День Народження Олега Сенцова: тернистий шлях українського борця за свободу

Олегу Сенцову виповнилося 42 роки

13 липня український сценарист і режисер Олег Сенцов відзначає свій 42-й день народження. Тут хотілося б написати "святкує"... тільки не у випадку з трагічним поворотом долі українського борця за свободу.

Навесні 2014 року Олега Сенцова затримали російські спецслужби за підозрою в тероризмі. Так, українець, який виступив проти анексії рідного Криму, поплатився за волелюбність, відкритість і палкий характер. Навіть найближчі люди з часом відвернутися від Олега – чоловіка, сина та брата.

У 2015 році світ побачив збірник оповідань Олега Сенцова, які режисер написав ще до свого ув'язнення. Серед коротких повістей: "Автобиография", "Собака", "Детство", "Больничка", "Школа", "Завещание", "Бабушка", "Макары". Частково ґрунтуючись на цих спогадах, а також на різних інтерв'ю рідних і друзів політв'язня, STYLER підготував коротку біографію українського Борця за Свободу.

"Увечері – мій день народження. Купа гостей – друзі батьків. Дарують подарунки, в основному гроші – такі красиві, важливі папірці, червоненькі або синенькі з профілями Леніна. Начебто приємно, радісно – як дорослому. Потім, вранці, ти їх віддаєш мамі. У тебе їх навіть не просять, ти їх сам віддаєш – так треба. Потім тобі на них що-небудь купують або вони йдуть на сімейні потреби, на поправку бюджету після святкових витрат – тіток і дядьків треба було добре годувати і поїти. А у тебе залишається відчуття порожнечі, обману. І я перестав любити папірці з профілем Леніна в свої дні народження.

Якщо зараз хтось прийде на свято моєї дитини з грошима замість подарунка, то я йому не заздрю – я буваю іноді сам собі страшний" (Олег Сенцов, "Дитинство").

"Народився у понеділок, 13 числа. Напевно, тому і життя проходить весело"

Олег Сенцов народився 13 липня 1976 року в Сімферополі в сім'ї виховательки і шофера. Майбутній сценарист і письменник ріс у селі, родина жила небагато: "Але згадати нічого поганого", – писав у своєму автобіографічному оповіданні Сенцов.

З дитинства у маленького Олега була тяга до знань, він багато читав, а в класі був першим. Хоча сам режисер згадував, що в початкових класах він "був відлюдником; худим; били".

З часом ситуація кардинально змінилася.

"В старших класах сперечався з вчителями – іноді по темі, іноді просто лаявся – дратують люди, які вважають себе розумнішими за інших, але такими не є. Влився в тусовку школи, почав дружити з хуліганами – життя повернулося новими гранями. Зайнявся спортом, хоча лікарі забороняли. Медицина від мене відмовилася, а я від неї. Розкачувався, загартувався", – пише Сенцов у своїй "Автобіографії".

Тут слід відзначити, що в 12 років через сильну застуду у Олега був поліартрит. У хлопчика буквально оніміли ноги. І лише після тривалого лікування він знову почав ходити.

Після школи тямущого хлопця з села не хотіли приймати в інститут в Сімферополі – "престижний, на державне відділення".

"Хлопчик, ти звідки? – З села... – Золота медаль є? – Ні. – Срібна? – Ні. – Так що ж ти хочеш? – Вчитися", – згадував Олег Сенцов.

І все ж у 1993 році Сенцову вдалося поступити в Київський державний економічний університет, де провчився до 1998 року.

"Пройшов з мінімальним балом. Найщасливіший день у моєму житті. Через півроку прийшло розчарування: студенти роблять вигляд, що вчаться, викладачі роблять вигляд, що навчають. Забив на пари. Навчався – трійка-залік. Гуляв. Водився з рокерами і музикантами. Було весело. Бідно, але весело. Так більше ніколи не буде" (зі спогадів Олега Сенцова).

"Дитинство почало закінчуватися. Повільно, але впевнено і безповоротно. Хтось пішов в армію, хтось поїхав в Місто вчитися, у когось з'явилися інші інтереси – компанія розпалася.

