Ірина Дерюгіна - одна з найбільш титулованих українських спортсменок в історії України
Інтерв'ю з тренером Національної збірної України з художньої гімнастики Іриною Дерюгіною ми записуємо в період між двома важливими спортивними подіями: після 25-го Міжнародного турніру Гран-Прі Кубок Дерюгіної - 2020 , який з успіхом пройшов у вересні, і напередодні Чемпіонату Європи, який також відбудеться в Києві в кінці листопада. Мабуть, це наймасштабніша подія у світі гімнастики і взагалі українського спорту з часів початку пандемії.
Одна з найбільш титулованих українських спортсменок в історії повністю зайнята організаційними клопотами. За її словами, зараз вся сім'я української художньої гімнастики працює над тим, щоб гідно провести чемпіонат континенту, в якому вже підтвердили участь 39 команд.
Про те, з якими труднощами довелося зіткнутися організаторам Чемпіонату Європи, а також про важливість цієї події для всього спортивного світу Ірина Дерюгіна розповіла у своєму інтерв'ю.
- Як проходить підготовка до Чемпіонату Європи? На якому зараз етапі оргкомітет і спортсменки?
- З перших днів пандемії разом з Президентом Європейського гімнастичного союзу Фарідом Гаїбовим ми опрацьовували такий варіант: Чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики пройде в Баку, а з художньої - в Києві, ми взялися за організацію цієї події. І я переконана, що гідне проведення чемпіонату, не дивлячись на об'єктивні труднощі, буде нашою спільною величезною перемогою. Проведення цього заходу в нинішніх умовах є національним здобутком, і ми сподіваємося на підтримку і сприяння держави.
Кубок Дерюгіної пройшов, на мій погляд, дуже успішно, і зараз ми повністю зайняті підготовкою до листопадового Чемпіонату Європи. Національна команда провела збір у Туреччині, після приїзду також провели збір у Палаці спорту. На сьогодні у нас йде повна підготовка юніорів і дорослих гімнасток з багатоборства.
На Чемпіонат Європи до Києва приїдуть всі наші основні конкуренти. Тому запланований ще один виїзд до Мінська, оскільки нам потрібна не тільки тренувальна, але й змагальна підготовка. Це допоможе відновити гімнасток психологічно і налаштувати їх перед важливими стартами.
Довгий період коронавірусу негативно позначився на гімнастках, тому що мотиваційні моменти були зведені практично до нуля, і дуже важко було їх утримувати в стані тренувань. Зараз стало трохи легше.
Ми постійно намагаємося додати гімнасткам максимальну складність вправ, тому що чим більша складність – тим вища оцінка. Такі правила змагань, тому йде активна цільова підготовка. Композиційний момент в цих правилах має свою роль, але вже відходить на другий план. Йде чиста математика і чисте суддівство стабільності і чіткості виконання. І, як би ти гарно не рухався, якщо в тебе не вистачає складності елементів, перемогти буде дуже важко.
Ірина Дерюгіна
- Перенесення чемпіонату на півроку сильно вплинуло на спортсменок?
- Безумовно, вдарило по спортсменкам психологічно. Як і перенесення Олімпійських ігор. Тому що у кожної дитини були свої думки, плани на життя.
Вважаю дуже важливим те, що спорт взагалі зараз намагається боротися за існування. Одні займалися спортом, інші дивилися спорт, і це було важливо в житті. Але коронавірус і політика посунули видовища на задній план.
Для того, щоб змусити спортсмена працювати на повну силу і віддачу, повинна бути сильна мотивація. А оскільки у спортсменів забрали змагання, забрали фінансування, мотивацію... У цьому стані витримати вкрай складно.
Весь спорт, всі тренери, функціонери розуміють це і борються за те, щоб залишити і зберегти спорт, як явище. І так, коли до нас приїхали спортсменки на Кубок Дерюгіної, всі трошки полегшено зітхнули. Тому що потрібно врятувати дітей, потрібно готувати їх до Олімпійських ігор. Сьогодні це дуже гострий і проблемний момент, оскільки спортивні змагання в багатьох країнах поставлені на паузу.
- Чим проведення такого заходу так важливе для України і для світу в цілому?
- По-перше, таким чином ми виходимо у світові лідери, оскільки не стали сидіти і чекати, як розвиватимуться події.
Ми провели Кубок Дерюгіної, він став першим міжнародним стартом, і до нас приїхали люди. Друге – це рішення було прийнято разом з Європейським гімнастичним союзом, і в нинішніх умовах ця подія немов ковток свіжого повітря для всіх дітей, які готуються до Олімпійських ігор. Зберегти це покоління можна тільки стартами і підготовкою. Тільки змагання допомагають правильно вибудувати підготовку психологічно, фізично, емоційно.
Я вважаю, що гімнастика - це дуже важкий вид спорту. Але цей спорт дає дуже багато позитиву. Дівчата стають сильними. Ті, хто пройшли підготовку - вони дуже організовані в роботі. І ті, хто взагалі пройшли великий спорт – ці люди здатні зробити дуже багато.
З олімпійською чемпіонкою Олександрою Тимошенко
- Як вас особисто мотивують труднощі останніх місяців?
