Річниця з дня аварії на Чорнобильській АЕС: історія станції і хроніка трагедії

Історія Чорнобильської АЕС і трагічні події дня, що призвели до найбільшої атомної катастрофи в світі

Минуло вже 32 роки з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. 26 квітня на міжнародному рівні відзначається День пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Це день пам'яті про постраждалих та тих, хто віддав своє життя в боротьбі з "невидимим ворогом" в останні дні квітня 1986 року. Історія станції, факти про аварію на ЧАЕС та її наслідки - в матеріалі Styler.

Історія Чорнобильської АЕС

Будівництво Чорнобильської атомної станції було розпочато в 1970 році за затвердженим Радою міністрів СРСР планом. Нова станція з проектною генерованою потужністю 6000 МВт повинна була компенсувати дефіцит електроенергії в Центральному районі Об'єднаної енергосистеми півдня СРСР. Пуск першого енергоблоку ЧАЕС відбувся в 1975 році, через три роки був добудований другий енергоблок, у 1981 році - пройшов запуск 3-го енергоблоку, а до кінця 1983 року вже було розпочато введення в роботу 4-го енергоблоку АЕС.

Перші 100 млрд кВт*год електроенергії було вироблено Чорнобильською АЕС у серпні 1984 року. Станція стала найпотужнішою в СРСР, нарівні з Курською та Ленінською. У 1986 році сумарна генерована потужність АЕС склала 4000 МВт.

Паралельно з будівництвом атомної станції велося спорудження міста енергетиків - Прип'яті. Це було одне з наймолодших радянських міст (середній вік жителів становив 27 років).

Фото: Прип'ять до аварії на ЧАЕС (chnpp.gov.ua)

Прип'ять називали "атомградом" і "містом майбутнього", сюди з'їжджалися інженери і вчені зі своїми сім'ями з різних регіонів СРСР. Для них будувалися будинки, різні об'єкти інфраструктури з сучасною архітектурою. 1 травня 1986 року в Прип'яті повинен був відкритися міський парк розваг, але цього так і не сталося.

Хроніка трагедії на Чорнобильській АЕС

01:23 26 квітня 1986 - трагічний час, коли відбулися події, що перевернули життя тисяч людей і призвели до наслідків катастрофічного масштабу.

В ту ніч 4-й енергоблок був зупинений для планово-попереджувального ремонту і проведення випробувань режиму вибігу ротора турбогенератора. Роботи почалися о 01:23. Через кілька секунд стався різкий стрибок потужності і вибух, внаслідок якого реактор енергоблоку був повністю зруйнований. На місці одразу ж загинули 2 працівники станції, які проводили випробування.

О 01:24 на пульт охоронної військової частини №2 надійшов сигнал про загоряння на ЧАЕС, на місце аварії відразу ж виїхав караул, а також бригада пожежників з Прип'яті. Бригадам військової частини, прип'ятським та київським пожежникам, які прибули в якості підкріплення, вдалося не допустити подальшого поширення вогню на інші енергоблоки.

Фото: Аварія на 4-му енергоблоці ЧАЕС (chnpp.gov.ua)

Ліквідатори, що працювали на ЧАЕС у перші дні після аварії без необхідних засобів захисту, отримали рівень радіації не сумісний з життям і незабаром померли.

Багато жителів Прип'яті стали очевидцями трагедії, спостерігаючи вибух з вікон своїх квартир. Але про аварію їм повідомили не відразу. Весь день 26 квітня люди ходили по вулицях і дихали вже зараженим повітрям. Евакуація почалася тільки 27 квітня. Заборонялося брати з собою речі, іграшки, домашніх тварин. Щоб уникнути паніки, прип'ятчани сказали, що через 3 дні вони зможуть повернутися до своїх будинків. Протягом перших днів вивезли жителів 10-кілометрової зони, потім евакуювали людей з території 30 км від місця аварії.

Фото: Прип'ять в наші дні (РБК-Україна)

На загальносоюзному рівні інформація про аварію замовчувалася. 28 квітня в повідомленні ТАСС було оголошено, що на ЧАЕС стався нещасний випадок. У Києві пройшли першотравневі свята з масовими демонстраціями, коли над містом уже нависла хмара радіації. Тільки через 2 тижні, 14 травня 1986 року, докладно про аварію жителям СРСР розповів в своєму зверненні М.С. Горбачов.

Причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

За результатами розслідування міжнародної консультативної групи INSAG, аварія на ЧАЕС була пов'язана з цілим комплексом причин, серед яких такі чинники:

• Початковий проект реактора не відповідав нормам безпеки і мав небезпечні особливості в конструкції;
• Неякісний регламент з експлуатації, особливо в розділі безпеки;
• Неможливість сполучення між персоналом за особливостями техніки безпеки, персонал був недостатньо кваліфікований в цій сфері;
• Порушення існуючих інструкцій і халатне ставлення до систем запобігання з боку персоналу в ході проведення випробувань.

Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС мали катастрофічний масштаб. Радіоактивне зараження поширилося на близько 200 тис.кв. км земель, 70% з яких - території України, Білорусі та Росії.

Фото: Алея "мертвих" селищ у Чорнобилі (flickr.com/James Hyndman)

Викид радіоактивних речовин після аварії на ЧАЕС становив до 50 млн. Кюрі, що в 400-500 разів перевищує показники радіації після бомбардування Хіросіми в 1945 році. Катастрофі було присвоєно максимальний, 7-й рівень небезпеки, за Міжнародною шкалою ядерних подій. За даними МАГАТЕ і ВООЗ, кількість загиблих від аварії і опромінення становить до 4 тис. осіб.

У 2016 році 4-й енергоблок ЧАЕС був накритий новою аркою. Об'єкт "Укриття-2" або Новий безпечний конфайнмент (НБК) будувався з 2007 року. Він став найбільшою рухомою наземною конструкцією. Висота споруди - 110 метрів, ширина - 257 метрів, довжина - 165 метрів.

Фото: НБК над 4-м енергоблоком ЧАЕС (РБК-Україна)

Природа в зоні відчуження на даний момент активно відновлюється. З'являються рідкісні види рослин і тварин. У 2017 році був зареєстрований Чорнобильський радіаційний-екологічний біосферний заповідник. Також в межах 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС у найближчі роки почнуть роботу сонячні електростанції і промислові зони, де буде здійснюватися утилізація радіоактивних відходів.

Факти про аварію на Чорнобильській АЕС (video.rbc.ua)