Коли я був маленький, то розмір світу я вважав таким, яким я його бачу – то є мій світ, який обмежувався лінією горизонту. Ми жили в передгір'ї, тому ця лінія була не сильно далеко і навколо майже скрізь була піднесеність, тому світ утворював навколо мене як би велику чашу, обмежену сусідніми горами, пагорбами і полями. Світ для мене обмежувався, але не був обмежений. Він був повний, повна чаша дитячого щастя. Коли я був маленьким, то думав, що ввечері сонце, що заходить за гору, ховається за нею у велику сітку, прикріплену на зразок сіток у плацкартних вагонах, до задньої стінки гори. А за горою немає нічого – я ж нічого не бачу, значить там нічого немає. І це сонце жило вночі у цій сітці, і у нього було кілька маленьких сонечок – така сонячна сім'я, і їм не було там нудно або тісно. Не пам'ятаю, в який момент свого життя я зрозумів, що цієї сітки немає і що є світ і далі за цією горою. Не пам'ятаю я, коли чаша цього дитячого світу перестала існувати. Перестала, і все. Залишилося тільки світло, світло з дитинства" (Олег Сенцов, "Дитинство").

Коли Олегу було 20 років, помер його батько. Режисер зізнається – "веселе життя скінчилася". І хоча хлопець ще з 13 років завжди десь підробляв, але після смерті батька "довелося заробляти".

"Працював на ринку. Гербалайф, рік розводили людей на гроші. Зайнявся бізнесом з другом. Позичив багато грошей – влетів, один пропав. Я вижив – 96-й рік".

Закінчивши престижний ВУЗ, Сенцов так і не пішов працювати за спеціальністю – маркетинг. За словами Олега, працювати з дев'ятої до шостої – це не для нього: "До вечора повбивав би всіх товаришів по службі".

Сенцов працював в комп'ютерних клубах, навіть кібер-спортом захоплювався і кілька років професійно грав у мережеві комп'ютерні ігри. Був чемпіоном України. Потім відкрив найбільший комп'ютерний клуб в центрі Сімферополя, був прибутковий бізнес.

До речі, на зароблені таким чином гроші в 2011 році Олег Сенцов зняв свій перший фільм "Гамер" про геймера, що зайняв друге місце на чемпіонаті світу. На той час загальний бюджет стрічки склав 20 тис. доларів. При цьому всі ролі актори виконували безкоштовно.

Трейлер фільму "Гамер" Олега Сенцова

Прем'єра стрічки в одному з кінотеатрів Сімферополя зібрала аншлаг. Після успіху Сенцов закрив свій комп'ютерний центр.

До створення свого другого фільму "Носоріг" про дітей 1990-х Сенцов приступив у липні 2013 року, який так і не встиг завершити.

Дивно, але за спогадами самого режисера і сценариста, він ніколи до цього не мріяв стати кіношником, хоча з дитинства любив кіно.

"Чим старше ставав, тим сильніше розвивав свій художньо-кінематографічний смак, причому, як завжди, самоосвітою... В школі писав твори. Причому завжди на відмінно. Після вливання в кібер-спорт почав писати про нього публіцистичні статті – думки переповнювали, втриматися не зміг. Сил терпіти у мене не було, а сили писати були. Спочатку все складалося досить криво, але весело. Після десятка статей удосконалив техніку і виробив свою манеру. Написав кілька оповідань або есе – сам навіть точно не знаю... Хочу знімати кіно. Знову переповнює, а папір не такий виразний, як кіноплівка. Намагаюся вступити на режисерські курси... Не зроблю – буду пробиватися так, сам, без підготовки – не вперше", - написав Сенцов у своєму короткому оповіданні "Автобіографія".

А ось під час спогадів про особисте життя Сенцов багато не пише: "Більше 10 років живу з однією і тією ж жінкою, одружений на ній же. Двоє маленьких дітей від неї. Люблю всіх".

Так склалося, що дружина Сенцова Алла розлучилася з ним у 2016 році. При цьому мати Олега – Людмила Георгіївна – розповідала, що Алла кинула спільних дітей і поїхала в Київ, привласнивши гроші, надіслані українцями на підтримку політв'язня.

