На 59-ій La Biennale di Venezia - Венеціанській бієнале-Україну представив харківський художник Павло Маков. Він презентував проект "Фонтан виснаження. Висока вода". В один з найважчих моментів в історії нашої країни, коли українці боряться за своє існування - голос діячів мистецтв надзвичайно важливий.
В ексклюзивному матеріалі Styler читайте, як художник представив нашу країну, щоб "прокричати" всьому світу про те, що культура і мистецтво - це система цінностей. А українську і російську культуру ні в якому разі не можна навіть зіставляти!
Павла Макова не потрібно представляти, презентований ним проект однозначно привернув увагу до України у світлі трагічних подій. Художник народився в Петербурзі, але ще в дитинстві його сім'я поїхала в Литву, потім був Сімферополь, а згодом Харків, де він більшу частину свого життя живе і творить.
Павло працює в техніці графіки та офорту. Він член Королівського товариства живописців і графіків Великої Британії, Спілки Художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України, представник нової української хвилі.
У 1988 році Маков отримав свою першу нагороду. Нею стала Заохочувальна премія на виставці-конкурсі пам'яті Володимира Ненадо. Подія проходила в Харкові. На сьогоднішній день на рахунку українця понад 100 виставок за кордоном і 30 персональних експозицій.
Не можна не відзначити роботи Павла, присвячені містам Донбасу, які опинилися під гнітом війни з 2014 року.
На них не тільки відсилання до картографування, вони починають нагадувати вертольоти і дрони, які передають розвіддані з повітря. Пейзажі Макова стають військовими кадрами з відмітками снарядів, руйнувань.
Павло Маков. Авдіївка. Пейзаж 2017. №10. 2017 (фото: archive.pinchukartcentre.org)
На виставці у Венеції в українському павільйоні Маков представив свій проект "Фонтан виснаження. Висока вода". Для присутньої публіки з усього світу художник доніс ідею, передумови якої з'явилися ще в 1995 році. Вона бере свій початок з екологічної катастрофи в Харкові, яка тоді сталася.
29 червня 1995 року через сильну зливу в місті сталася велика аварія на Диканівських очисних спорудах. У другій половині дня в Харкові раптово почався сильний дощ, який лив три години. Виявилися розмитими трамвайні лінії, частково затоплена Салтівська лінія метрополітену. Місто перебувало без води практично два місяці.
Акварель "Збирання соку" лягла в основу багатьох пізніших творів Макова та інсталяції під назвою "Фонтан виснаження".
Акварель" збирання соку " (фото з Українського павільйону на бієнале, РБК-Україна)
Для Макова фонтан і вода в ньому – це символи влади. Під неробочим фонтаном мається на увазі метафора безвладдя в суспільстві.
Фото з Українського павільйону на бієнале (РБК-Україна)
Спочатку "Фонтан" був представлений на виставці в Київському Пінчук Арт-центрі. Там знаходилися просто воронки без води. Ідея з водою з'явилася перед бієнале, проект втілювався близько шести місяців.
Зараз "Фонтан виснаження" являє собою піраміду з 78 бронзових воронок, розташованих на 12 рівнях, по яких тече вода.
Кожна воронка роздвоюється, розділяючи воду на кожному рівні. Коли вона досягає третього рівня, потік стоншується і стає струмочком. На 12 рівні вода ледь просочується через останні воронки.
Коли почалася війна, воронки вдалося вивезти з Києва куратору Марії Ланько. В Італії фірма-підрядник за проектом архітектурної майстерні "Форма" допомогла довести до кінця задумане художником.
Зазначимо, що кураторками Українського павільйону стали співзасновниці галереї The Naked Room Марія Ланько і Лізавета Герман, а також куратор і головний редактор видавництва IST Publishing, що спеціалізується на дослідженнях культури і мистецтва, Борис Філоненко. Київське бюро "Форма" відповідало за архітектурне втілення проекту в життя.
На прес - конференції, що пройшла в найдавнішій будівлі Венеції - арсеналі-20 квітня, презентували Український павільйон.
На запитання журналістів відповідали Павло Маков, куратори проекту, заступник Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва та керівник Українського Мистецького фонду екстреної допомоги (Ukrainian Emergency Art Fund) Ілля Заболотний.
