Міста, в яких хочеться жити: світовий досвід еко-девелопменту та його перспективи в Києві

Сталий розвиток міст, еко-девелопмент або "зелене" будівництво – нові для України напрямки. У цьому питанні наша країна поки ще помітно відстає від світових лідерів. Але Україна послідовно йде до євроінтеграції і принципи сталого розвитку – обов'язковий елемент цього шляху. У спецпроекті "Принципи еко-девелопменту" за підтримки девелоперської компанії ENSO РБК-Україна REALTY пояснює, чому "зелене" будівництво – наш внесок у майбутнє планети.

Чому це так важливо?

Світ змінюється і традиційні рішення в організації міських просторів, громадських зон, житлової забудови і транспортних магістралей стають неефективними.

Урбаністи давно звертають увагу на те, що розширення доріг веде до посилення заторів, а хаотична точкова забудова – до перевантаженої інфраструктури та зниження якості життя сусідніх мікрорайонів. Методи, які працювали в минулому столітті, не здатні боротися з викликами сьогоднішнього дня. Потрібно переосмислення планувальних і містобудівних рішень та новий системний підхід.

"Принципи і методи, перевірені на практиці", — так Жоан Клос, виконавчий директор програми ООН з житла та сталого міського розвитку, охарактеризував "новий порядок розвитку міст", покликаний ініціювати системні перетворення у формуванні міського середовища в світі на період до 2030 року.

"Стійкі міста і громади", "стійке споживання і виробництво" і "боротьба зі зміною клімату і наслідками" – займають з 11 по 13 позицію серед 17 основних цілей "нової порядку розвитку міст" від ООН.

В першу чергу це зміщення акценту з точкового будівництва житла для первинного насичення ринку на створення цілісної концепції. При цьому інтереси людей, їх індивідуальні потреби і комфорт життя ставляться в пріоритет.

Стратегія сталого розвитку

Міста-світові лідери вже зараз у своєму розвитку орієнтуються на принципи сталого розвитку – sustainable development.

Ці принципи роблять міста життєстійкими, здатними до адаптацій, пом'якшують несприятливий вплив зовнішніх факторів, стимулюють позитивні соціально-економічні зміни. Воно охоплює всі аспекти розвитку міста.

На даний момент в країнах Європи, Північної Америки та Центральної Азії жителі міст складають більше двох третин від загальної чисельності населення, і частка городян продовжує зростати. Це тягне за собою неминучу трансформацію і переосмислення устрою міст.

"Сталий розвиток – це розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби", – йдеться в доповіді ООН зі сталого розвитку "Наше спільне майбутнє" (Our Common Future). В цілому – весь подальший розвиток еко-девелопменту і архітектури і "зеленого" будівництва несе на собі відбиток цього визначення.

Стале майбутнє передбачає інфраструктуру міст, передбачену для всіх верств населення, постійне енергопостачання, ефективну транспортну систему і безліч інших аспектів урбанізації. При цьому вкрай важливо підвищення життєстійкості і безпеки міст.

Німецьке диво: як військова база стала затишним молодіжним кварталом

Приклад реалізованої Стратегії сталого розвитку – житловий квартал Вобан (Vauban) у Фрайбурзі (Німеччина). Його часто називають лабораторією еко-революції і столицею "зеленого" будівництва. Район також часто наводять як приклад "особливої моделі сталого проживання та спільного планування".

До 1992 року квартал Вобан був військовою базою. Коли військові покинули територію, спорожнілі казарми привернули увагу громадськості. Студенти, випускники та викладачі університету Фрайбурга об'єдналися і заявили про своє бажання брати участь у розвитку району. Вони запропонували концепцію створення екологічного та соціально-справедливого міського кварталу.

Експеримент Вобана вдався і його ось уже 25 років вивчають урбаністи з усього світу. Архітектура кварталу досить стримана. Тут немає дзеркальних фасадів і футуристичних висоток.

Кожен будинок в еко-кварталі Фрайбурга виробляє енергії більше, ніж використовує (фото: facebook.com)

Проте вулиці Вобана, навіть за німецькими стандартами, виключно безпечні. Тут безліч дитячих майданчиків, громадських просторів, сімейних кафе і квітів на вулицях. У процесі будівництва вдалося зберегти всі дорослі дерева, а в подальшому – зробити район максимально зеленим.

Легенда Барселони: як старий порт став туристичним центром

На початку 1980-х перед владою Барселони стояло завдання або реконструювати Старий порт "Порт-Велл" під сучасні стандарти, або перенести вантажні потужності порту далі від центру, відкривши вихід до моря. Ідея – зробити доступною прибережну територію для жителів і туристів перемогла. Це благотворно позначилося і на економічному розвитку міста. Міська рада Барселони підтримала плани адміністрації порту і взяла участь у реконструкції. Остаточне узгодження і затвердження перепланування урядом Каталонії було закінчено до 1989-го року.

В результаті до літньої Олімпіади-92 старі портові території були перетворені в прогулянково-пляжну рекреаційну зону. Центр і північна частина міста звільнені від вантажних терміналів.

Адміністрація порту відкрила в центрі Барселони доступ до води для всіх жителів і туристів (фото: pinterest)

Сьогодні в районі Порт-Велл розташовані також великий торговий центр Maremagnum, Морський музей і Акваріум Барселони – одна з туристичних визначних пам'яток міста. Щорічно Порт-Велл відвідують 16 млн людей, що приносить хороший прибуток в бюджет розвитку міста.

