З початком війни мільйонам українців довелося виїхати за кордон, покинувши родини, роботу, домівки. Та чи можуть вони бути звільнені, якщо не виконуватимуть через обставини свої робочі обов'язки?
Про це йдеться на сайті Мінсоцполітики.
Так, в Кодексі законів про працю України (далі - КЗпП), ч. 4, ст. 40 йдеться про те, що робітника можуть звільнити за прогул "без поважної причини".
Проте необхідність покинути територію країни з метою збереження свого життя і життя родини являється поважною причиною. Такі працівники не підлягають автоматичному звільненню.
До того ж КЗпП не передбачено, що робітник зобов'язаний інформувати роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.
Якщо з таким працівником відсутній зв'язок, до з'ясування причин і обставин його відсутності за ним збережуться робоче місце і посада, трудові відносини не припиняються.
Передбачено, що час таких неявок (без пояснення причин) не зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку, і в загальному випадку не підлягає оплаті.
Якщо ж специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.
В такому разі робота має бути оплачена.
Звільнити робітника, який може технічно виконувати роботу на відстані, не можуть.
Раніше ми писали, чим відрізняється статус біженця від тимчасового притулку.
Підписуйтесь на дружній Telegram-канал, який висвітлює всі злочини РФ проти України.