Економічний паспорт: яку суму українці зможуть отримати від використання надр
Колаж РБК-Україна: в Україні хочуть ввести для громадян економічні паспорти
Економічний паспорт українця, введення якого ініціює президент Володимир Зеленський як створення рахунків для дітей, на яких накопичуватимуться кошти від сплати за використання надр, може не мати бажаного ефекту для громадян, але негативно позначиться на наповненні державного бюджету, вважає економіст Олег Пендзин.
Про це експерт висловився в ефірі каналу "Україна 24".
Йдеться про введення в Україні особистих рахунків дітей, на які спрямовуватимуться кошти за використання вітчизняних надр. Після досягнення повноліття вони зможуть використовувати ці гроші для отримання освіти в Україні або покупки власного житла.
"Коли ми говоримо про економічний паспорт українця, це означає, що частина ренти, яка сьогодні надходить до державного бюджету, буде направлятися на персоніфіковані рахунки дітей, народжених з відповідної дати", - говорить економіст.
Він зазначив, що при введенні таких паспортів можливі різні розрахунки, але приблизну суму можна розрахувати.
"Якщо порахувати, скільки це буде, то є різні розрахунки, але приблизно це буде виходити - за весь період (скажімо, з народження до 18-и років) - від 10 до 12 тисяч гривень - на тому рахунку може таким чином акумулюватися", - розповів Пендзин.
У цьому контексті економіст співвідніс практичні плюси від такої суми для людини та потенційні втрати для бюджету країни.
"Чи допоможе це дитині? Ну, може бути, допоможе. Чи зменшить це надходження до державного бюджету від сплати рентної плати? Безперечно - однозначно так буде", - висловився експерт.
При цьому він звернув увагу, що в інших країнах подібна практика створення накопичувальних рахунків для громадян за використання надр застосовується, але суми виходять іншими.
"У світі є такі приклади... але там ціни та цифри дещо інші", - розповів економіст.
Нагадаємо, що українців, які мають земельні паї, обклали новим податком.
Раніше повідомлялося, що після Нового року в Україні прогнозують подорожчання продуктів, а також їх дефіцит.
