Який спорт вибрати для дитини: з чого почати і як не нашкодити

Професійний чи аматорський?

Професійний спорт націлений на досягнення. Він розвиває навички, які допоможуть в житті, наприклад, дисципліну і цілеспрямованість, також загартовує характер і формує звичку "не здаватися на півдорозі". Такий спорт вимагає великих зусиль.

Вибір в цю сторону варто робити, якщо ви і ваша дитина горите бажанням пов'язати своє життя зі спортом і надалі працювати в цій сфері. Це щоденна праця: тренування по кілька годин на день, що передбачають граничні навантаження, які підвищують ризик шкоди для здоров'я, змагання, певні обмеження в харчуванні.

Головна ж мета аматорського спорту - здоров'я, задоволення і приємне проведення часу. Якщо немає бажання проводити по кілька годин в залі, дотримуватися обмежень і ставати чемпіоном, але хочеться активно і з користю проводити час не за екраном гаджетів і на дивані - це ваш вибір.

Фото: головна мета аматорського спорту - здоров'я, задоволення і приємне проведення часу (pexels.com)

Чималу роль при виборі відіграє фізична схильність. Наприклад, щоб стати хорошим плавцем, потрібні високий зріст і довга стопа. Експерти радять придивитися до фізичних даних дитини і зробити вибір у бік того спорту, де найбільше шансів чогось досягти.

Бажання батьків і дітей також грають одну з найважливіших ролей. Адже без бажання результату не буде.

"Якщо дитині подобається - у неї буде виходити, у неї будуть результати, якщо дитину змушують ходити (на тренування, - ред.) батьки - результати будуть гіршими", - пояснив РБК-Україна магістр з біомеханіки спорту Андрій Ляшенко.

На ранньому етапі основна відмінність між професійним і аматорським спортом - цілі. З точки зору фізичних навичок, навіть в професійному спорті спочатку будуть давати "базу" - вправи на розвитку загальної фізичної підготовки.

Правильний вік

Після того, як ви визначилися з метою "походу на спорт", виникає питання: в якому віці варто починати.

З 4-5 років експерти радять займатися спортом для загального фізичного розвитку, розвитку координації. Для цього підійдуть ігрові види, плавання, гімнастика, акробатика. За словами Ляшенка, це дасть різнобічний розвиток і базу для вибору в майбутньому.

Наприклад, плавання - нетравматичний спорт і розвиває всі групи м'язів і витривалість. Художня гімнастика дає гнучкість і витривалість; акробатика і спортивна гімнастика - розвивають координацію, гнучкість, витривалість і силу.

В деякі види спорту беруть і з трирічного віку. У таких випадках бажано, щоб активність на заняттях, в значній мірі, носила ігровий характер.

На думку майстра спорту зі спортивної гімнастики Івана Люлчука, гімнастика і акробатика максимально різноманітний вид спорту, де напрацьовується хороша "база".

Завідувач відділенням гострої дитячої реабілітації "Охматдиту" Павло Андрєєв рекомендує віддавати маленьку дитину в ігрові командні види спорту. Він зазначає, що тут велике значення має соціальна активність - вона позитивно позначиться як на фізичному, так і на психологічному розвитку.

"Коли дитина стає старшою, у неї формуються свої точки інтересу, і тоді її додатково можна буде віддати на той вид, до якого проявляється інтерес. І нічого страшного в тому, якщо дитина цей інтерес буде швидко міняти. Це нормальний процес набуття досвіду і формування власної точки зору", - уточнив експерт.

У віці 7-8 років варто дати дитині свободу вибору: чи хоче вона займатися професійно. На цьому етапі тренери і батьки вже можуть оцінити, як добре малюкові даються завдання, наскільки йому це подобається і чи готовий він йти в "великий спорт". Якщо ні, то потрібно залишатися на аматорському рівні, а не намагатися "переламати" дитину.

З 10 років можна віддавати на єдиноборства. На думку тренера з боксу, майстра спорту і спортивного психолога Ігоря Каленченка, в цьому віці у дитини сформована думка про спорт, бажання і внутрішня мотивація.

Фото: з 10 років дитину можна віддавати на єдиноборства (freepik.com)

Вибір тренера

Після того як ви вибрали вид спорту для свого малюка, важливо підібрати підходящого тренера, адже це, по суті, "друга мама". Чим більше дитина проводить часу на тренуваннях, тим сильніше прив'язується до наставника.