Як Копенгаген став "містом для людей"

Столиця Данії – Копенгаген – за версією англійського видання The Economist Intelligence Unit є найбільш підходящим у світі містом для проживання. І секрет набуття такого статусу простий: все, що створюється в Копенгагені, в першу чергу, призначене для людей.

"Ми створили умови для комфортного пересування, зокрема, зробили багато мостів для велосипедистів і пішоходів. Як наслідок: автомобілів на вулицях міста сьогодні значно менше, ніж в інших європейських країнах. Погодьтеся, місто для людей навіть звучить набагато привабливіше, ніж місто для автомобілів", – розповідає в коментарі РБК-Україна REALTY відомий данський архітектор й консультант з міського дизайну з Копенгагена Янг Гейл.

В цілому ж, за його словами, перевага моделі "міста для людей" в її адаптивності. Будь-яке місто може стати містом для людей, переконаний архітектор.

"Але перш, ніж створювати сприятливі умови для жителів міста, потрібно зробити детальний аналіз. Вибрати 4-5 вулиць і площ, кілька мостів і парків – знайти типові громадські простори в різних частинах міста, вивчити, як вони влаштовані, працюють і як люди їх використовують. Крім того, треба критично ставитися до того, що прибрати, а що зберегти. У Копенгагені ми позбулися майже всіх модерністських будівель, але залишили 3-5, щоб пам'ятати про існування цього періоду. Ми намагаємося будувати, усвідомлюючи, як це вплине на нас і нашу історію", – додає Янг Гейл.

У Копенгагені є мережа взаємопов'язаних велосипедних доріжок, які присутні у всіх міських районах. Їх загальна протяжність – 390 кілометрів (фото: Adam Mørk, Susanne Jensen)

Разом з тим в Данії успішно застосовують в міському будівництві принципи екологічності. Наприклад, дахи на більшості нових будівель обов'язково повинні бути вкриті рослинністю, а більшість старих будівель переробляють відповідно до сучасних стандартів.

Зелені дахи зменшують кількість зливових вод і допомагають контролювати внутрішній клімат будівлі, скорочуючи вартість комунальних послуг і викидів шкідливих газів в атмосферу. У планах містобудування зазначається, що вже найближчим часом зелені зони будуть розташовані в 15 хвилинах ходьби від будь-якої точки Копенгагена.

Намагаючись розвивати екологічні енергоресурси, Копенгаген отримує енергію вітру, наприклад, з сусіднього данського острова Самсьо. Цей острів – є справжнім відкриттям для данської столиці, оскільки він має нульовий рівень шкідливих викидів в атмосферу, отримуючи 100% електроенергії з вітру.

Влада Копенгагена також поставила собі за мету до 2025 року досягти нульового рівня викидів вуглецю, тому сталий економічний розвиток залишається головним пріоритетом міста.

А що ж Київ?

Київ завжди вважався "зеленим" містом. У порівнянні з кам'яними вулицями міст Центральної та Західної Європи – в центрі Києва високий відсоток зелених зон і насаджень. Навіть при активній забудові – більше половини території міста вважаються "зеленими".

Але сьогодні проблема в іншому – зберегти цю перевагу. І, в першу чергу, це завдання міської влади і усвідомлених девелоперів. Від керівництва міста потрібна послідовна політика з регулювання забудови та збереження балансу міських просторів. Від девелоперів – розуміння, що сприятлива екологічна ситуація, комфорт і умови життя – питання стратегічної вигоди.

Будувати якісні оригінальні проекти і вигідно продавати їх можна тільки там, де люди хочуть жити і бачать перспективи для себе і своєї сім'ї.

Втім, більшість свідомих інвесторів вже зараз розглядають придбання нерухомості не просто як вкладення коштів, а й як внесок у майбутнє. Вони вибирають проекти за принципом затребуваності і ліквідності в перспективі декількох десятиліть.

Один з молодих гравців будівельного ринку столиці, депеловерська компанія ENSO, у своїх проектах втілює принципи сталого розвитку. У флагманському проекті Diadans використані сучасні еко-технології та матеріали, роботи ведуться за суворими вимогами сертифіката BREEAM. Це перший в Києві житловий комплекс, який можна розглядати з перспективи сталого розвитку як самого проекту, так і злиття з міським простором.

ЖК Diadans відповідає вимогам екологічної ефективності будівель BREEAM. Це означає, що будівництво об'єкта не шкодить навколишньому середовищу (фото: diadans.ua)

***

Стійкий розвиток та використання "зелених технологій" — світовий тренд, від якого Україна не зможе відмовитися. Цю думку поділяє й СЕО девелоперської компанії ENSO Раміль Мехтієв: "Український ринок з кожним днем дедалі більше наближається до міжнародних стандартів девелопменту. У нас вже давно сформовано запит на якісні умови проживання та оренди, тому споживачі віддаватимуть перевагу проектам, створеним з урахуванням принципів сталого розвитку".

Києву необхідна стратегія розвитку територій, виявлення та раціональне освоєння нерозкритого потенціалу міста. Ми можемо орієнтуватися на успішний європейський досвід, адаптувати його з урахуванням місцевих особливостей та привносити щось своє.

Головне – дотримуватись принципів екологічного деволепменту та йти в ногу з часом. Старі усталені підходи не працюватимуть. Світова практика показує, що саме у проектах, що розвиваються у парадигмі сталого розвитку – виграють усі. Однак створювати комфортні для життя міста потрібно вже зараз.