Сьогодні дітей Сенцова – донька Аліна (нар. 2002) і син Владислав (нар. у 2004), який страждає аутизмом – здебільшого виховують у Криму його мама і рідна сестра.

"Я не можу, там гинуть мої товариші"

Олег Сенцов був активістом Автомайдану в Києві. При цьому мама режисера не схвалювала його вибір, дуже переживала за сина і майбутнє онуків.

"Ну який він терорист! Те, що він був проти цього режиму... Я цього не розуміла. Я йому говорила: Олег, дивись, у тебе двоє дітей; вони як залишаться?.. Він мені казав: "Мама, я на майдані як комендант", - говорила російському телеканалу "Дощ" мати Сенцова Людмила Георгіївна.

"Я не можу, там гинуть мої товариші, я не можу, - згадує мати Сенцова його ж слова. – Я не можу нічого сказати, тому що він був у повній свідомості. Це ж не сказати, що його хтось примусив або ще щось. Я не можу його засудити. Я тільки не можу зрозуміти, як можна було залишити дітей".

Повернувшись з Києва в Крим, Олег Сенцов не зупинився. У 2014 році режисер підтримував рух за єдину Україну. А також розвозив продукти і предмети першої необхідності заблокованим в Криму українським військовим частинам. Однак після захоплення Криму Росією Сенцов був затриманий російськими окупаційними властями. Українського режисера і активіста запідозрили у терористичній діяльності. Пізніше українця перевезли в Москву, а згодом доставили в слідчий ізолятор "Лефортово".

Мати Сенцова зі сльозами на очах згадала останню зустріч з сином у сімферопольській квартирі, коли Олега вивозили в Москву.

"Сказала так йому:" синок, щось я неправильно тебе ростила або виховала, щось я зробила неправильно. І, мабуть, його це дуже зачепило, тому що він навіть не писав мені, коли в Москві сидів. Потім я написала йому перша, коли дізналася адресу. А він, виявляється, дуже переживав, що я йому так сказала: "Мамо, я тобі дуже вдячний, що ти мене такого виховала". А я мала на увазі не діяльність його, не те, що він не згоден з режимом, я була через дітей. Ну як діти, ось вони з такими очима запитують, де тато", - розповідає "Дощу" Людмила Георгіївна.

Синові Сенцова Владиславу боялися говорити про долю батька. І все ж хлопчик про все дізнався сам, почув по телевізору. Син нудьгує по батькові. А ось старшій Аліні розставання з батьком далося дуже важко.

Літня жінка зізналася, що за спиною сусіди називають її "матір'ю терориста".

При цьому сестра Сенцова Галя була одружена з полковником ФСБ (до анексії Криму – СБУ), який давав свідчення на Олега.

"У мене зять ФСБ-шник, полковник, у мене старший онук ФСБ-шник. Так. І не допомогло. Я не хочу про це говорити. Вони теж повстали. У мене взагалі нікого немає, щоб підтримували свої", - зізнається мати Сенцова.

Мати Олега Сенцова - Людмила Георгіївна (кадр з відео: youtube/Телеканал Дощ)

На сьогоднішній день дітей Олега виховує бабуся. Жінка дуже чекає звільнення сина.

Крім того, після того, як Алла розлучилася з Олегом, на постійне виховання дітей взяла до себе рідна сестра Сенцова – Галина. При цьому жінка ще до арешту рідного брата не прийняла його позицію.

"Справа в тому, що вони з дружиною не жили разом ще до арешту Олега кілька років. І відразу після того, як Олегу винесли вирок, вона розлучилася з ним. Що стосується його рідної сестри, то не тільки її чоловік, полковник ФСБ, але і син теж. І тому вона з самого початку, що називається, відмовилася від Олега і прийняла сторону чоловіка. Але при цьому вона забрала до себе дітей Олега. Діти зараз живуть у неї, а на канікулах і на вихідних – у матері Олега. І це дійсно страшна ситуація, що з далекого радянського минулого.

