Під Черніговом окупанти влаштовували "сафарі" на людей і тварин

Тварин з ферми просто розстрілювали

На фермі лежать роздуті туші корів з кульовими пораненнями в голову – по всій території. Григорій Ткаченко нарахував 110 убитих туш – дорослі корови та телята. Окупанти застрелили навіть тільну корову, яка почала телитися.

"А скільки вони ще поїли, вони робили Сафарі. Корівки та телята ходили по території ферми, і вони з автоматів розстрілювали, робили шашлики в церкві", - розповів місцевий фермер.

Серед ракет і мертвих туш бродить дивом уціліла худоба. Як їм вдалося уникнути загибелі та не стати обідом - невідомо. З початку вторгнення російської армії та до окупації Лукашівки - з цієї ферми до Чернігова возили молоко для дітей безкоштовно, просто роздавали.

Коли військові РФ зайшли в Лукашівку, насамперед почали шукати фермера. Знали, що він допомагав українським військовим. Але Григорій Ткаченко разом з родиною встиг виїхати з села буквально в останній момент перед окупацією. Його встигли попередити бійці.

"Тікайте... і після цього перервався зв'язок", - розповів Ткаченко.

Лукашівка знаходиться зовсім поруч з Черніговом. Третина будинків – близько півсотні) - просто зрівняли з землею. Сільськогосподарська техніка знищена і розграбована.

На зерносушильному комплексі, який восени тільки запустили, на висоті 20 метрів – висів прапор України. Це найвища точка в Лукашівці. Синьо-жовтий прапор так муляв очі окупантам, що вони нескінченно стріляли по ньому з танка.

Наразі відомо про 12 загиблих

У селі населення - менш як 300 осіб. 12 цивільних - вбиті росіянами. Тіла знаходили навіть у храмі, саме в ньому окупанти влаштували штаб.

Ірина Терехова з сім'єю досі живе в підвалі. Це єдине, що у неї залишилося після приходу армії Росії. Від хати, хліва і трьох машин, на яких тікали від окупантів знайомі з Чернігова – залишилися тільки обгорілі спогади.

Село майже три тижні було в окупації й в укритті у Терехової ховалася майже вся вулиця. 33 людини на 10 квадратних метрах.

У Лукашівці дислокувалося близько 50 російських солдатів. У сусідній Іванівці - майже у два рази більше. Саме з цих сіл російські військові відстрілювали цивільних, які намагалися втекти від окупації та машини з журналістами та волонтерами, які намагалися потрапити в заблокований Чернігів.

"Люди бігли, коли почалася битва, на легкових машинах, на Слободу, потрапили в пастку, вони просто розстріляли цих людей. Тут у них був хаб - звідки вони розстрілювали Чернігів і Куликівку, багато населених пунктів. Тут були ракетні Гіацинти або Піонір", - розповів фермер Вадим Піоневський.

У нього в селі було до війни близько 400 голів свиней. Коли окупанти зайшли в село - якраз годував своє поголів'я.

"Вони прострілювали приміщення, Я сидів на горищі, вони мене не знайшли. Не зрозумів, що це зачистка, а потім вони колоною почали йти та заселятися по всіх приміщеннях і господарському двору", - додав фермер.

Тиждень він ховався від них по полях. А окупанти в цей час його свинями годували свою армію. Поголів'я просто розстрілювали, з туш зрізали шкуру, вирізали кращі шматки м'яса, а решта йшло в смітник.

Окупанти влаштували полювання на людей

Розважалися військові РФ не тільки полюванням на худобу. Також вони полювали й на людей. Жителів Лукашівки регулярно виводили на розстріли. А потім пускали кулі над головами людей. Не всі селяни, які пережили ці розстріли, готові про це розповідати.

"Поставили на коліна онука Аришки та давай стріляти вище голови... почали діти плакати, він всіх відпускав, а на мене: "Ти все ж зі мною йдеш". Я кажу, що мені 70 років, що ти від мене хочеш? А він як стояв, так і дав прикладом в живіт: "Тепер, су*а, підеш зі мною на мінне поле", - розповіла місцевий житель.

Робота над розмінуванням всіх цих територій ще йде. У міру просування рятувальники знаходять викинуті тіла російських солдатів і закатованих ними місцевих жителів.