Під знаком України. Чи зможе Макрон знову перемогти Ле Пен на виборах у Франції

У Франції пройшов перший тур виборів президента. Як Україна вплинула на хід виборчої кампанії і чи ризикує Еммануель Макрон програти у другому турі. Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна. 

У Франції за підсумками підрахунку 97% бюлетенів у першому турі виборів, що відбувся 10 квітня, перемагає чинний президент Макрон з результатом в 27,6% голосів. На другому місці – лідер ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен (23,4%), на третьому – ліворадикал Жан-Люк Меланшон (майже 22%), інші кандидати набрали набагато менше.

Другий тур виборів, куди вийшли Макрон і Ле Пен, відбудеться за два тижні, 24 квітня.

Президент і кандидати

Приблизно з осені минулого року чинний президент Франції досить впевнено утримував лідерство в рейтингах. Його переслідувачі іноді змінювалися, але, за всіма соцопитуваннями, кожного з них Макрон цілком комфортно перемагав у другому турі.

З вторгненням Росії в Україну на деякий час здалося, що питання з переможцем гонки остаточно закрите. Війна в Україні стала головною темою французьких ЗМІ, витіснивши локальну повістку, а підтримка Макрона до середини березня зросла з 25 до 30% (на 12% більше, ніж у найближчої переслідувачки Ле Пен).

Місцеві політологи пояснювали це насамперед традиційним об'єднанням громадян навколо лідера країни в смутні часи, що настали. До того ж сам Макрон дуже активно, хоч і без особливих результатів, вів дипломатичну активність на україно-російському фронті.

По суті, президентської кампанії як такої у нього не було. Макрон провів лише один великий мітинг своїх прихильників і єдиний з усіх кандидатів проігнорував передвиборчі дебати. Нинішній президент Франції позиціонував себе "над сутичкою", займаючись вирішенням глобальних питань, поки його конкуренти з'ясовували між собою стосунки в ЗМІ.

Але приблизно з середини березня такий підхід перестав працювати, і рейтинги глави держави покотилися вниз. І це також безпосередньо пов'язано з війною в Україні, а саме – зі зростанням цін на енергоносії, фактичним і очікуваним, яке багато в чому викликане накладеними на РФ санкціями.

Їх наслідки і страхи багатьох французів перед своїм майбутнім змогла вміло використовувати ультраправа Ле Пен. До нинішніх виборів вона повністю змінила свій звичний політичний порядок денний – замість боротьби з мігрантами Ле Пен сконцентрувалася на повсякденних проблемах французів, в першу чергу, підвищенні рівня життя. І на відміну від Макрона, лідер ультраправих об'їздила всю Францію, особисто спілкуючись з виборцями.

Потенційно тема російської агресії проти України могла б повністю поховати її політичні перспективи. Ле Пен відома як давній адепт Володимира Путіна, навіть друкувала їхні спільні фотографії на своїх листівках, які довелося екстрено вилучати з обігу.

Її партія відкрито отримувала фінансування з Росії. У нових умовах Ле Пен в цілому намагалася максимально обходити стороною тему війни в Україні, втім, засудивши те, що сталося, в перший же день вторгнення. Крім того, лідер ультраправих ризикнула виступити не проти розміщення українських біженців у Франції.

В цілому її ставка зіграла – весь пов'язаний з україно-російською війною негатив прийняв на себе її конкурент по ультраправому флангу Ерік Земмур, ще більш затятий фанат Путіна, ніж сама Ле Пен. З початком війни він не зумів перебудуватися, рейтинги впали вдвічі і до фінішу Земмур прийшов на четвертому місці з 7,1%.

Похмура альтернатива

Для результату другого туру виборів, звичайно, визначальним буде те, за кого проголосують виборці кандидатів, які вилетіли. Відкрито підтримати Ле Пен у другому турі закликав Земмур. Також вона може розраховувати на голоси прихильників ще одного ультраправого кандидата Ніколя Дюпона-Еньяна (2% у першому турі).

Але більшість переможених у першому турі кандидатів все ж закликали підтримати Макрона або хоча б не голосувати за Ле Пен. Саме такий заклик – жодного голосу за Ле Пен! – у післявиборчу ніч тричі озвучив ліворадикал Меланшон, що прийшов третім.

Втім, як відомо, самі виборці далеко не завжди слідують закликам своїх же кандидатів. Наприклад, згідно з даними Ifop, 33% прихильників того ж Меланшона готові підтримати Макрона, тоді як 23% мають намір голосувати за Ле Пен у другому турі. А 44% його виборців не хочуть голосувати ні за Макрона, ні за Ле Пен.

Очевидно, за голоси таких "розчаруваних" і розгорнеться головна боротьба в другому турі. Макрону, судячи з усього, доведеться дещо знизити свою дипломатичну активність, і замість постійних дзвінків в Кремль зайнятися внутрішніми проблемами і спілкуванням з народом. Багато що вирішиться на дебатах 20 квітня.

П'ять років тому, на виборах 2017 року, Ле Пен розгромно програла такі дебати Макрону, в результаті набравши в другому турі в два рази менше голосів. Але зараз, як відзначають французькі аналітики, лідер ультраправих зробила висновки з тієї кампанії і підійде до дебатів набагато більш підготовленою. А Макрон, у свою чергу, давно втратив привабливий образ "нового політика", який мав у 2017 році.

Для України питання про більш вигідного переможця виборів фактично не стоїть. На адресу Макрона регулярно звучить критика за його недостатньо активну позицію щодо санкцій проти РФ і європейської інтеграції України, поставок озброєння і т. д.

Втім, альтернатива буде набагато гіршою – Ле Пен відкрито виступає проти антиросійських санкцій, зокрема, в енергетичній сфері, лякаючи виборців зростанням цін і"впровадженням російських життєвих стандартів у французькій провінції". Очевидно, про якісь постачання озброєнь мова не йтиме в принципі. Натомість Франція, як один з двох лідерів нинішнього ЄС, буде на корню блокувати будь-яке посилення жорсткої політики щодо РФ.

Як відзначає Le Mond, в кінці березня на питання про те, чи може Путін стати союзником Франції, коли війна закінчиться, Ле Пен "без роздумів відповіла: Так, звичайно".