- Я ніколи не здаюся взагалі. В цілому, зараз мені дуже хочеться провести Чемпіонат Європи, тому що він стане тим моментом, коли Україна покаже всьому світу, що не можна сидіти на одному місці. Коронавірус розділив людей на тих, хто зупинився, і тих, які пішли вперед. Я вважаю, що художня гімнастика - це один з видів спорту, який показує, що потрібно рухатися далі.
Ми постійно шукаємо нові маленькі таланти, тих дітей, які повинні далі розвиватися, і хочемо вирощувати з них наступних лідерів. Це дуже складно, і система не зовсім до цього готова. Найбільший біч - це те, що в нас просто відсутні зали для художньої гімнастики. Їх взагалі немає в такому вигляді, як нам хотілося б бачити.
Тому ж Палацу спорту вже понад 60 років. Він дуже старий, але знести його неможливо. Але ж Україна не може жити взагалі без спортивних об'єктів!
Проте, ми налаштовані рішуче. Україна повинна гарно провести чемпіонат. У нашій країні народилося багато легендарних спортсменів, це наш статус і престиж в очах цілого світу. Знаєте, в українській художній гімнастиці ніхто не хоче нікуди їхати. Унікальний випадок ! Це дуже позитивний сигнал, тому що тренери з гімнастики сьогодні затребувані в Україні, це дуже популярний вид спорту. Вони живуть тут і розвивають спорт в нашій країні.
- З приводу організаційних моментів. Я так розумію, що є багато змін – глядачів не буде, ліцензій не буде...
- Глядачів не буде і ліцензій не буде.
Це було рішення Європейського гімнастичного союзу. Вони просто злякалися того, що не всі будуть в хорошій формі. Це вже доконаний факт. Важливо, що залишаться змагання. В України є ліцензія на Олімпіаду, тому нас це не сильно хвилює.
- Цей Чемпіонат Європи має стати певним сигналом для нашої влади. До того, що великі події проводяться, і ці великі події вимагають сучасних залів...
- Я б цього дуже хотіла. Проводити Чемпіонат Європи будемо в найважчих умовах, і наше завдання полягає в тому, щоб зробити ці змагання, подарувати цим дітям, які готуватимуться до Олімпійських ігор, надію і шматочок життя, який залишиться позитивним моментом за весь цей рік. Я дуже пишаюся тим, що це відбуватиметься саме в Україні.
- Чи переживаєте з приводу готовності спортсменок до Чемпіонату?
- Зараз в цьому компоненті вже краще і легше. Ви знаєте, художня гімнастика – це дивовижний вид спорту. Вага, втрата форми і координації, почуття предмету – потім роками не збереш, особливо в підлітковому віці, коли у дівчат відбувається формування. Можна безповоротно втратити все. Зараз, напевно, немає жодного виду спорту, де потрібно так багато працювати. Правила останніх 4 років створили ситуацію, коли потрібно відпрацьовувати дуже багато елементів з предметом.
Україна, спільно з Болгарією, Азербайджаном, Китаєм працює над вдосконаленням цих правил, які йдуть в іншому напрямку. Ми намагаємося створити правила, в яких кожна гімнастка зможе проявити свою індивідуальність і дасть можливість більшій кількості країн входити в топ-30, де краса виконання буде винагороджуватися і стане бонусом. І навіть гімнастки, які не можуть виконувати певні складні елементи, отримають надбавку за красу. У кожного з'явиться шанс себе проявити.
З дочкою Ірішею Блохіною та мамою Альбіною Миколаївною Дерюгіною
- Як ви і дівчата пережили ці місяці?
- Ця пауза змусила багато про що задуматися. Був час подивитися на себе з боку. Це позитивні моменти. Але також це був період великого психологічного напруження для дівчат.
Я розумію, що економіці зараз зовсім сумно. Але в спорті, якщо не буде змагального етапу - буде зовсім біда. Змагання тримають спортсменів. Вони повинні виступати. Якщо не виступають – не підготуються до Олімпіади. Але ж дух Олімпіади нічим не замінити, її дуже чекають у всьому світі.
Спортсмени завжди були елітою - на них рівнялися, завдяки їм діти були зацікавлені спортом. Адже спорт допомагає розвивати здорову молодь, в Україні завжди були такі традиції, і це приносило користь суспільству. Зараз у багатьох видах спорту в Україні залишилися фанати, які працюють. Вони підуть - і все розсиплеться. Спорту потрібна підтримка!
Я вважаю, що влада держави повинна вкладати зусилля в спорт. Це та галузь, яка може швидко принести результати, якими вся країна буде пишатися. Це здоров'я, це престиж, це діти в залі або на майданчику, а не на вулицях і в підворіттях.
- Які завдання ви ставите перед собою, перед школою на найближче майбутнє?
- По-перше, я хочу, щоб ті діти, які можуть стати тренерами, обов'язково продовжували і розвивалися. Я переконана, що гімнастика дає життя і після закінчення кар'єри. Це величезний початок. За допомогою гімнастики у спортсменок з’являються можливості, яких без неї просто б не було, і закладаються важливі цінності в життя.
Друге, що дуже важливо: продовжувати традиції. Їх дуже важливо зберегти. Потрібно розвернути державу і Президента обличчям до спорту. Якщо брати художню гімнастику, то в світі вона має неймовірний міжнародний авторитет. Ми проводимо Чемпіонат Європи і докладемо всіх зусиль, аби це зробити. І сподіваюся, що країна нам в цьому допоможе!