Більш того, у справі Сенцова є свідчення чоловіка сестри Олега, тобто його зятя. Він нічого не говорить по суті, однак він згадав, що одного разу, ще до "референдуму" (в Криму про статус півострова), вони сиділи з Олегом на кухні, і він висловлював своє невдоволення політикою Путіна... І ще полковник дуже дивно називає Олега, брата своєї дружини – "колишнім братом своєї дружини і колишнім сином своєї тещі". І ось це, дійсно, змушує згадати про сталінські часи", - розповів автор і режисер фільму "Процес. Російська держава проти Олега Сенцова" Аскольд Куров.

Куров не знає, чому Галина пішла на такий крок. Незважаючи на свію "відмову" від рідного брата, жінка дозволяє його дітям спілкуватися з батьком.

"Я не знаю, не можу нічого про це сказати. Мені не вдалося зустрітися з нею, тим більше з її чоловіком. Мені про це розповіла двоюрідна сестра Олега – за її словами, сестра не забороняє дітям спілкуватися з Олегом, тому що Олег зараз (ред. – 2017 рік) може дзвонити, вони можуть говорити по телефону з дітьми", - пояснив Аскольд Куратов.

На даний момент єдина серед рідних, хто займається активною громадською діяльністю по підтримці Сенцова, є його двоюрідна сестра Наталія Каплан.

"Іноді найближчими виявляються не обов'язково рідні по крові. Вона виросла на Уралі, він виріс в Криму, вони не так часто зустрічалися в дитинстві. Але потім, я так розумію, вони стали однодумцями, тому що вона його повністю підтримувала, а він відправляв їй читати свої сценарії, показував свої перші короткометражки. Справа в тому, що Олег скрізь був білою вороною, його не дуже приймали. Він захоплювався літературою з дитинства, намагався писати — мені мама показувала його дитячі оповідання. А потім він раптом вирішив знімати кіно. І для сім'ї він був таким дивним мрійником, який з якоюсь примхою, мрією в голові, далекий від реальності. Тобто сім'я його довго не приймала", - намагається зрозуміти ситуацію, що виникла, режисер і товариш Сенцова – Аскольд Куров.

Діти Олега Сенцова - Влад та Аліна (фото: з особистого архіву Сенцова; newtimes.ru)

А ось сама Наталя Каплан нещодавно написала дуже проникливий пост. Жінка дала різку відсіч "доброзичливцям", які запевняють, що вона "піариться" на ув'язненні двоюрідного брата.

"Фінансові питання і мій піар на Олегові. Я дуже чекаю, коли вийде Олег. Так, у мене шкурний інтерес. Мені вкрай не вистачає особистого простору і мого життя. Зараз я живу життям Олега і, чесно, я за*б***сь. Моє життя проходить стороною і мене це пригнічує. Чесно, бути сестрою Олега Сенцова - це пекло. Як ніби, сама по собі я нічого не значу. Фінансово я втратила багато, у мене була нормальна зарплата в Москві, я могла собі багато що дозволити, зараз ні. Накопичення пішли на самому початку арешту, коли галасу ще не було, а гроші на адвокатів і боротьбу вже були потрібні. Зараз я живу в центрі Києва в двійці. Мені просто пощастило, що я знімаю її за копійки. Машини немає, у відпустці не була 5 років. За винятком 4 днів в Братиславі (переліт туди-назад 400 грн) і 2 днів у Стамбулі. Час від часу влажу в борги. Знову ж, хочеш вір, хочеш не вір, справа ваша", - відверто зізналася Наталія Каплан.

Олег Сенцов: арешт, суд, висновок

Олег Сенцов і Олександр Кольченко

Українського режисера затримала російська окупаційна влади 10 травня 2014 року за підозрою в тероризмі.

Трохи пізніше ФСБ затримали ще трьох підозрюваних: Олексія Чирнія, Геннадія Афанасьєва, Олександр Кольченко. Всіх їх звинуватили в підготовці терористичних актів у Криму, зокрема в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Саме Сенцову і ще трьом затриманим інкримінували здійснення навесні 2014 року вибухів саморобних вибухових пристроїв біля "меморіалу Вічного вогню" та пам'ятника Леніну в Сімферополі, а також підпалів офісів громадської організації "Російська громада Криму" та представництва партії "Єдина Росія" в Сімферополі.

Крім того, російська сторона також запевнила, що всі затримані перебувають у "Правому секторі". Однак у самій же забороненій в Росії організації цю інформацію спростували.

