Спалах віспи мавпи фіксується в ряді країн Європи й не тільки, а її швидке поширення викликає стурбованість у вчених і лікарів. Медичні експерти та епідеміологи пояснили, з чим може бути пов'язаний стрибок заражень, які симптоми захворювання і наскільки воно небезпечне.
Віспа мавп - рідкісне захворювання, викликане вірусом віспи мавп, що належить до того ж сімейства, що і віспа, хоча, як правило, менш важке. Хвороба була вперше виявлена дослідниками у лабораторних мавп в 1958 році. Вважається, що вірус передається людям від диких тварин, таких як гризуни, або від інфікованих людей. В середньому в рік в Африці є кілька тисяч випадків захворювання, як правило, в західній і центральній частинах континенту.
Випадки за межами Африки були дуже нечисленні, і пов'язані з поїздками на континент або з ввезенням інфікованих тварин. Попередні випадки були зареєстровані в Ізраїлі, Великій Британії, Сінгапурі та США, де у 2003 році був зареєстрований 81 випадок, пов'язаний із зараженням собак від імпортованих тварин.
Проте тільки за останній тиждень зафіксовано швидке поширення хвороби в інші країни, що змушує вчених бути в стані "підвищеної готовності".
Як зазначає вірусолог з медичного науково-дослідного інституту інфекційних захворювань армії США в Форт-Детрік Джей Хупер, вірус віспи мавп не так легко передається від людини до людини, і вже існують ліки та вакцини для стримування його поширення. Тож хоча науковці стурбовані - вони не панікують.
На відміну від SARS-CoV-2, який поширюється через крихітні повітряно-крапельні краплі, звані аерозолями, вважається, що віспа мавп поширюється від тісного контакту з рідинами організму, такими як слина при кашлі. Вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або через очі, ніс і рот. Віспа мавп зазвичай не вважається захворюванням, що передаються статевим шляхом, хоча може передаватися під час сексу.
Передача від людини до людини найчастіше відбувається повітряно-крапельним шляхом, хоча зазвичай потрібно тривалий контакт лицем до лиця.
Це означає, що людина з мавпячою віспою, ймовірно, заразить набагато менше близьких контактів, ніж інфікований SARS-CoV-2, говорить Хупер.
Обидва віруси можуть викликати грипоподібні симптоми, але віспа мавп також викликає збільшення лімфатичних вузлів і, в кінцевому підсумку, характерні ураження, заповнені рідиною, на обличчі, руках і ногах.
Більшість людей одужують від віспи мавп протягом декількох тижнів без лікування.
З цих попередніх генетичних даних дослідники можуть сказати, що вірус віспи мавп пов'язаний зі штамом вірусу, що переважно зустрічається в Західній Африці. Цей штам викликає легше захворювання і має нижчий рівень смертності - близько 1% серед незаможного сільського населення - в порівнянні з тим, який циркулює в Центральній Африці.
Однак зараз ще невідомо, наскільки саме штам, що викликає нинішні спалахи, відрізняється від штаму в Західній Африці - і чи пов'язані між собою віруси, що з'являються в різних країнах.
Відповіді на ці питання можуть допомогти визначити, чи раптовий сплеск захворюваності пов'язаний з мутацією, яка дозволяє цьому вірусу віспи мавп поширюватися з більшою легкістю, ніж у минулому, і якщо кожна зі спалахів сходить до одного джерела, говорить епідеміолог-інфекціоніст з Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї Райна Макінтайр.
На відміну від SARS-CoV-2, швидко розвивається РНК-вірусу, варіанти якого регулярно вислизають від імунітету від вакцин і попередньої інфекції, вірус віспи мавп являє собою відносно великий ДНК-вірус. За словами Макінтайр, ДНК-віруси краще виявляють і відновлюють мутації, ніж РНК-віруси, а це означає, що малоймовірно, щоб вірус мавпячої віспи раптово мутував, щоб стати здатним передаватися людині.
При цьому епідеміолог Андреа Макколлум, який очолює групу по боротьбі з вірусами віспи в Центрах з контролю і профілактики захворювань США, "глибоко стурбований" тим фактом, що віспа мавп була виявлена у людей, які не мають очевидного зв'язку один з одним - передбачається, що вірус міг поширюватися непомітно.
На думку завкафедри інфекційних хвороб київського Національного медичного університету імені Богомольця Ольги Голубовської, одна з причин спалаху віспи мавп полягає в ліквідації натуральної віспи та скасування вакцинації проти неї. В результаті менше третини людей мають імунітет до захворювання. Лікар зазначає, що в результаті цього спалаху існує ризик отримати новий вид інфекції. А ще однією причиною вона називає відсутність противірусних ліків, здатних боротися з інфекцією. Так, зареєстровані препарати поки не довели своєї ефективності.
На відміну від SARS-CoV-2, який може поширюватися безсимптомно, віспа мавп зазвичай не залишається непоміченою при зараженні людини, частково через викликані нею уражень шкіри.
Інфекція зазвичай триває від 2 до 4 тижнів і зазвичай проходить сама по собі.
Нині не існує перевірених і безпечних методів лікування віспи мавп, хоча в більшості випадків захворювання протікає в легкій формі.
Люди з підозрою на наявність вірусу можуть бути ізольовані в приміщенні та перебувати під наглядом медичних працівників з використанням засобів індивідуального захисту.
Проте вакцини проти віспи виявилися значною мірою ефективними у запобіганні поширенню вірусу. Країни, включаючи Велику Британію та Іспанію, зараз пропонують вакцину для тих, хто зазнав інфекцій, щоб зменшити симптоми та обмежити поширення.
Раніше Ольга Голубовська розповіла, як проявляється мавпяча віспа і в чому небезпека, а також пояснила особливості протікання хвороби.
Нагадаємо також, що ВООЗ скликає екстрену нараду експертів через спалах віспи мавп.