Ці 5 поширених переконань псують нам життя: в чому ми помиляємося

Люди часто переконані, що вони мають рацію і вважають, що отримані знання в житті дають їм деяку ступінь переваги. Однак варто скептично ставитися до деяких переконань, оскільки вони можуть вас загнати в пастку.

Я знаю, що роблю

Таке переконання на перший погляд здається корисним. Воно додає впевненості в собі, мотивує, сприяє отриманню результатів.

Але на жаль, таке переконання може стати моторошною пасткою. Тому що з його допомогою можна виправдати самі навіжені та погані вчинки.

Такою фразою можна відсікти будь-яку критику і хороші поради з боку. Часом між "Я знаю, що роблю" і егоїзмом – буквально один крок.

Прийміть той факт, що ви не завжди знаєте, що робите і це нормально. Саме розуміння цього факту допомагає вчитися новому та адаптуватися до нових обставин. І не бійтеся помилятися.

Це несправедливо

Життя, в принципі, несправедлива штука. Однак тут є більш важливий фактор - ми самі визначаємо, що справедливо, а що – ні. І створюємо власні установки через виховання, життєвий досвід і досвід інших людей.

Найдивніше, що при деяких несправедливостях ми не намагаємося щось змінити, а чекаємо, поки щось станеться саме по собі.

Є в житті речі, які ми можемо контролювати, а є те, що не можемо. Краще витрачати свої сили на те, що в нашій владі.

Те, що зараз вам здається жахом і трагедією, через років 10 може стати найбільшим подарунком долі. Захоплення зараз можуть вас через певний час привести на дно.

У звичайному житті оцінювання ситуацій по барометру "справедливості" у власних головах може принести багато проблем.

Більше - значить краще

Споживацтво - одна з найстрашніших вад сучасного суспільства. І багато хто розуміє, що це погано, але все одно хочуть більшого.

Відмовившись від одного виду споживацтва, ми знаходимо інший. Відмовившись від шикарних квартир і машин, ми хочемо більше вражень.

Відмовившись від подорожей по інших країнах, ми хочемо більше веселощів і друзів, пробувати щось нове.

Парадокс полягає в тому, що чим більше у нас вибір – тим нам стає гірше. Ми не стаємо щасливішими. І в гонитві за чимось новим ми стаємо втраченими, а не цільними.

Нові враження і нові знайомства важливі, але прагнення до "більше, краще, яскравіше" приносить шкоди більше, ніж користі. Постійний пошук найкращого партнера приводить до самотності та втомленості від життя.

Прагніть до спрощення, а не накопичення. Відмовтеся від зайвого, не будьте тільки споживачами. Знайдіть важливі заняття для себе і цікавих, близьких по духу людей – і направте свої сили саме туди.

Я буду щасливий після отримання Х

Цілі – це прекрасно. Вони потрібні, щоб не витрачати свій час і життя даремно. Але, часом цілі стають небезпечними.

Ми сильно націлені на їх досягнення і забуваємо, що сенс в тому, щоб досягти мети, а не перетворити її в найбільшу цінність життя.

Не варто здійснювати сумнівні вчинки та ризикувати здоров'ям заради своїх цілей. Не надавайте зайвої важливості своїм цілям, бо вас може накрити відчай і безнадія, якщо ви не досягнете свого.

Використовуйте цілі як орієнтири. Рухайтеся в напрямку своєї мрії, але не ставте її на п'єдестал всього свого життя.

Це не допомагає стати краще, значить не потрібно

Саморозвиток може перетворитися в небезпечну залежність. Намагаючись розібратися з якоюсь проблемою, люди "підсаджуються" на відчуття постійного прогресу.

А потім починають витрачати багато часу, щоб оптимізувати кожен свій крок. І при цьому пробують постійно нові методи й так себе покращують, що стає страшно.

Ви зациклюєтеся на собі та вам стає важко зрозуміти тих, хто не пов'язаний з вашими прагненнями.

Ви перестаєте насолоджуватися життям, в тому числі своїми досягненнями.

Ви потрапляєте в пастку своїх цілей і починаєте вважати, що все, що з ними не пов'язано – марна трата часу.

Найцінніші моменти життя не записані в календарі та списках справ. Найчастіше вони відбуваються спонтанно або в моменти розслаблення.

Зіграти в гру, поговорити з дитиною, почитати книгу, поспати довше – іноді потрібно робити прості речі заради самого процесу, просто так.