Життя, робота та відпочинок на "нульовому кілометрі": яким ми побачимо Київ у 2025 році

В останні роки Київ стрімко та системно змінюється. У першу чергу завдяки тому, що на зміну похмурим спальним районам та хаотичній забудові приходять багатофункціональні концептуальні ЖК, а на зміну занедбаним територіям – привабливі громадські простори. Ці тренди стали визначальним напрямком розвитку сучасної розбудови міста.

Яке житло будуватимуть у Києві у 2022-2025 роках та як це вплине на зовнішній вигляд, функціонал та планування столиці – у матеріалі РБК-Україна Realty.

Проєкти, які змінили місто вже сьогодні

Свого часу, одним з перших ЖК нового формату в Києві став "Комфорт таун", який з’явився на місці колишнього заводу "Вулкан". Його будівництво розпочалося у 2011 році й насправді стало подією, адже досі більша частина новобудов зводилась у звичному форматі багатоповерхівок. "Комфорт Таун" було завершено у 2019 році, і він різко контрастує з сірими радянськими будівлями, що його оточують", — написало британське видання The Sun.

Формат такого ЖК, який отримав назву "місто в місті", запозичений з Європи та виник з потреби змінити характер міст, переобтяжених промзонами та спальними районами.ЖК "Комфорт Таун" на лівому березі столиці (LUN.ua)

В основі нового підходу — людиноцентричність та багатофункціональність. Це концепція "нульового кілометру", в якому кожен мешканець має змогу дістатись до будь-якого необхідного об’єкта: магазину, кафе, спортивного залу чи коворкінгу, не більше, аніж за 15 хвилин.

Цей тренд змінює підходи до життя в місті. Адже раніше будували окремі ділові та спальні райони. Щоденна міграція населення з периферії до центру, де зазвичай зосереджені більшість офісів та ТЦ, призвела до заторів та збільшення витрат часу на пересування.

"Наразі формати житла у Києві розвиваються у двох напрямках: у центральній частині міста будується максимально висотне житло та увесь спектр послуг та розваг, навіть не виходячи з будівлі. Другий тип — це комплексна забудова території. "Місто в місті" — наразі популярний формат. Він ще довго буде у тренді, адже створюється певний осередок людей зі спільними інтересами та цінностями. Тут вже території від 10 гектарів, низькоповерхова забудова, освітні заклади, лікарні, спортивні центри, маркети та супровідна інфраструктура", — розповіла директор компанії AIMM Анна Іскіердо.

На переконання керівника проектів Perfect Group Олексія Коваля, популярність формату "місто в місті" у девелоперів викликана ще й тим, що такий підхід дозволяє втілити дуже амбітні задуми. Наприклад, ревіталізувати територію старого заводу чи вивести з підземних колекторів справжню річку, зробивши її центральним компонентом громадського простору.Проект виведення річки з підземного колектора в рамках ЖК (LUN.ua)

"У цьому форматі навіть для відносно невеликих ЖК забудовники починають використовувати підхід mixed-забудови, передбачаючи не лише житло та базову комерцію, але заздалегідь плануючи повний ансамбль орендарів. Сюди можуть входити фітнес-центри, салони краси, медичні кабінети, хімчистки, ділові простори, апарт-готель та інші об’єкти", — пояснює Коваль.

Принцип "нульового кілометра" — як це працює

За словами керівника відділу дизайну "Інтергал-Буд" Олександра Матюхи, принцип "нульового кілометра", про який все частіше говорять в Україні, є рятувальним колом, що врешті зможе розв’язати проблеми столиці.

"Ми вже спостерігаємо, як деякі великі девелопери впроваджують "нульовий кілометр" у своїх проєктах. Ми не є виключенням. У портфелі компанії є поліфункціональні комплекси, в яких ми втілюємо концепцію "місто в місті" — все, що потрібно для життя, є поруч, а на території комплексу можна реалізувати різноманітні сценарії", — наголосив Матюха.

