"Потяг на Пшемисль": українців сколихнуло фото дівчинки, на яке не можна дивитися без сліз
Дівчинка на одеському вокзалі розчулила мережу (колаж: Styler)
Фото маленької дівчинки на вокзалі, яка покидає рідну домівку, сколихнуло і розчулило мережу.
Світлину зробив IT-вець і фотограф з Білорусі, який нині проживає в Одесі, Олександр Зенькович. І вона відразу розлетілася у Facebook та інших соціальних мережах.
"Потяг на Пшемисль"
Фото, на якому заплакана дівчинка тримає рученятами клітку з домашнім улюбленцем, притискаючи її до серця, Олександр назвав "Потяг на Пшемисль".
Це натяк на те, як багато українців (у тому числі й дітей) покинули свої домівки й перебралися тимчасово до Польщі, рятуючись від російських окупантів.
"Буває, виходить така фотографія, якій потім неможливо знайти місце. У моїй стрічці немає такого простору, куди її можна органічно вписати. Все тому, що цьому фото немає місця в самому житті. Такого не повинно бути ніколи", - написав у Facebook чоловік.
Дівчинка на вокзалі (фото: facebook.com/alexander.zenkovich.7)
На фото не можливо дивитися без сліз
Це чуттєве фото запостив у своїй соцмережі й екс-уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба.
"Цю світлину автор назвав "Потяг на Пшемисль". Це подорож не "до", а "від". Від війни й постійних вибухів, від зруйнованого будинку, від підвалу й бомбосховищ, від рідних, що нині на фронті боронять країну", - коментує фото Кулеба.
"Мої молитви за те, щоб якомога швидше настав день, коли подорожі для українських дітей знову стануть радісними. Подорожі "до" щасливих моментів з мамою й татом, неймовірних відкриттів, цікавих музеїв та архітектурних пам'яток, парків з атракціонами й смачним морозивом", - додає він.
У коментарях сотні українців зізнаються: на це фото без сліз не можна дивитися, бо "коли діти плачуть - серце завмирає". А ще люди пишуть таке:
- Сльози наших дітей не залишаться без потужної відповіді і ніколи не будуть прощені р*шистам
- Дитячі сльози, скалічені долі дітей і дорослих, каліцтва, смерть і розруха - це те, що принесла Україні клята раша. Таке не можна ані забути, ані пробачити
- Без сліз і болю не можливо дивитись на це! Молюсь, щоб Господь захистив наших дітей від війни, сирітства, страху та смерті
- Не плач, мила дівчинко! Скоро, дуже скоро настане час розплати над орками! Горіти їм в пеклі за сльози, страждання наших діточок та нашого народу!
