"На моїх очах загинула дочка": історія мешканки Чернігова, рідних якої вбили окупанти

Трагедія сталася на 9 день війни. Сім'я на власному автомобілі виїхала за межі міста і дісталася до селища Ягідне. Там на дорозі вони змушені були зупинитися - шлях їм перегородила купа каменів. Петро вийшов з машини, щоб прибрати перешкоду і буквально за кілька хвилин автомобіль обстріляли.

"Був вибух або якісь постріли. Мене оглушило. Розлетілося заднє скло. Чоловік крикнув: виходь з машини!" - розповідає Вікторія.

Осколок порізав їй голову, і вона почала стікати кров'ю. 12-річна Вероніка побачила поранену матір і почала кричати, у неї тремтіли руки, і дівчинка вийшла з автомобіля. Вікторія пішла за нею.

"Потім побачила, як вона впала. Коли підійшла ближче, у неї вже не було голови", - згадує цей жах Вікторія.

В автомобіль потрапив російський снаряд і спалахнула пожежа. Вікторія тримала на руках молодшу дочку, намагалася заспокоїтися і знайти безпечне місце. Петра вона не бачила і по його мовчанню зрозуміла – він теж загинув.

12-річна Вероніка (фото з сімейного архіву)

Добу Вікторія з однорічною донькою намагалася вижити - вони ховалися в припаркованому автомобілі, але потім знову почалася стрілянина. Тоді жінка разом з дитиною втекла в маленьку будівлю поблизу.

А наступного дня її знайшли окупанти та відвезли її в село Ягідне, яке вже було окуповане.

Там 24 дні місцеві жителі прожили в підвалі місцевої школи, без медикаментів і допомоги. Світла не було - користувалися свічками. Їм катастрофічно не вистачало повітря, в кімнаті було близько 40 осіб.

Вікторія з чоловіком Петром (фото з сімейного архіву)

Від нестачі руху у людей кровоточили вени, їм робили пов'язки з підручних засобів. В туалет людей теж не випускали, доводилося використовувати відро.

Петро і 12-річна Вероніка поховані в лісі. Зараз Вікторія з маленькою Варварою у Львові.

На пам'ять про старшу дочку Вікторія носить брелок, який вона їй подарувала – корівку з сердечком на грудях. До нього прикріплена маленьке колечко.

"Це і церкви, вона купила його для мене. Це амулет, я відчуваю, що він врятував мене. Він був у моїй кишені. Весь цей час він був там, оберігаючи мене", - додала Вікторія.

Все, що залишилося від автомобіля Вікторії та Петра