Як нові правила переказу грошей вплинуть на кожного з нас: що важливо знати

Як українцям тепер переказувати гроші і коли зможуть вимагати документи - в матеріалі Styler

В Україні з 28 квітня вступив в дію закон про фінмоніторинг. Відповідно до закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення", з 28 квітня при деяких банківських операціях українці повинні будуть засвідчувати особу платника та вказувати походження коштів.

Як це буде працювати та що потрібно знати кожному українцю, розказала в коментарі для Styler юрист ЮФ "Ілляшев та Партнери" Ніна Бец.

На кого розповсюджується закон про фінансовий моніторинг?

Закон виділяє тих осіб щодо кого повинен здійснюватись фінансовий моніторинг - це абсолютно всі фізичні та юридичні особи, а також тих хто повинен здійснювати фінансовий моніторинг - це суб'єкти первинного та державного рівнів.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

• банки;
• абсолютно всі юридичні особи, які надають фінансові послуги;
• установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
• аудитори;
• бухгалтери;
• ті хто здійснюють консультування з питань оподаткування;
• адвокати та юристи;
• особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
• агентства нерухомості;
• суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням та виробами з них;
• юридичні особи, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
• постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, Державна служба фінансового моніторингу, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України.

Які операції підлягають фінансовому моніторингу?

Фінансовому моніторингу підлягають всі операції на суму вище 400 000 грн (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн) у разі наявності хоча б однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів суб'єкту, що знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Тобто, для того, щоб запрацював фінансовий моніторинг сума транзакції не тільки повинна перевищувати 400 000 грн, а ще й повинна бути присутня хоча б одна з чотирьох ознак перерахованих вище.

Як здійснювати перекази в межах чи за межами України?

Закон також запроваджує обов'язок щодо банків здійснювати верифікацію та ідентифікацію клієнтів. Якщо особа має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою, а ті платежі, які не перевищують 400 000 грн й не підпадають під фінансовий моніторинг. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Якщо ж у громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:

• до 5 000 грн в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника;
• від 5 000 грн – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Необхідно звернути увагу, що громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 000 грн – операцій.

Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.

Хто буде нести відповідальність

Відповідальність за недотримання законодавства про фінансовий моніторинг передбачена для суб'єктів, що його здійснюють.

Розмір штрафу для банку чи іншого первинного суб'єкта фінансового моніторингу буде залежати від обставин вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю суб'єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.

Проте максимальні розміри штрафу не можуть перевищувати:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн;

2) для інших суб'єктів - двократний обсяг вигоди, одержаної внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, які зміни чекають українців після вступу в дію закону про фінмоніторинг.