Новий містобудівний перехід: як сірі зони Києва змінюють свій колір

Київ сьогодні і Київ на початку двохтисячних – дуже відрізняються один від одного. За останні 15-20 років місто пройшло колосальну трансформацію в якості і форматах забудови. Серед типової радянської спадщини: панельних багатоповерхівок, "хрущовок" і "сталінок" — з'явилися сучасні житлові будинки з привабливими фасадами, доглянутими дворами і під'їздами. Пізніше —концептуальні житлові комплекси з внутрішньою інфраструктурою і привабливими назвами.

Зараз на наших очах пишеться нова архітектурна історія української столиці, в якій промислові території перетворюються в яскраві житлові квартали і сучасні багатофункціональні комплекси.

Як Київ отримав нові фарби в житловій забудові, як змінюється використання міських територій і що за цим слідуватиме – досліджуємо у спецпроєкті РБК Україна REALTY за підтримки KAN Develompent.

Від "сірих" плям до яскравих кварталів

Багата і давня історія міста відбилася й в його архітектурному вигляді. У центральних районах української столиці збереглися будівлі, що нагадують про помпезний та монументальний архітектурний стиль середини минулого століття.

Довоєнні і післявоєнні "сталінки" зовні не поступалися держустановам і готелям. На фасадах цих будинків можна побачити ліпні орнаменти і барельєфи. Будували їх із запасом міцності близько 130 років.

Однак незабаром помпезність змінила більш аскетична типова архітектура. Цегляні та панельні "хрущовки", будинки за "чеським проектом", і трохи пізніше типові дев'ятиповерхівки – стали основою для забудови багатьох столичних мікрорайонів. Зокрема Солом'янки, Борщагівки, Оболоні, Лісового масиву, Русанівки, Дарниці та інших частин столиці. Київ активно заселявся новими жителями, які приїжджали працювати на промислові підприємства і в державні структури.

Глобальні зміни в цей процес вніс розпад СРСР. Більшість промислових виробництв зупинилися, оскільки їх потужності і продукція перестали бути затребуваними. Великі території стали покинутими або використовувалися під склади, офіси і невеликі приватні підприємства.

Цей період відкрив нові можливості для архітекторів і девелоперів. До Києва прийшли перші забудовники з комплексним поглядом на освоєння просторів і створення житлових проектів нового формату: з єдиним стилем забудови, спланованою територією, внутрішньою інфраструктурою і власним ком'юніті. З цього моменту почалася нова глава в історії містобудування.

Реновація та переосмислення: початок

Україна — не єдина країна, де гостро стоїть питання: як органічно вписати занедбані промислові зони в місто, що активно розростається. Одним з найбільш показових прикладів освоєння таких територій можна назвати віденські газометри — чотири колишніх газових сховища в австрійській столиці. Їх побудували в кінці 19 століття. До 1978-го місто повністю відмовилося використовувати коксовий газ на користь природного. Газометри залишалися закритими, поки в 1999-2001 роках їх не перетворили в багатофункціональний комплекс. Ця реновація дозволила зберегти найбільш історичні споруди сховищ. З них вийняли технічну начинку, залишивши тільки цегляні стіни і дах, і розділили на чотири частини: нагорі розмістили квартири, на середніх поверхах — офіси, внизу — розважальні заклади і кафе, а в цокольному приміщенні відкрили магазини.

У світі існує безліч прикладів інтеграції промислових будівель і територій в складну структуру міста і адаптації їх до нових соціальних і економічних процесів. Особливо популярні такі історії в країнах Центральної та Східної Європи: Польщі, Чехії, східній частині Німеччини, країнах Балтії.

У Києві успішну адаптацію зарубіжного досвіду реновацій однією з перших почала практикувати компанія KAN Development. Так, на території колишнього заводу "Вулкан" в Дніпровському районі столиці, був реалізований проект ЖК "Комфорт Таун". Це один з перших столичних комплексів, створений за концепцією "місто в місті" і представлений в комфорт-класі.