Більш того, саме від тренера багато в чому залежить те, чи полюбить дитина обраний вид спорту і яких успіхів зможе досягти. Адже для правильно розвитку потрібна комфортна обстановка.

Важливо розуміти, що "спортсмен" не дорівнює "тренер".

Тренер - фахівець в певному виді спорту. Він розбирається в психології, педагогіці, анатомії, біомеханіці і вміє навчати всім тонкощам своєї професії. Його завдання: домогтися результатів і головне - не нашкодити. У той час як спортсмен - це людина, яка займається спортом і досягає власних результатів.

Тренер може не бути спортсменом. Спортсмен може не бути тренером. У той же час, можна бути і тим, і тим одночасно. Але важливо пам'ятати, що це різні професії.

При виборі наставника важливо враховувати стаж роботи в обраному виді спорту, досягнення інших учнів, відгуки підопічних і батьків. Також важливі його особиста мотивація, амбіції і бажання вашої дитини ходити до тренера.

У кожного тренера є своє "амплуа", хтось суворий, а хтось м'який - і кожному підходять різні тренери. Зрозуміти, чи підходить вчитель вашій дитині, можна тільки на практиці. Перш за все постежите за реакцією малюка після перших тренувань.

Експерти радять батькам не боятися спілкуватися з тренером, задавати всі питання і спостерігати за його поведінкою з іншими дітьми. Також варто заздалегідь дізнатися думку тренера про ключові питання: навантаження, підтримку та харчування.

"Важливий зв'язок тренера з дитиною, тому батькам важливо знайти того, з ким буде комфортно в першу чергу дитині", - уточнила РБК-Україна тренер з художньої гімнастики, яка побажала не розкривати свого імені.

Якщо ваша дитина не хоче ходити на тренування і стала тривожною, швидше за все їй не підходить обраний наставник.

Підтримка та мотивація

На початку спортивного шляху важливо зацікавити малюка. Пояснити простими словами, чому важливі і корисні фізичні навантаження, показати відео професійних спортсменів, щоб дати мотивацію бути таким же сильним / гнучким / спритним.

На перших заняттях дитина побачить інших учнів, які вже довго займаються і багато чого вміють. Це допоможе знайти авторитет і рівнятися на кращих, але може відбити бажання що-небудь робити. Важливо дати усвідомлення того, що за всіма досягненнями і вміннями стоїть багато копіткої праці і колись всі починали з нульового рівня, але якщо докласти працю і старання, то результат буде у кожного.

Фото: за всіма досягненнями і вміннями стоїть багато копіткої праці (pexels.com)

На шляху спортсмена будуть різні етапи, не тільки злетів, але і падінь, розчарувань і програшів. У ці моменти важлива підтримка тренера і батьків.

Потрібно дати розуміння того, що це нормально і так буває у всіх. Головне - не здаватися.

Експерти кажуть, що найкращий спосіб - власний приклад. Ні для кого не секрет, що діти копіюють поведінку дорослих. Говорити про користь спорту може хто завгодно, але якщо слова не підтверджені дією, то у дитини виникає питання: чому це не робить тато або мама, раз це так корисно?

Медичні показання

Для початку занять дитині буде потрібно довідка, яка підтверджує задовільний стан здоров'я. Не всі надають цьому великого значення, тому підробляють і купують ці документи, адже зовні дитина виглядає здоровою.

Але важливо пам'ятати, що кожен організм індивідуальний. Кожній дитині підходять різні навантаження і у всіх різна межа можливостей - невідомо як організм відреагує на новий вид діяльності. Наставнику потрібно чесно розповісти про можливі проблеми дитини, щоб тренування не перевантажили організм і не нашкодили.

Перед першим заняттям потрібно переконатися, що дитина здорова. Особливо з боку опорно-рухового апарату і серцево-судинної системи. Варто уточнити у тренера і лікаря, які обстеження потрібно зробити. У разі відхилень від норми - необхідна профільна консультація з фахівцями про те, які саме навантаження допустимі для вашої дитини і в якому обсязі.

Фото: кожній дитині підходять різні навантаження і у всіх різна межа можливостей (freepik com)