Надзвичайна ситуація в Києві: чи дозволять виходити з дому і як покарають

Надзвичайна ситуація у Києві може бути введена, щоб уникнути поширення коронавіруса. Що буде означати режим НС, і як через особливий стан може змінитися життя українців - у матеріалі Styler.

Зазначимо, що на 19 березня у столиці вже виявлено три випадки зараження COVID-19.

Хто може отримати матеріальне відшкодування

За словами адвоката фірми "Ілляшев і Партнери" Дениса Ненова, режим надзвичайної ситуації дає постраждалим право на відшкодування матеріального збитку в результаті НС (в першу чергу, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів), а саме:

• на надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
• на забезпечення житлом;
• на надання медичної та психологічної допомоги;
• на надання гуманітарної допомоги;
• на надання інших видів допомоги.

Що буде за порушення режиму НС

За порушення законодавства, яке регулює правовий режим НС, передбачена дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна і кримінальна відповідальність.

Нововведена стаття 44-3 КУпАП про відповідальність за порушення правил карантину людей під час НС може застосовуватися як до громадян - штраф від 17000 до 34000 грн, так і до посадових осіб - від 34 000 до 170 000 грн.

Що стосується адміністративної відповідальності, то у статті 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади. Посадові особи караються штрафом від 170 до 340 грн. За повторне правопорушення протягом року - від 340 до 850 грн.

Крім того, у ст. 35 (п. 5) КУпАП вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин визнається обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Кримінальний кодекс України прямо не передбачає кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту громадян у разі НС. Однак порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням карається штрафом від 17 000 до 51 000 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 325 КК України). Ті ж дії, які спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років (ч. 2 ст. 325 КК України).

Під час надзвичайної ситуації можуть бути також здійснені службові злочини, за які винні особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності: зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України), службова недбалість (ст. 367 КК України ), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України), привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України).

Крім того, вчинення кримінального правопорушення з використанням надзвичайних подій визнається обставиною, що обтяжує покарання (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України).

Чи можна буде залишати дім

Режим надзвичайної ситуації не передбачає заборони виходити з дому, але передбачає можливість застосування заходів щодо обмеження пересування громадян (фактично такі вже зроблені в Києві), крім тих, які передбачає надзвичайний стан (НС, наприклад, не передбачає так званий "комендантську годину").

Що ще зміниться в столиці після введення режиму надзвичайної ситуації

Крім того, при режимі надзвичайної ситуації призначаються спеціальні органи, які будуть контролювати важливі процеси. Це:

• комісія з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації:
• штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Також до ліквідації наслідків залучаються спеціалізовані медичні служби цивільного захисту, які формуються на базі медичних установ.

Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення включає такі заходи:

• надання медичної допомоги потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій:
• використання сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності;
• своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
• завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
• освіта в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових установ охорони здоров'я

Також при введенні режиму надзвичайної ситуації у столиці можуть статися такі зміни:

• збільшиться кількість медичного та спеціального майна і техніки;
• підготовка і перепідготовка медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;
• здійснення заходів з метою недопущення умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
• проведення моніторингу санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;
• санітарна охорона територій та суб'єктів господарювання у зоні надзвичайної ситуації.

Зазначимо, що, згідно із законодавством України, в країні існує три рівні обмежувальних заходів: підвищена готовність, режим надзвичайної ситуації і надзвичайний стан.

Державна служба з надзвичайних ситуацій пояснює, що надзвичайна ситуація не передбачає обмежень прав людини на відміну від надзвичайного стану.

Під час НП конституційні норми про права і свободи громадян можуть бути тимчасово обмежені. Наприклад, може бути заборона на волевиявлення, мітинги, а режим дня може контролюватися комендантською годиною, контролюється вільне переміщення громадян.

Поки що у режим надзвичайної ситуації введений в Чернівецькій області, Радомишлі (Житомирська область) і в Київській області.

Раніше ми писали, як живуть Чернівці та Чернівецька область у режимі надзвичайної ситуації.