На переконання архітектора компанії "Архіматика" Миколи Морозова, найвдаліші проєкти нових ЖК – ті, що створюють комплексне середовище. "Кияни хочуть мати у своїх ЖК все необхідне для життя та відпочинку, незважаючи на те, де ці ЖК розташовані, навіть на периферії міста. Люди хочуть просто біля свого будинку прогулянкові зони, площі, симпатичні кафешки, благоустрій", — наголошує архітектор.Mixed-use проекти набирають обертів у Києві (LUN.ua)

Такі mixed-use проєкти давно стали нормою в багатьох європейських країнах, а в Україні цей тренд лише набирає обертів. Коли у центрі проєкту опиняється людина з її інтересами, а не машина чи будівля. Коли цій людині не треба їхати бозна куди на роботу чи для вирішення буденних питань.

Взагалі поява якісної комплексної забудови — це чудовий знак, що місто розвивається та є привабливим для інвестицій. В тому числі зазвичай девелопмент великих ділянок відбувається у колишнії промислових зонах.

Яким ми побачимо Київ у 2025-му

"У межах наступних 4-5 років нові ЖК у Києві будуть розвивати формат "місто в місті" – збільшувати багатофункціональність комплексів, їх доступність, покращувати благоустрій території, громадських просторів, необхідних для комунікації та взаємодії між людьми. Також можна відзначити, що велика конкуренція на ринку нерухомості якнайкраще впливає на розвиток територій, так як якість багатофункціональних комплексів пропорційно впливає на вартість квадратних метрів. Архітектурні рішення ставатимуть кращими, проте кардинальних змін у форматах не відбуватиметься", — переконана Анна Іскіердо.

На переконання Миколи Морозова, нові ЖК матимуть ще більше функцій і фішок. Паралельно розвиватиметься принцип людиноцентричності та комфортного міського середовища: "Усе крутиться між трьома параметрами — Human, Business, Urban – коли якісні проєкти комфортні і для мешканця, і для міста, і для бізнесу. Це стосується пішохідних просторів – це вже must have у таких проєктах. Усе це має бути зручним в межах одного житлового комплексу. Та цього можна досягти тільки тоді, коли є пропорційна щільність забудови і якісна архітектура, а не типові 25-поверхові коробки – тут людиноцентричністю і не пахне. Крім того, ми вже бачимо тренд на пішоходизацію усього міста. Нещодавно на Бесарабці з’явилась пішохідна зона. Київ йде цим шляхом, який раніше пройшла Європа".

На його переконання, різниця між приватним і громадським простором буде змінюватись на користь останніх. Їх кількість буде зростати.Суспільний простір на Арсенальній площі (budport.com.ua)

"Як приклад – громадський простір на Арсенальній площі. Він не в форматі ЖК, але відкритий, комфортний і, головне, публічний. Люди проводять там свій вільний час. Чим більше буде таких проєктів у Києві, тим менше залишатиметься негативного середовища. Більше того, старе і нове почне взаємодіяти. Забудова району буде підтягуватись під новий рівень", — вважає архітектор.

Реновація, парковки та паркани – час настав

Нові ЖК мусять також переосмислити проблему з паркуванням, яка все більше поглиблюється.

"Закономірно зростатиме попит на місця для стоянки авто в рамках ЖК. Якщо раніше, купуючи квартиру, інвестори не поспішали вкладатись у купівлю паркомісця, то зараз навпаки. Деякі забудовники вже врахували цей тренд у своїх проєктах", — наголосив Олександр Матюха.

За його словами, також зростатиме попит, а відтак і пропозиція, на сучасні безпекові рішення. Вони можуть бути частиною системи "розумного будинку".

Втім, з появою нових ультрасучасних ЖК перед киянами знову постане питання, що робити зі старими депресивними районами "хрущовок" – прийшов час для їх перебудови чи реновації.

"З кожним роком незалежності архітектура України ставала тільки кращою. Проте зміни відбулись і в сегрегації між тими, хто не може дозволити собі життя у новобудові та тими, хто може. То ж останні і будують паркани. І найближчими роками цієї тенденції не змінити", — вважає Анна Іскіердо.

Раніше ми розповідали, які квартири у радянських будинках не варто купувати.

Також ми писали про то, що сім проектів з Києва стали номінантами європейської премії.