Дахи і фасади будівель мають чіткі геометричні лінії і пофарбовані в яскраві кольори. Тому "Комфорт-Таун" не раз порівнювали з кубиками Lego. Велика площа заводу дозволила використовувати периметральний принцип забудови, невелику поверховість, створити закриті внутрішні двори без доступу автомобілів, прогулянкові зони, різноманітну інфраструктуру.

Завдяки чітким формам і яскравим кольорам "Комфорт-Таун" не раз порівнювали з кубиками Lego (фото: прес-служба)

При роботі над комплексом були збережені всі дерева, додатково висаджені нові багаторічні зелені насадження. "Всі дорослі дерева, які є на території, ми вносимо в план майбутньої забудови і вже з їх урахуванням плануємо архітектурний ансамбль", — розповідав в інтерв'ю РБК-Україна засновник KAN Development Ігор Ніконов.

Так, посеред сірої промислової і житлової забудови одного з мікрорайонів на Лівому березі з'явилася "яскрава пляма", добре впізнавана на всіх аерознімках.

Досить швидко комплекс перетворився на один із символів сучасної забудови столиці. Він отримав багато престижних міжнародних премій, "засвітився" на презентації Apple нового iPad в 2019 році, про нього писали репортажі Los Angeles Times і британський The Sun.

Найяскравішим визнанням "Комфорт Тауна" стали спішно реалізовані квартири і позитивні відгуки жителів комплексу (фото: прес-служба)

До хорошого звикають швидко. Таке твердження цілком характеризує нинішній підхід жителів столиці до вибору житла в новобудовах. Тенденція останніх років — покупці платять не за квадратні метри, а за концепцію, що визначає формат і рівень їхнього життя.

Зараз KAN Development реалізує кілька масштабних багатофункціональних комплексів, що змінюють ландшафт міста. Завдяки цьому, поруч з'являється інфраструктура, доступна в тому числі жителям сусідніх будинків і всього мікрорайону, змінюється "полотно" міської забудови.

Київські "республіканці"

Яскравий приклад, за яким у столиці спостерігають вже кілька років, — ЖК Respublikа. Тут цікаві сама концепція масштабного мікрорайону на перетині міста і передмістя з унікальним громадським центром, еко-ставком, сучасними дитячим садком і школою, ігровими та спортивними модулями.

Зовсім нещодавно в рамках комплексу відкрився торгово-розважальний центр на 300 000 кв. м Respublika Park, поява якого "оживила" ринок комерційної нерухомості столиці.

Оскільки ЖК Respublika знаходиться в районі активної забудови (Голосіївський район, біля станції метро Теремки), нова інфраструктура значно розширює можливості для киян і мешканців передмість (за оцінкою фахівців, тільки в ареалі ТРЦ Respublika Park проживає 800 тис. осіб активної аудиторії, а вже в перші вихідні торговий центр відвідало 100 тис осіб на день).

Нові рішення старих питань

Перспективною для реновації стала ще одна частина столиці — біля станції метро Нивки, на місці колишнього виставкового комплексу "КиївЕкспоПлаза". Зараз там активно розвивається ЖК "Файна Таун". Проект середньої змінної поверховості в стриманих кольорах, що нагадує за стилісткою забудову сучасних кварталів в Скандинавії. Така висота і планувальні рішення території дозволяє гармонійно вписати новий квартал в місцеву забудову і освіжити застарілу архітектуру цього мікрорайону.

Житловий комплекс має зелену внутрішню територію, громадські простори для сусідського спілкування, зони барбекю, велосипедні доріжки, спортивні майданчики, кафе, навчальні заклади та багато іншого. Влітку на території був відкритий повноформатний басейн для мешканців комплексу, який став сенсацією для українського житла комфорт-класу.

ЖК "Файна Таун" нагадує за стилісткою забудову сучасних кварталів у Скандинавії (фото: прес-служба)

Ще одна особливість "Файна Таун" — новаторське для нашої країни планування території за принципом "відкритого кварталу". KAN Development поставив собі за мету створити для городян життєве середовище, заповнене сонячним світлом і простором. Будинки розташовані зі спеціально прорахованими" розривами " (проходами з виходом на променад), а змінна висота секцій дозволяє отримати максимальну кількість квартир з хорошими краєвидами з вікон.

