24 січня християни вшановують преподобного Павла Фівейського - батька православного чернецтва
Яке сьогодні свято. 28 січня православні вшановують пам'ять преподобного Павла Фівейського (Єгипетського), святого і першого християнського ченця, який 91 зі 113 років свого життя провів як пустельник.
В народі свято отримало назву Павлів день або Павло Пустельник. З цієї дати спостерігали збільшення світлового дня і скорочення нічної темряви - навіть побутувала приказка, що "Павло день додав".
Зазначимо, що 28 січня в Київській Русі-України ще в дохристиянські часи називали День відунів. Наші пращури вірили, що це несприятлива дата, коли чаклуни та злі сили обмінюються таємними темними знаними, і застосовують їх проти людей. Забобонні боялися виходити за поріг хати після заходу сонця, коли нечисть отримувала більшу силу і полювала за самовпевненими сміливцями. Так, з тієї епохи збереглися важливі правила, як уберегти себе та рідних від зла, лиха і пристріту.
Як свідчать церковні перекази, Павло народився в Єгипті, в місті Фіви. Під час гонінь імператора Деція в III столітті преподобний дізнався, що родич має намір розповісти язичникам про те, що він сповідує християнство, і пішов у пустелю й поселився в печері. Згідно з легендами, ворони приносили йому фініки та хліб. 91 рік прожив святий в молитвах, і незадовго до кончини відбулася його зустріч із преподобним Антонієм, який з ним залишився аж до смертної години.
Святий Павло за своє життя не заснував жодної обителі, однак його називають батьком православного чернецтва.
Святий Павло Фівейський (Картина пензля іспанського художника Хосе де Рібера / Фото з відкритих джерел)
На українських землях склалося повір'я, що 28 січня є одним з найбільш небезпечних і нещасливих днів. Здавна наші пращури робили певні обереги від пристріту. Віруючі - молилися, а забобонні вдавалися до "традиційних" методів - стукали по дереву і плювали через ліве плече.
Щоб захиститися від злих потойбічних сутностей та чаклунів із відьмами, люди клали біля всіх дверей та вікон гілочки засушеного чортополоху або полину.
Такі ж трави лишали в колисках малих дітей, які в цей день вважалися особливо вразливими для нечисті та "поганого ока".
Із настанням темряви наполегливо не рекомендували виходити на вулицю - всі вечірні зустрічі варто перенести на інший день.
Якщо ж покинути будинок після заходу сонця необхідно, то люди обов'язково брали з собою обереги і не забували натільний хрестик. Говорили, що на ранок варто сходити до церкви і помолитися про захист від зла.
Ще один спосіб відвести від себе небезпеку - прочитати над ємністю зі святою водою заговор і потім вмитися. Ось що потрібно проказати:
"Боже мій, дай силу воді, щоб вона захистила мене від будь-якого негативного впливу. Пішли мені захист Великого духа свого через воду, наповнену світлом. Нехай це буде твоїм благословенням. Нехай вплив чорний не торкнеться мене, коли тіло своє водою змию. Друга недобре око на мене дивиться, та без шкоди для мене. Бо захищений я твоєю силою. Амінь".