В ніч на Андрія Первозваного 13 грудня дівчата проводять ворожіння
День Андрія Первозваного православні відзначають 13 грудня, але в ніч напередодні християнського свята за народним звичаєм в Україні дівчата ворожили на ім'я судженого і своє майбутнє. Ворожіння на Андрія наші пращури не вважали за гріх та сприймали мало не як головна традиція для незаміжніх дівчат в цю дату.
Апостол Андрій був одним із дванадцяти учнів Ісуса Христа. Його називають Первозваний, бо він першим пішов за Спасителем. Святого вважають першим благовісником Євангелія на землях України - він відправився проповідувати в Скрифию в I столітті. Про подорож апостола українськими землями говориться у літописі "Повість минулих літ". На березі Дніпра на пагорбах, де пізніше виріс Київ, Андрій передбачив виникнення міста: "Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог".
Від часів Київської Русі-України пращури дуже шанували апостола, і в День Андрія відвідували богослужіння та молилися святому про заступництво. Дуже чекали свято і незаміжні дівчата, бо вважалося, що ворожіння у ніч проти 13 грудня особливо правдиве. Можна було дізнатися ім'я своєї майбутньої другої половинки, привернути удачу та достаток, дізнатися, що приготувала тобі доля.
Зазвичай молоді дівчата збиралися разом і влаштовували ворожіння з вечорницями. Через багато століть до нас дійшло безліч ворожінь: на кільце, на попіл, на солому, на віск, з допомогою чобітка, дрібних предметів, швейних голок і не тільки. Втім, в деяких випадках ворожіння - на сон та на дзеркало - проводили наодинці, у самоті.
В ніч на Андрія 13 грудня ворожать на кохання (Фото з відкритих джерел)
Їх кількість повинна відповідати кількості учасниць. У чашки клали монети, хліб, кільце, сіль та цукор, після чого кожен діставав своє "майбутнє".
Що символізували предмети: цукор - до радості; сіль - до лиха, що насувається; монетки - до достатку; хліб - благополуччя в сім'ї; кільце - швидке весілля.
Для цього ввечері наливали в ємність воду, опускали туди кільце і виносили на вулицю. Через деякий час, перед сном, чарку забирали і дивилися результат.
Вірили, що скільки горбків утворилося на замерзлій поверхні - стільки буде синів, а скільки ямок - стільки й дочок.
Для цього вночі в темній кімнаті підпалювали від свічки листок паперу і спостерігали за "танцем" тіні, за формою якої можна було визначити майбутнє.
Які значення вкладали в образи тіні: якщо схожа на птицю - до великих змін; якщо на кішку - до романтичних стосунків; якщо на хрест - до хвороби та випробувань; якщо на гору - до самотності; якщо на ворота - до гостей; якщо на дерево - до багатства та сімейного благополуччя.
До шкаралупи кріпили свічку, запалювали її та опускали в середину бадді, і по краях залишали записки.
Спостерігаючи напрям "човники" можна дізнатися ім'я майбутнього чоловіка.
Для цього вночі вивішували за вікна білий рушник, примовляючи: "суджений-ряджений, прийди і утрися". Після цього лягали спати, а вранці перевіряли - якщо рушник вологий, то вже в новому році відбудеться зустріч з коханим та весілля.
Для цього брали гребінець або шматочок хліба і клали перед сном під подушку, промовляючи при цьому такий заговор: "суджений-ряджений, прийди і причеши мене" або ж "суджений приходь, нагодую тебе". Якщо уві сні не привидиться хлопець, значить він і стане обранцем дівчини.