Сьогодні багатостраждальне Місто-герой Маріуполь майже повністю знищенне та знаходиться під окупацією. Рупори роспропаганди почали новий етап промивки мізків щодо "ісконарускіхтеріторій", тож буде доречним комусь освіжити пам'ять, а комусь дізнатися справжню історію.
Тему історії Маріуполя, обговорюється на YouTube-каналі імені Тараса Григоровича Шевченка.
Коли пропагандисти називають південний схід України, в тому числі й Маріуполь, споконвіку "руськими землями", вони замовчують, що перші поселення на цій місцевості були ще тоді, коли на місті Москви були непрохідні болота.
Кажучи про історію того чи іншого міста, важливо розуміти, що з точки зору історичної науки усі навіть незначні факти важливі та відіграють свою роль у майбутньому.
Відтак, треба згадати, що з прадавніх часів люди селились біля річок, озер і т. д., тому першими прадавніми знахідками на території Маріупольщини стали знахідки часів бронзового віку з розкопок біля річки Кальміус.
Цікавою та найдавнішою знахідкою став могильник 6-го десятиліття до нашої ери, знайдений у Маріуполі під час будівництва "Азовсталі". Історики називають знахідки азово-дніпровськими через сумісність орнаментів намальованих на посуді та речах побуту зі знахідками біля берегів Дніпра. Тобто ще 2 з гаком тисячі років тому Донбас був органічною складовою українського етносу.
А до заснування Москви лишалося приблизно 1200 років...
Першою урбаністичною знахідкою на території сучасного Маріуполя стала знахідка на правому березі Кальміусу - торжище (ринок) площею 200 на 200 метрів, часів 8-9 століття.
Далі ці території стали ареною протистояння між монголами та об'єднанням русько-половецького війська, відоме, як Битва на Калці у 1223 році.
Руський воїн в оточені монголів після битви на Калці (фото: Facebook)
Поки минуло 70 років з дати заснування столиці "мордора", на нашій території, нашими предками вирішувались питання континентального панування монголо-татар на найближчі століття.
За часів козацтва Приазов'я почало активно заселятися людом, як і степні регіони. Побережжя та річкові системи регіону почали використовуватися козаками, як альтернативний шлях повернення додому після походів на татар та турків.
Тоді ж почалась активна торгівля місцевими рибою та сіллю з Азовського моря, а сам "Чумацький шлях" з Приазов'я називали "солоним". За необхідністю оборони цього шляху та територій навколо у гирлі річки Кальміус на правому березі була утворена козацька слобода, де згодом жили козаки та їх сім'ї, та заснована січова фортеця "Домаха".
Згодом фортеця "Домаха" стала однією з центрів Війська Запорізького - Кальміуською паланкою. Роль торговельного та військово-адміністративного центру у регіоні спонукала до швидкого розвитку поселення. Появу цього поселення на території сучасного Маріуполя історики датують по-різному від початку до кінця 16-го століття.
Кальміуський сторожовий пост, варіант зображення маріупольського художника В. А. Остапенка (фото: old-mariupol.com.ua)
В результаті Кальміуська паланка була найбільшою за територією у Війську Запорізькому. Займала території сучасної Донецької області, та частково Луганської, Запорізької, Дніпропетровської й... Ростовської області.
На той час ці землі були колискою українського народу, адже на них не претендували ані поляки, ані московити, а сусідній силі у вигляді кримських татар, козаки успішно давали відсіч. Більше того території Маріупольщини майже не постраждали під час подій "руїни".
Лише на початку 18-го століття під протекторатом царської влади донські козаки почали витісняти кальміуських козаків.
В результаті розгрому запорізьких козаків у 1775 році, кальміуські козаки так само втратили свої території та були виселені.
Землі Кальміуської паланки увійшли до складу Азовської губернії, Катеринославського намісництва з назвою Кальміуський повіт.
У 1778 поблизу зруйнованої Кальміуської слободи було засновано повітове місто Павловськ у яке заселили 75 людей...
Саме цей рік пропагандисти використовують, як рік створення міста на території сучасного Маріуполя, як основної причини зародження життя у регіоні.
Зовсім "неважливо", що на цій саме території життя вирувало сотні років. Від часів Київської Русі до часів козацтва, задовго до першого приходу російського миру.
Згідно з грамотою Єкатерини II, 1779 року, до переселенців з Криму, місто називалось "Маріанополем", тож сучасна назва походить від тої, що йому дали депортовані греки з Криму.
У 1824 році почав свою діяльність суднобудівний завод.
З відкриттям залізорудного басейну Кривбасу Олександром Полем почалась велика індустріалізація не тільки Маріуполя, а й усього регіону, портове місто почало жити з новим розмахом.
За наших днів місто було одним з індустріальних центрів країни, його порти кожного року приносили користь людям усього світу.
Маріуполь - єдине велике місто в регіоні, яке не піддалося сепаратистському руху у 2014 році та повернулося у склад України після короткотривалої окупації. Тоді ж добровольцями з Маріуполя був заснований полк "Азов" - один з найкращих й донині.
Доказом професіоналізму та героїчної самопожертви стали 90 днів кругової оборони міста азовцями. За свою силу та незломність російські війська зруйнували місто майже вщент, при цьому вбили тисячі наших громадян.
Ми ніколи не повинні забувати героїв цієї війни, та ідеали за які вони боролись!
Маріуполь, як сотні років тому був, є та буде українським, шануйте свою історію та одне одного. Слава Україні!
"Марш українських сил" 13 червня 2021 року на честь річниці визволення міста (фото: Facebook)
Раніше ми писали про геноцид XXI століття у Маріуполі, як ментальний маркер людства.
Також читайте про чемпіона світу з кікбоксингу, який загинув захищаючи Маріуполь.