Перший мер Києва: ким він був і який слід залишив у житті столиці

Напередодні місцевих виборів 2020 українці визначаються зі своїми фаворитами серед кандидатів у депутати і мери, яких вже 25 жовтня будуть підтримувати шляхом прямого голосування, хоча на початку 90-х років відбувалися різні експерименти по формуванню місцевої влади.

Так, після здобуття Україною незалежності в столиці керівника міста обирали депутати міськради, президент призначав свого представника, і тільки пізніше - кияни голосували на виборах. Хто був першим головою Києва і яку роль він відіграв у житті міста - в матеріалі Styler.

Леонід Косаківський став першим міським головою Києва, обраним киянами в 1994 році. Він очолював у столиці всі три посади: був Представником Президента, головою виконкому та першим обраним міським головою.

Як функціонер Компартії очолив столицю незалежної України

Уродженець села Чернівці під Вінницею з членським квитком КПРС у 1974-1980 роках працював на київському заводі "Арсенал" інженером, до 91 року був 1-м секретарем Печерського райкому КПУ міста Києва, а у 1990-1993 роках - депутатом Київської міської ради (від компартії).

Тоді керівником української столиці був представник президента Іван Салій, який конфліктував з Леонідом Кравчуком та депутатами міськради (головою був демократ Василь Нестеренко), і в результаті цілий рік робота столичної влади була майже заблокована.

У підсумку глава держави замість Салія 29 квітня 1993 року призначив на посаду Косаківського.

Леонід Косаківський (фото: УНІАН)

Верховна Рада 3 лютого 1994 року прийняла закон "Про формування місцевих органів влади і самоврядування", що кардинально змінило розклади в керівництві Києва. Місцева виконавча влада від держадміністрацій, голів яких призначав президент, перейшла до виконкомів місцевих рад, голів яких кияни обирали прямим голосуванням.

На перших в історії Києва місцевих виборах у липні 1994 року Косаківський переміг за підсумками двох турів (основним конкурентом був представник Руху Володимир Черняк) - за нього віддали свої голоси майже 550 тисяч городян.

Фото: Посвідчення Леоніда Косаківського про обрання головою Київради 10 липня 1994 року

Одночасно до 1995 року Косаківський очолював міськвиконком, а потім, після підписання Конституційного Договору, в липні 1995 року був призначений на посаду голови КМДА.

Що змінилося в Києві при Косаківському

На початку 90-х був непростий для Києва період: гриміли страйк працівників громадського транспорту, в магазинах не вистачало продуктів - масло і цукор видавали в обмеженій кількості лише за талонами, зростало безробіття.

"До столиці потоком почали надходити продукти з Київської, Закарпатської, Вінницької, Волинської, Одеської, Херсонської та інших областей, куди виїжджали бригади фахівців, представників міської адміністрації укладати договори про співробітництво", - згадував Косаківський в одному з інтерв'ю.

Протягом 1993-1994 років київська міська адміністрація закупила близько двох сотень нових автобусів і два з половиною десятки тролейбусів українського виробництва. Водіям громадського транспорту поліпшили побутові умови і проіндексували зарплати.

На Лівому березі стали активно забудовувати райони Осокорків і Позняків. У Києві розробили програму розвитку метрополітену до 2010 року. Побудували станції метро "Харківська", "Позняки", "Печерська", "Лук'янівська" і "Львівська брама" (останній так і не відкрили, оскільки при розробці проекту не вирішили, де має бути вихід з підземки).

Леонід Косаківський на будівництві станції метро "Лук'янівська" (фото: УНІАН)

Будували, ремонтували і відновлювалися дороги як загальноміського значення, так і в районах та селах столиці. Була розпочата програма будівництва житла коштом населення. Відкривали нові школи і дитячі садки. Вперше за міські гроші розпочато літнє оздоровлення дітей. Велика увага приділялась соціальним програмам, роботи з ветеранами, була прийнята програма "Турбота" (діє досі). Почалося відродження київських пам'яток історії та культури. Відновлений пам'ятник княгині Ользі, побудовано знамените Співоче поле.

При Косаківському у Києві з'явився свій герб - таке рішення було прийнято Київрадою 18 квітня 1995 року.

Фото: Герб міста Києва, затверджений Київрадою в 1995 році

Київ посів перше місце в Україні за соціально-економічними показниками, випереджаючи інші регіони. У 1995 році пройшов перший земельний аукціон, а нежитлові приміщення в оренду почали надаватися на конкурсній основі.

Політичні скандали в Києві: як "пішли" Косаківського

У Косаківського в Київраді постійно були конфлікти з депутатами, а також пізніше стало проявлятися протистояння з президентом Леонідом Кучмою, оскільки мер на президентських виборах-1994 відкрито підтримав кандидатуру Кравчука.

У травні 1996 року уряд рекомендував Кучмі відправити у відставку Косаківського з посади голови КМДА. 22 травня президент своїм указом призначив на цю посаду Олександра Омельченка.

Косаківський продовжив очолювати Київрада, хоча протистояння з депутатами тільки посилювалися.

У липні 1997 року після набуття чинності закону про місцеве самоврядування в Україні Косаківський отримав статус Київського міського голови, однак пробув на посаді лише 2 тижні, бо 26 червня Київрада висловила йому недовіру і прийняла рішення про припинення його повноважень. Райсуд Києва і Верховний суд пізніше визнали таке рішення незаконним, але на практиці Косаківський вже не міг керувати столицею - його просто не пускали в кабінет майже цілий рік.

Леонід Косаківський з президентом США Біллом Клінтоном біля Андріївської церкви в Києві в 1995 році (фото: УНІАН)

У квітні 1998 року в Києві депутати міськради підтримали Омельченка на посаді глави столиці. Після цього Косаківський став народним депутатом України 3-го скликання, і після закінчення терміну мандата у 2002 році продовжив займатися політикою, але вже в якості експерта та консультанта.

Перед місцевими виборами 2020 він також продовжує стежити за виборчою гонкою в столиці та в мережі закликає жителів Києва не звертати увагу на гасла кандидатів.

"Найкраща політика - це реальна справа", - завжди було моїм девізом. Гегелю належить крилатий вислів: що людина робить, такою вона і є.. Зараз бажано, щоб кандидати на посаду Київського міського голови змагалися не гарними гаслами і "креативними" відосиками, а виборці мали змогу оцінити і їх "бекграунд", - а які вони можуть пред'явити реальні справи у минулому, і чи здатні вони насправді виконати все те, що обіцяють", - написав у Facebook екс-чиновник.

Раніше повідомлялося, що на ЦВК подали в суд з вимогою скасувати постанову про вибори в Україні 25 жовтня.