У Луцьку археологи виявили і досліджували унікальну стародавню споруду - Кафедральний Собор Святої Трійці, який був споруджений в XV столітті спочатку як дерев'яна святиня, а після в XVI столітті вже відбудований як кам'яний храм. Цей собор називають "Матір'ю костелів на Русі".
Про це повідомив керівник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Віктор Баюк у своєму Facebook.
Фундамент спорудження, стіни та підземелля були виявлені та попередньо вивчені при здійсненні робіт по благоустрою території Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Як пояснив науковець, першу дерев'яну святиню вже як Кафедральний Собор на цьому місці збудував великий князь литовський, князь городенський, князь луцький, титулярний король гуситів Вітовт (представник литовської династії Гедиміновичів) у 1427 році. А вже кам'яний храм був побудований луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545 році.
Були обстежені фундамент північно-західної круглої вежі, стіни північної частини храму з архітектурними елементами (контрфорсами), а також анфілада невідомих досі підземель під його вівтарною частиною.
У Луцьку археологи обстежили Стародавній костел - Кафедральний Собор Святої Трійці (фото: facebook.com/bayuk.viktor)
Археолог також розповів, що знахідку зараз вирішили тимчасово законсервувати зі збереженням можливості подальших масштабних досліджень.
Кафедральний Собор Святої Трійці в Луцьку називають "Матір'ю костелів на Русі" (фото: facebook.com/bayuk.viktor)
Зазначимо, що до Луцька литовський князь Вітовт вирішив перенести католицьку кафедру з Володимира. Саме ж місто за його правління мало статус неофіційної південної столиці держави Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське - Литви.
До речі, у Луцьку 6 січня 1429 року розпочався 13-тижневий з'їзд європейських монархів, на якому Вітовт намагався отримати королівську корону. У 1430 році імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембург дійсно проголосив Вітовта королем "Литовського королівства", і вже була призначена церемонія коронації. Але вислану освячену корону перехопила польська шляхта, і в жовтні того ж року Вітовт помер, так і не будучи коронованим.
Великий князь Литовський Вітовт, правитель Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського та ін. (фото: Public Domain)
Раніше ми писали, що під Хмельницьким знайшли пропалу грамоту часів Київської Русі та артефакти епохи бронзи.
Нагадаємо також, нещодавно у заповіднику "Софія Київська" виявили безліч унікальних знахідок, серед яких невідомий раніше вівтар, монети віком 500-700 років та фрески з тваринами.