Людство може пристосуватися до коронавірусу через кілька десятків років, адже деякі віруси стають більш безпечними.
Про це заявив український біолог-генетик Олександр Коляда в інтерв'ю "Буквам".
Вчений вважає, що колись коронавірус SARS-Cov-2 стане звичайним щорічним збудником застуди.
"Щозими люди хворіють на ГРВІ, які викликаються вірусами. Два з них – це грип типів А і В, решта – давні коронавіруси, відомі нам із 60-х років минулого століття. Це віруси, які колись перекинулися на людей, зараз циркулюють у людській популяції. SARS-Cov-2 поповнить список цих вірусів і стане звичайним щорічним збудником ГРВІ", - заявив він.
Він також звернув увагу на особливості коронавірусу з точки зору біології та еволюції.
"Відрізнити грип від коронавірусу за впливом на людину складно. Є нюанси, але я не впевнений, що навіть лікарі зможуть неозброєним оком побачити різницю. На молекулярному рівні різниця є, вони взаємодіють із різними рецепторами, по-різному проникають у людські клітини, мають різних носіїв у природі. Але клінічна картина майже не відрізняється", - розповів вчений.
У якості такого прикладу він навів "іспанку", яка з плином часу модифікувалася під звичайний грип, але не такий небезпечний для людей, як це було на початку минулого століття.
"Є віруси, які не йдуть цим шляхом - поліомієліт за багато років не став безпечнішим. Є віруси, які стають більш безпечними, але це перспектива десятків років. Зараз ми можемо проаналізувати іспанський грип, бо минуло понад 100 років. Під час пандемії азійського грипу 1957-1958 років помер 1 мільйон людей, та й сезонний грип щороку забирає до 650 тисяч життів. Люди увійшли у певну форму взаємодії із вірусами з точки зору біології та соціальних процесів", - сказав генетик.
Також Коляда наголосив, що тільки відносно недавно - кілька десятків років тому - з'явилися інструменти, що дозволяють вивчати віруси.
"Вірус - це шматок ДНК або РНК, запакований у білкову молекулу. "Іспанка" тривала у 1918 році. Структуру ДНК та РНК ми дізналися у 1953 році. Як вона працює - у 1960-70 х роках. Грамотно читати ці молекули ми навчилися у 1990-х. Працювати з великою кількістю ДНК та РНК - у 2000 роках", - пояснив учений.
Разом з тим лікарі знають про бактерії набагато більше, оскільки почали з ними боротися ще в 19-му столітті. А ось із вірусами медики познайомилися набагато пізніше, і прицільних препаратів проти них дуже мало.
"Найбільшого успіху досягла боротьба з ВІЛ. Антиретровірусна терапія – це дуже великий прорив, коли буквально за 15 років із моменту відкриття вірусу вдалося знайти дуже ефективні ліки. В це вклали величезні ресурси", - зазначив лікар.
Раніше повідомлялося, то генетик розповів про приховані загрози COVID-19 для організму, який вражає не тільки легені.
Також ми писали про те, що недавно український генетик розвіяв міфи про вакцину від коронавірусу та пояснив, що в ній немає нічого нового.