Кардіохірург розповів, як генна інженерія рятуватиме життя українців: "майбутнє вже настало"

Реперфузійні центри - перший прорив в кардіології

За словами лікаря, для нашої країни прорив - це створення мережі реперфузійних центрів (відділень, де безкоштовно проводять коронарне стентування). Адже ще років сім тому в деяких регіонах смертність від інфаркту була близько 20%.

"Після цього уряд - тут шана і хвала йому - створив програму фінансування і побудови реперфузійних центрів по всій Україні так, щоб пацієнт з інфарктом мав можливість дістатися до цього життєво рятівного апарату протягом двох годин", - зазначає Сергій Сіромаха.

Раніше таке обладнання було тільки в обласних центрах, і пацієнти "з глибинки" просто не встигали до нього доїхати.

Саме так в Європі і Сполучених Штатах знизили летальність від серцевої патології. І в Україні пішли тим же шляхом.

Лише за 5-7 років було встановлено близько 100 ангіографів, навчені фахівці, закуплені стенти і медикаменти.

"Як результат - смертність та інвалідизація від інфарктів сильно знизилися. Це дійсно прорив для України", - заявляє лікар.

Для довідки:

Реперфузійний центр - це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення кровотоку по артерії серця) при гострому інфаркті міокарда.

Іншими словами, це лікарня, де є апаратура для проведення ехокардіографії, відділення кардіології та інтенсивної терапії із відповідним оснащенням, лабораторія для визначення специфічних кардіологічних тестів крові та спеціалісти, які мають належний досвід - інтервенційні кардіологи.

Другий прорив для світу і для нас - аритмологія

Це лікування серцевої недостатності, лікування різних порушень ритму за допомогою інноваційних приладів, які вживляються в тіло. І тут у світі великий прогрес.

"Також трансплантацію серця (ми, звичайно, йдемо шляхом, який вже протоптали до нас за 40-50 років західні колеги) наші лікарі зараз активно розвивають. У нас прийняли закон, почала формуватися система трансплантології, створено координаційний центр. Для нас це прорив, а для світової кардіології це вже минуле", - додає кардіохірург.

Зараз вчені в основному працюють над створенням механічних приладів: механічні шлуночки в серці (у нас теж їх ставлять, але дуже рідко, тому що вони дорогі - близько 3,5 млн гривень), штучним серцем.

"Буквально два місяці тому в Європі штучне серце зареєстровано як медичний девайс для комерційного використання. Тобто коли змінюється повністю зношене серце на механічне", - розповідає Сергій Сіромаха.

Штучне серце - майбутнє, але - "проміжне майбутнє"

Штучне серце, як і його окремі частини - не ідеальні, пацієнту потрібно не забувати заряджати акумулятори, пити розріджуючі ліки, а це вже незручності для пацієнта.

"Це тимчасове рішення, поки вчені не доберуться до створення власного серця людини з його стовбурових клітин. І ось ця генна інженерія - і є майбутнє! І в цій області є значний прогрес!" - заявляє медик.

"Вже створили зі стовбурових клітин м'яз серця, який скорочується. Тепер потрібно, щоб він відтворив форму серця, і тоді можна буде про щось говорити. Вже зі стовбурових клітин створюють клапани серця - це теж важливий крок. Тому що, коли ставлять механічний, через 20-30 років його треба міняти", - резюмував він.