При цьому очікувати швидкого "перенасичення" у забудові передмість не варто у найближчі 6-7 років.
На ринку житла Києва та найближчих передмість триває процес "первинного насичення". Міграція всередині країни – українці продовжують активно прагнути поїхати до столиці та купити там квартиру, а також збільшення собівартості будівництва та боротьба за вільні ділянки призвели до того, що житло економ-класу у Києві більше не будують. При цьому бюджетні ЖК масово перемістилися до передмість столиці.
Як відбувається природна сегментація та яка реальна потреба у житлі на сьогоднішній день повідомляє РБК-Україна REALTY з посиланням на інформацію з прес-конференції компанії UTG.
На сьогоднішній день житловий фонд столиці складає 991 575 квартир. Загальна площа житла у Києві 59 074 316 кв.м. У перерахунку на кожного мешканця столиці припадає лише 20,2 кв.м житла. Це дуже низький показник щодо Європи. До того ж він продовжує знижуватися через постійне збільшення чисельності населення, в середньому на 20 767 осіб на рік (переважно за рахунок міграції до столиці з інших регіонів України).
Також на показники впливає скорочення житлового фонду за рахунок виведення з експлуатації ветхого та аварійного житла, переобладнання житлових приміщень у нежитлові, знесення будівель для реконструкції чи комплексної забудови та ін.
Обсяги будівництва житла у Києві за 20 років (2000-2020) практично не змінювалися та в середньому становлять 1 млн – 1,2 млн. кв.м на рік.
Найактивнішими з будівництва та продажу житла, а також приросту населення у Києві, аналітики UTG назвали Солом'янський та Дарницький райони. Навпаки, "найпасивнішими" за цими показниками – Оболонський та Шевченківський.
Одним із трендів можна назвати зміщення основної девелоперської активності у населені пункти найближчих передмість. Активно цей процес почав простежуватися з 2013 року.
На цей час у передмісті будується більше проектів, ніж у столиці. "На ринку житла сегментація відбувається природним шляхом – пропозиція бюджетного житла (економ/комфорт-) переміщається до передмістя, стимулюючи таким чином підвищення класу ЖК у Києві з більш високою вартістю", – пояснює Костянтин Олійник, керівник Департаменту стратегічного консалтингу UTG.
Експерт також додає, що у Києві вже немає сенсу будувати житло економ-класу. Дефіцит вільних ділянок, пошук оригінальних архітектурних рішень та концепцій, а також конкуренція між забудовниками робить вкладення у створення нового ЖК досить високими. Тож київські девелопери перестали будувати бюджетне житло.
На сьогоднішній день різниця в ціні між співставними за характеристиками об'єктами у Києві та передмістях становить у середньому 30%.
"Цей процес пройшли багато західних країн і зараз проходимо ми. Спочатку активно розвивається місто – потім передмістя. Причому передмістя проходять цей шлях у 2 рази швидше. Тепер процес розширення кордонів Києва за рахунок сусідніх районів та створення столичної агломерації буде постійним, хоч і поступовим" , – додав Костянтин Олійник.
При цьому чекати швидкого "перенасичення" в забудові передмість не варто. За словами експерта, у найближчі 6-7 років цього не станеться.
Раніше ми розповідали, чи варто вкладати гроші в нові проекти в передмістях столиці.