениті картини "Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо" (1972), "Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна" (1981), "У пошуках капітана Гранта" (1985). За словами режисера, приступити до їх створення його змусило байдуже ставлення дітей до читання. Він виріс на світовій класиці дитячої літератури та вважав справжньою катастрофою подібні прогалини в освіті молодого покоління і з усіх сил намагався їх ліквідувати.

Фото: Станіслав Говорухін (er.ru)

У 1987 році Говорухін представив на суд глядачів двухсерійну екранізацію роману Агати Крісті "Десять негритят" з Володимиром Зельдіним і Олександром Кайдановським в головних ролях.

У деяких картинах Говорухін виступив і як актор. Так, одна з його найяскравіших ролей - кримінальний авторитет Кримов, коханець героїні Тетяни Друбич у фільмі "Асса". Роль не була дебютною – за плечима Говорухіна вже значилася участь у фільмах "Серед сірих каменів" і "Повернення Батерфляй", однак "Асса" стала свого роду феноменом. Також Говорухіна можна побачити і в його фільмі "Благословіть жінку" з юною Світлани Ходченковою.

Кадри їх кінофільмів

Як розповідав сам режисер, з початком перебудови в 1985 році він перестав "активно працювати в кіно і включився в політику". У 1987 році він перейшов на кіностудію "Мосфільм", де в 1990 році зняв документальний фільм "Так жити не можна", удостоєний кінопремії "Ніка". Картина стала початком публіцистичної кінотрилогії про Росію: у 1992 році вийшла друга частина "Росія, яку ми втратили", ще через рік - "Велика кримінальна революція". У 1992 гроду вийшов фільм-інтерв'ю з Олександром Солженіциним.

Фото: Станіслав Говорухін (twitter.com/channelone_rus)

З 1993 року по 2018 рік Станіслав Говорухін був депутатом Держдуми.

Нагадаємо також про культовий фільм 1999 року "Ворошиловський стрілок". Драму критики називають шедевром в кар'єрі Станіслава Говорухіна.

Читайте також скандальні висловлювання Говорухіна про Україну.