Вулиця Салютна після реконструкції перетворилася на smart-простір з розширеним функціоналом. Перші поверхи з вітринними вікнами та окремими входами відведені під стріт-рітейл. Уздовж smart-вулиці встановлені лавки з батареями для підзарядки девайсів, мережа розумного LED-освітлення, яке підлаштовується під час доби і погодні умови. Всі вхідні групи інклюзивні. Враховуючи зростаючу популярність електромобілів — встановлені стаціонарні зарядні станції. І всім цим користуються не тільки жителі ЖК, а й сусідніх мікрорайонів.

Квартали для життя і роботи

Ще один знаковий проект — амбітний і поки що єдиний свого роду для України проект інноваційного бізнес-парку UNIT.City з житловими чергами ЖК UNIT.Home в Шевченківському районі столиці, який реалізується в партнерстві UDP і KAN. Його будують на території колишнього мотоциклетного заводу.

Основне завдання UNIT.City — створити таку атмосферу і рівень життя, щоб українські IT-фахівці, інженери та інтелектуали залишалися жити в своїй країні. Зростаючий попит на фахівців в даній сфері цілком дозволяє їм працювати з Києва як всередині країни, так і в будь-якій точці світу за гідну винагороду. Тому новий мікрорайон буде включати житлові будинки бізнес-класу, а також сучасні офісні будівлі, кампуси, бізнес-хаби, коворкінги, школу і садок, кафе, магазини, прогулянкові променади, зони для відпочинку і занять спортом, паркінг, клініку і багато іншого.

UNIT.Home будують на території колишнього мотоциклетного заводу (фото: прес-служба)

Центральна комерційна частина вже введена в експлуатацію — там проводиться безліч бізнес-заходів, конференцій і семінарів, а резидентами офісів в UNIT.City є технологічні, креативні та інноваційні компанії.

Ключі від перших черг житлової частини покупці отримають цієї зими. Але вже сьогодні можна говорити про те, що там формується прогресивне сусідське ком'юніті.

Яким буде Київ у найближчі десять років

Архітектурне майбутнє столиці багато в чому залежить від позиції забудовників. Стратегічний погляд на місто і ставлення до нього, як до місця, де хочеться жити, працювати і ростити дітей – основний стимул створювати інноваційні проекти і розвивати комплексний підхід до освоєння міських територій. Цей тренд вже активно застосовується в багатьох європейських країнах, оскільки і влада, і девелопери розуміють, що точковими рішеннями не обійтися. Необхідний свіжий погляд і комплексний підхід.

У гонитві за вільними ділянками й швидкою вигодою, далеко не всі розуміють важливість цієї стратегії. Однак проекти, в основі яких лежить не просто будівництво квадратних метрів, а якість життя людини, щоденна економія його часу та сил – формують нові тенденції на ринку. Розуміння потреб покупців та їхнє втілення в проектах ЖК – єдиний можливий шлях на найближче десятиліття.

У Києві вже майже не будують житло за принципом "бетонної коробки". Воно нецікаве покупцям. Над проектами житлових комплексів і кварталів все частіше працюють великі групи фахівців: архітекторів, урбаністів, стратегів, щоб створити концепцію, яка буде цікава і для життя, і для бізнесу.

У найближче десятиліття дана тенденція стане все більш актуальною, в тому числі через глобальні зміни, що відбуваються в світі, які безпосередньо впливають на спосіб життя і споживчі настрої людей. Отже — визначають їхні підходи до вибору житла.

Якщо оцінювати всі ці зміни з точки зору девелопменту і розвитку Києва, то в цей період ми повинні остаточно розпрощатися з хаотичною точковою забудовою і активно перейти у фазу комплексної реновації, освоєння занедбаних територій, створення відкритих і комфортних громадських просторів, набережних, парків і комфортних житлових проектів з фокусом на людину та її потреби. Тоді новий містобудівний перехід можна буде вважати таким, що відбувся.