Не тільки борщ: які українські надбання захищає ЮНЕСКО (фото і відео)

Петриківський розпис

Петриківський декоративний розпис як явище українського орнаментального народного мистецтва було внесено до списку нематеріального надбання у 2013 році.

"Жителі села Петриківка прикрашають своє житло, хатні речі та музичні інструменти у стилі орнаментального розпису, який характеризується фантастичними квітами та іншими природними елементами, заснований на ретельному спостереженні за місцевою флорою та фауною", - йдеться на сайті ЮНЕСКО.

Петриківський розпис (фото: ich.unesco.org)

Це мистецтво багате символікою: півень символізує вогонь і духовне пробудження, а птахи символізують світло, гармонію та щастя. Ці розписи оберігають людей від горя і зла.

Петриківський розпис (фото: ich.unesco.org)

Традиція декоративно-прикладного мистецтва "сприяє відновленню історичної та духовної пам’яті та визначає ідентичність усієї громади".

Козацькі пісні Дніпропетровщини

Козацькі пісні Дніпропетровщини були внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує термінової охорони, у 2016 році.

У цих піснях йдеться "не лише про трагедію війни, але й особисті стосунки воїнів-козаків".

Козацькі пісні потребують захисту (фото: ich.unesco.org)

Але біда у тім, що пам'ятають і несуть ці пісні в народ переважно люди, яким за 70 років. Тому безперервність традиції "зараз під питанням через старіння популяції носіїв і нестачу інших джерел знань для нових поколінь".

Традиція косівської мальованої кераміки

Традиція косівської розписної кераміки – посуду, обрядових речей, іграшок та кахлів – зародилася у XVIII столітті, а свого розквіту досягла в середині XIX століття.

Традиція косівської мальованої кераміки (фото: ich.unesco.org)

Основною особливістю косівської кераміки є образне оформлення орнаменту. Сюжетний мотив виражає історію, побут, фольклор, вірування та звичаї гуцулів, навколишній рослинний і тваринний світ.

Така кераміка використовується в побуті, має практичне та художнє значення.

Традиція косівської мальованої кераміки (фото: ich.unesco.org)

Сьогодні за збереження традиційного технологічного циклу, а також за "спадкоємність поколінь майстрів і носіїв" відповідає лише Кафедра художньої кераміки Косівського коледжу.

До списку ЮНЕСКО ця невід’ємна частина нематерiальної культурної спадщини гуцулiв увійшла в 2019 році.

Орнек

Орнек (Орьнек) є національним кримськотатарським орнаментом і разом з тим – одним з найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу.

Орнек використовується у вишивці, ткацтві, гончарстві, гравюрі, ювелірній справі, різьбі по дереву, розпису скла та стін.

Символи розташовані так, щоб створити оповідну композицію, наповнену певним змістом.

Орнамент Орьнек (фото: ich.unesco.org)

До загальноприйнятих символів належать рослини та дерева, що символізують людей різної статі та віку. А загалом же існує близько 35 символів – кожен зі своїм унікальним значенням і конотаціями.

Наприклад, троянда символізує заміжню жінку, тополя чи кипарис символізують дорослого чоловіка, тюльпан – юнака, мигдаль – незаміжню жінку чи дівчину. Гвоздика символізує літню людину, мудрість і життєвий досвід.

Орнамент Орьнек (фото: ich.unesco.org)

Цікаво й те, що символічність рослинного орнаменту завжди підкреслюється унікальною кольоровою палітрою та символічними поєднаннями. Наприклад, тюльпан всередині троянди символізує любов або союз чоловіка і жінки.

Орнамент Орьнек на святковій сукні (фото: ich.unesco.org)

А ще багато символів використовуються як захисні обереги.

До репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства Орнек та знання про нього були внесені у 2021 році.

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні

Окрім нематеріальної спадщини, є ще й матеріальна. На сьогодні Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні налічує сім найменувань. При цьому, три з них частково перебувають на території інших держав.

Які ж українські об'єкти охороняються ЮНЕСКО?

Собор святої Софії з прилеглими чернечими будівлями і Києво-Печерська лавра у Києві

Софійський собор (фото: wikipedia.org)

Києво-Печерська лавра (фото: wikipedia.org)

Церква Спаса на Берестові (фото: wikipedia.org)

Ансамбль історичного центру Львова

Високий замок і Підзамче (фото: wikipedia.org)

Ансамбль собору святого Юра (фото: wikipedia.org)

Геодезична дуга Струве

Пункт геодезичної дуги Струве "Катеринівка" (фото: wikipedia.org)

Пункт геодезичної дуги Струве "Фельштин" (фото: wikipedia.org)

Пункт геодезичної дуги Струве "Баранівка" (фото: wikipedia.org)

Первісні букові ліси Карпат

Мармароський заповідний масив (фото: wikipedia.org)

Резиденція митрополитів Буковини та Далмації

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (фото: wikipedia.org)

Дерев'яні церкви карпатського регіону

Церква Святого Духа у селі Потелич (фото: wikipedia.org)

Церква Собору Пресвятої Богородиці в селі Матків (фото: wikipedia.org)

Церква Святої Трійці у місті Жовква (фото: wikipedia.org)

Церква святого Юра у Дрогобичі (фото: wikipedia.org)

Церква Святого Духа в Рогатині (фото: wikipedia.org)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Нижній Вербіж (фото: wikipedia.org)

Вознесенська церква в містечку Ясіня (фото: wikipedia.org)

Церква святого Михайла в селі Ужок (фото: wikipedia.org)

Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора

Херсонес Таврійський (фото: wikipedia.org)