У липні 2015 року в Північно-Кавказькому окружному військовому суді в Ростові-на-Дону почалося судове слідство по справі Олега Сенцова і активіста Олександра Кольченко.

Сенцов не визнавав себе винним і всі інкриміновані йому злочини назвав політично сфабрикованими. Більш того, Сенцов і Кольченко повідомили про застосування до них тортур під час допитів. Українських політв'язнів не тільки жорстоко били, але також душили пакетами і погрожували зґвалтуванням.

"Одягають мішок на голову, трошки б'ють... І через півгодини ти вже готовий зректися всіх своїх переконань, обмовити себе у чому завгодно, обмовити інших людей, щоб перестали бити ", - зізнався на суді Олег Сенцов.

Слід зазначити, що пред'явлені звинувачення Сенцову і Кольченко були засновані на свідченнях Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія, які відразу після арешту стали співпрацювати зі слідством. І все ж Афанасьєв заявив, що дані ним на стадії слідства свідчення були надані під примусом.

25 серпня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму, Олександрові Кольченко було призначено 10 років колонії суворого режиму.

Олег Сенцов: останні слова на суді

"Боягузтво – самий головний, самий страшний гріх на землі. Зрада – це така приватна форма боягузтва. Велика зрада починається іноді з маленького такого боягузтва... Коли тобі одягають мішок на голову, трошки б'ють, і через півгодини ти вже готовий зректися всіх своїх переконань, обмовити себе у чому завгодно, застерегти інших людей, тільки щоб перестали бити. Я не знаю, чого можуть коштувати твої переконання, якщо ти не готовий за них постраждати або померти", - сказав під час своєї останньої зустрічі на суді Олег Сенцов.

Незаконне покарання Олег Сенцов відбуває у виправній колонії №8 "Білий ведмідь" в місті Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ).

"Оголошую безстрокове голодування з 14 травня 2018 року"

У травні 2018 року український режисер Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування. При цьому режисер обіцяє завершити його тільки за умови звільнення 64 українських політв'язнів, які відбувають ув'язнення в Росії.

При цьому Сенцов не зажадав власного звільнення!

"Я, Олег Сенцов, громадянин України, незаконно засуджений російським судом і перебуваю в колонії міста Лабитнангі, оголошую безстрокове голодування з 14 травня 2018 року. Єдиною умовою її припинення є звільнення всіх українських політв'язнів, які перебувають на території РФ. Разом та до кінця! Слава Україні!" – написав Сенцов в записці, яку передав через адвоката Дмитра Дінз.

Записка Олега Сенцова, де він оголошує безстрокове голодування

Режисер відмовився від продуктових передач і вживає мінімальнe кількість їжі.

Після оголошення голодування Сенцова перевели в одиночну камеру. При цьому його адвокат запевнив, що за станом здоров'я Олега стежать медики.

Незабаром у російських ЗМІ стала з'являтися інформація, що Сенцова можуть перевести на примусове годування. Хоча згідно з міжнародним законодавством, прийом їжі проти власної волі є тортурами.

Адміністрація самj] колонії запевняє, що не застосовує до Сенцову примусового годування, мовляв, режисерові "призначено і проводиться підтримуюча терапія, спрямована на підтримку основних функцій органів і систем організму".

Проте до політв'язня все ще не пускають українського омбудсмена Людмилу Денисову.

"Олег Сенцов живий, він продовжує боротьбу, хоча йому дуже важко. Він щиро сподівається, що звільнення близько, та не тільки його звільнення. Просить обходитися без маніпуляцій і брехні. Вважає, що потрібно говорити правду і не паритися про наслідки, тільки так можлива перемога. Просить не акцентувати все на ньому і не робити з нього головного політв'язня, а розподіляти сили на всіх в'язнів. Сильно постарів і схуд. Говорили багато про що, розлучатися було важко, я розумію, чому він так довго відмовлявся від побачень", - повідомила 5 липня двоюрідна сестра Сенцова Наталія Каплан.

Боротьба Олега Сенцова за справедливість триває!

Свободу Олегу Сенцову та іншим українським політв'язням!