Бомба уповільненої дії: як зараз виглядає "другий Чорнобиль" під Дніпром

"Атомне звалище" в Кам'янському

На заводі ПХЗ, який почав роботу в 1948 році, збагачували уран для створення ядерної зброї, і саме тут в 1949 році були отримані матеріали для першої радянської атомної бомби.

У той час, не замислюючись про радіаційну безпеку, ядерні відходи звалювали просто в яри та балки, а радіоактивний пил розносився з вітром з території заводу на найближчі селища.

У 1992 році всі цехи, пов'язані з переробкою урану, зупинили виробництво. Але при цьому в них так і залишилося заражене обладнання з радіоактивною пульпою.

"Виробництво було зупинено не за правилами, а фактично просто кинуто. Довгі роки завод ще й грабували, вільно вивозили з нього радіоактивний металобрухт. Але зараз ситуація трохи краща - територія принаймні охороняється. Проте завод практично є атомним звалищем просто неба, і це звалище представляє для міста велику небезпеку", - розповів Казанський.

Територія покинутого уранового заводу ПХЗ в Кам'янському (фото: скріншот з відео)

Бомба уповільненої дії

На території заводу ПХЗ "найбруднішими" будівлями є перші споруди (з червоної цегли), які зараз поступово руйнуються. Видно, як з дахів ростуть дерева, вікна вибиті, тобто з цехів вільно вилітає радіоактивний пил. Особливо небезпечне обладнання з радіоактивною пульпою знаходиться в аварійній 103-й будівлі. За словами екоактивіста, доза радіації в ньому перевищує фонову безпечну в тисячі разів.

Зараз територія заводу огороджена стіною й охороняється, діє суворий пропускний режим, і до приміщень так просто не потрапити. Але разом з тим будівлі просто продовжують руйнуватися. Так, за усередненими оцінками фахівців, будівлі в такому стані можуть простояти безпечно ще близько 10 років.

На ПХЗ радіаційний фон місцями становить 700-800 МкЗв/год (мікрозівертів на годину). Нагадаємо, що безпечним вважається рівень радіації до величини, приблизно 0,5 МкЗв/год.

Зазначається, що такий високий показник важко навіть зустріти на території, прилеглій до Чорнобильської атомної електростанції.

На території ПХЗ аварійна 103-я будівля є найбільш радіаційно забрудненою (фото: скріншот з відео)

За 30 років після закриття заводу проблему ліквідації цього небезпечного об'єкта так і не вирішили: кошти на це не виділяються, і урановий завод продовжує залишатися такою "бомбою уповільненої дії".

"Фактично в місті ми маємо атомне звалище, яке залишилося у спадок від Радянського Союзу, і з яким ніхто нічого не робить. Сюди треба вкладати гроші. Це дійсно другий Чорнобиль. Тут потрібно будувати або саркофаг, або ці будівлі розібрати та поховати. Але десятиліттями ця проблема не вирішується", - обурюється блогер і письменник.

Ядерні могильники під боком біля Дніпра-мільйонника

Ще одна серйозна проблема - ядерні могильники навколо Кам'янського. Так, з утилізацією ядерних відходів за радянських часів особливо не морочилися - їх звалювали прямо за містом в балки і яри, і засипали зверху глиною.

За даними з відкритих джерел, на території міста і в його околицях розташовано 9 хвостосховищ, 6 з яких не законсервовані, тому є постійним джерелом небезпеки. Кількість радіоактивних відходів, що накопичилися у відвалах поблизу підприємства, становить 36,34 млн т.

Ядерний могильник біля міста Кам'янське (фото: скріншот з відео)

Так, наприклад, прямо біля жвавої траси Дніпро-Кам'янське на узбіччі видно колючий дріт і загородження, і починається ядерний могильник.

Такі могильники у формі яру заповнені відходами збагачення урану майже до самого верху. Могильники мають великий периметр і охороняються дуже слабо. Часто на цю територію в Сухачевське хвостосховище заходять люди, які потім описують свої пригоди в соцмережах, і пишуть, що місцями радіаційний фон дуже високий.

Відео: на покинутому заводі ПХЗ в Кам'янському руйнуються будівлі з радіоактивно зараженим обладнанням