Під Хмельницьким знайшли пропалу грамоту часів Київської Русі та артефакти епохи бронзи

Розкопки були закладені в історичному центрі міста недалеко від костелу св. Анни (1607 рік), а проводили їх вчені Кам'янець-Подільської експедиції ДП "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук, а заодно і лідера рок-групи "Пропала грамота" Павла Нечитайла.

Свинцева грамота XII століття

Біля одного з поховань технічний директор експедиції Дмитро Тимчук коло слідів вогнища знайшов фрагмент зігнутої свинцевої платівки - із залишками продряпаного на ній напису в 3 рядки, частина якого досить добре читається.

Унікальна свинцева грамота княжих часів (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

Спеціаліст з давньоруських графіті, завідувач сектору археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська" Тимур Бобровський визначив, що артефакт датується в межах 1120-1160 років. Також науковець зазначив, що в цілому знахідки предметів з кириличними написами для епохи Київської Русі на території України нечасті. Саме тому артефакт з Полонного надзвичайно важливий.

"Не виключено, що знахідка може бути грамотою. Дві подібні свинцеві грамоти відомі серед епіграфічних пам'яток Новгорода", - говорить фахівець.

Дослідник додав, що "остаточно визначитися з предметом і текстом на ньому можна буде тільки після розгортки свинцевого сувою реставраторами".

Крім того, науковець пояснив, що датування предмета зроблено на основі палеографії - тобто особливості накреслення рукописних букв у певний час.

Якщо загадковий сувій дійсно виявиться "свинцевою грамотою", то це буде перша подібна знахідка в Україні.

Свинцева пластина XII століття з написом і прорис напису (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

Артефакти від I тисячоліття до н.е. до XVIII століття н.е.

Зазначимо, що перша літописна згадка про Полонне, про це волинське поселення (хоча місто - у Хмельницькій області), відноситься до 996 року. Зараз дослідники з'ясували, що територію сучасного Полонного люди почали обживати принаймні з часів раннього бронзового століття. Про це свідчить шліфована крем'яна сокирка-долото цього періоду.

Знаряддя, знайдене у заповненні слов'янської споруди, виявилося для вчених загадкою. Адже такий виріб могли виготовити в епоху бронзи або принаймні в ранньозалізному віці, але не пізніше. Припускають, що долото потрапило в "слов'янську яму" випадково з давнього шару, або ж було принесено сюди людьми в середньовіччі.

Стародавнє кам'яне долото (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

У поглибленій споруді, яке виявилося найдавнішим, археологи знайшли багатий комплекс ліпної (виготовленої без гончарного кола) кераміки. Вся вона фрагментована, але один великий горщик вдалося склеїти майже наполовину.

Ліпна кераміка (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

"Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна зарахувати до ранньослов'янського часу і датувати VII-VIII ст. н.е., оскільки цій кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах", - повідомив археолог з Дубна Андрій Бардецький.

Також у розкопі виявили ранню кераміку, вже виготовлену за допомогою гончарного круга, райковецької культури, яку можна датувати IX століттям.

А ще в культурному шарі знайшли кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (середина VII - перша половина VI ст.до н.е.) та милоградської культури, які, ймовірно, відклалися тут синхронно.

Ліпна кераміка (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

Серед артефактів давньоруського Полонного - також уламки скляних браслетів і фрагменти кераміки, які відносяться до XII-XIII століть.

Також з'ясувалося, що в XIV-XV століттях дана ділянка використовувалася як кладовище - тут були відкриті залишки десяти поховань. До речі, в похованні XIV століття, яке належить до часів держави Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, крім людських останків виявлений скелет собаки.

Поховання з собакою (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

У ямах і котлованах споруд XVII-XVIII століть археології знайшли надзвичайно багатий масив артефактів цього періоду: світильники, люльки, безліч фрагментів глиняного і скляного посуду, підківки для взуття, кулі до рушниць і мушкетів, монети та інше.

Люлька з незвичайною обробкою / горщик XVIII ст. (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)

Несподіваною знахідкою також виявилася маса специфічної цегли - "пальцівки" (традиційний будівельний матеріал, який використовувався з кінця XIV і XVII ст).

Покажчик на розсипану "пальцівку" на місці розкопок (фото Віталій Головня / texty.org.ua)