Екс-футболіст збірної України розповів, як брав участь у договірних матчах

"Я брав участь у договорняках (кажу тільки про яких знаю) двічі. Це було на зорі моєї футбольної кар'єри і не було пов'язано з іграми на тоталізаторі, про них тоді ще слава богу не знали. Один взагалі не пам'ятаю, а ось другий врізався в пам'ять, як трохи комічний", - написав спортсмен.

За його словами, потрібна була тільки перемога, але команда забити не могла. І в якийсь момент гравець суперника з дальньої відстані (коло 40 метрів) забив гол. Це була середина другого тайму і у всіх почалася паніка.

З'ясувалося, що воротареві суперників нічого не сказали і він відбивав всі м'ячі. Калініченку вдалося забити один гол, але потрібен був ще один для перемоги. Час гри підходив до кінця, і у команди нічого не виходило.

"Виручив аут поблизу від воріт. Захисник, який мене опікав, мені прямим текстом говорить - біжи! І відкриває шлях до штрафного майданчика. Я тупо біжу, мені кидають аут, а мій опікун в тупу валить мене ззаду. Пенальті! І тут з'ясовується, що толком ніхто не горить бажанням бити цей пенальті, адже там воротар, який "не знає", - згадує Калініченко.

У підсумку команда той пенальті забила, але у Максима не було ніякого настрою після переможного голу.

"Гіршого настрою після перемоги і забитого гола у мене не було ніколи. Ну і преміальних, зрозуміло, ніхто за цю "гру" не пропонував", - зазначив він.

Хто такий Максим Калініченко

Народився в Харкові в 1979 році. З раннього дитинства почав захоплюватися футболом, оскільки його батько був воротарем аматорської команди міста.

Калініченко виступав на позиції атакуючого півзахисника. За збірну України він зіграв 47 матчів і забив 7 голів. Це було з 2002 по 2011 рік. У 2006 році у складі нашої збірної брав участь у чемпіонаті світу.

У 2015 році він отримав тренерський диплом. Входив до тренерського штабу харківського "Металіста", житомирського "Полісся", російського футбольного клубу "Родина". Зараз працює у футбольному клубі "Рига".