Прес-конференція-презентація українського павільйону на бієнале (фото: РБК-Україна)
"Фонтан виснаження" Павла Макова у Венеції (фото: РБК-Україна)
Прес-конференція розпочалася з хвилини мовчання по людях, загиблим в Україні за час війни.
Павло Маков (фото: РБК-Україна)
"Ми повинні зробити все можливе, щоб представити культуру, гідність та історію України", - сказав Маков.
"Ідея Росії полягає в тому, щоб знищити Україну і знищити українську культуру", - додав художник.
За словами Макова, російська культура приходить в Україну в вигляді ракет.
Він ще раз нагадав, що зараз Україна бореться за свою культуру, яку знищує Росія день за днем. Це було зроблено не тільки з 24 лютого, а протягом багатьох років, коли РФ просочилася ненавистю до України.
"Ми зараз живемо всередині історії, вона твориться прямо зараз", - зазначив він.
Також, за словами Макова, ні в якому разі не можна ставити знак рівності між Росією і Україною.
"Це дві абсолютно різні культури. Одна з них Про свободу, інша про імперські амбіції і колонізацію", - резюмував Павло.
На питання журналіста, як можливе врегулювання "конфлікту" між Росією і Україною, Маков відповів, що "це можливо тільки на фронті".
Куратори проекту підкреслили, що система цінностей України і РФ докорінно відрізняються.
Адже ні для кого не секрет, що російські військові бомблять не стратегічні і військові об'єкти, а цілеспрямовано знищують культурну спадщину України.
"Яскрава Українська культура не мала свого голосу, щонайменше, протягом 300 останніх років. Імперіалістична політика Росії знищувала наш голос репресіями і геноцидом, колоніальними наративами в багатьох сферах", - сказала Чуєва.
"В України є свій голос. Почуйте її. Ми просимо вас почути його, зберегти його, допомогти нам зробити його видимим і захистити його, - резюмувала вона.
"Фонтан виснаження" на Венеціанській Бієнале (фото: РБК-Україна)
Павло подякував організаторам виставки за допомогу і солідарність, додавши, однак, що не вся Європа розуміє, що "мистецтво, музика також є інструментами сили для Росії".
Маков розповів, як він і його сім'я спочатку не хотіли їхати з Харкова, незважаючи на розпочату війну і бомбардування міст.
Після тижня в бомбосховищі під центром мистецтв Харківського університету він, його дружина, кілька близьких друзів, мати і два коти вирушили в дорогу. Поселивши свою матір у Відні, сам він відправився до Венеції.
За словами Макова, він відчував себе не тільки художником і особистістю, він ясно зрозумів, що Україна, у що б то не стало, повинна бути представлена на знаковій культурній події в світі.
20 квітня відбулося закрите відкриття Українського павільйону для преси (фото: РБК-Україна)
Команда кураторів також організовує Piazza Ucraina - тимчасовий павільйон на головному майданчику Бієнале, в Джардіні, де будуть проходити дискусії про українську культуру.
Венеціанська бієнале сучасного мистецтва відкрилася 20 квітня і триватиме до 27 листопада 2022 року. Український павільйон працюватиме протягом усієї виставки.
Венеціанське бієнале - це найгучніша подія у світі мистецтва і культури. У минулому році його не проводили через пандемію, а в 2022 році темою виставки стали метаморфрози тіла, відносини між людьми і технологіями, зв'язок між людиною і Всесвітом.
Куратори фестивалю надихнулися книгою" Молоко снів " британсько-мексиканської художниці сюрреалістки Леонори Каррінгтон. У 1950-их, будучи в Мексиці, перебуваючи в своєму будинку, вона створила картини, в яких зображувала чарівний світ, життя в якому постійно переосмислюється через призму уяви. Пізніше ці малюнки лягли в основу книги "Молоко снів".
Малюнок з книги Леонори Керрінгтон The Milk of Dreams (Фото: New York Review Children's Collection)
Зазначимо, що Україна брала участь у престижній виставці з 2001 року. Росія цього року на бієнале не представлена. Зі зрозумілих причин.
Офіційне відкриття Українського павільйону пройде 22 квітня.