Олександр Кривошапко розказав про свою родину у Маріуполі
Український музикант Олександр Кривошапко 18 років прожив у Маріуполі. Першим місцем його роботи був драматичний театр, який наразі знищено авіабомбою. Коли розпочалася повномасштабна війна, вся його родина була у місті.
Про сім'ю, яка до останнього залишилася в Маріуполі, він розповів музею "Голоси мирних".
"Мої рідні, хоч би як я їх просив виїхати, залишилися в Маріуполі. У всіх були надії, що якнайшвидше все закінчиться", - ділиться Олександр.
Поки був зв’язок, він встиг поговорити із сестрою. Сказав, що оголосить збір коштів та передасть їй, щоби розподілила на допомогу людям. Гроші зібрали вже надвечір - і зв’язок із Маріуполем зник... Олександр знайшов сили продовжувати роботу: залучив людей та створив організацію "Братське серце". Почали з інформаційної допомоги.
"Уявіть собі повну відсутність комунікації у місті - невідомо, що з людьми, а у них є родичі. Мільйони людей по всій планеті опинилися в інформаційному вакуумі. Ми збирали інформацію про події у Маріуполі через тих, хто міг вийти на зв’язок", - розповідає Олександр.
Вони доставляли гуманітарні вантажі якнайближче до міста, домовлялися про переселення маріупольців, безпосередньо вивозили людей. Водії їздили на власний страх і ризик, навіть тоді, коли допуску в місто вже не було.
"Щоби не викликати недовіри до нашої діяльності, я не міг у перші дні відправити автомобілі за рідними. Я розумів, що їм дуже важко, було вісім попадань до нашого будинку... Вони дивом вийшли з Маріуполя пішки", - розповідає музикант.
Олександр зізнається: у перші тижні думав, що отримає інсульт просто від переживання історій з Маріуполя, які він чув. Про загибель дітей. Про трагедії сусідів та знайомих. Рідне місто, яке він пам'ятає, перетворилося на нездійсненну мрію.
"Хотілося б прогулятися набережною Маріуполя... Подивитися вистави у Драмтеатрі. Заскочити до лікарні, якої не існує. Зайти в університет, якого більше немає. Та приїхати до свого будинку - в якому всі шибки на місці і всі сусіди живі...", - каже він.
Свою історію музикант довірив музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це найбільший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею вже налічує понад 25 тисяч історій.
Поділитися історією можна так:
- напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
- скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
- відвідайте портал Музею (https://civilvoicesmuseum.org/) та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;
- зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.