Згідно з даними екзитполів, перемогу на мерських виборах у Харкові з першої спроби здобув в.о. керівника міста Ігор Терехов. Хоча на даний момент можливість другого туру ще існує. Про те, як проходила виборча кампанія в Харкові і чи могла вона закінчитися по-іншому – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Харків залишався без повноправного керівника ще з грудня минулого року, коли було оголошено про смерть Геннадія Кернеса. Але фактично це сталося ще раніше, наприкінці літа 2020-го, коли його відвезли на лікування до Німеччини. Відтоді в місті він з'являвся лише віртуально, на рекламних носіях свого політпроекту, "Блок Кернеса – успішний Харків".
Однак це не завадило йому здобути перемогу вже в першому турі, з результатом близько 58% голосів. Соратники Кернеса запевняли харків'ян: мер йде на поправку і скоро повернеться до управління містом. Більш того, він навіть дистанційно почав нову каденцію, внісши на посаду секретаря міськради кандидатуру своєї правої руки Ігоря Терехова. Зроблено це було за допомогою електронного підпису, легітимність такої процедури досі перевіряють правоохоронці.
Нарешті, 17 грудня 2020 року стало відомо про смерть харківського градоначальника. Виконуючим обов'язки став той же Терехов, хоча формально міськрада позбавила Кернеса повноважень тільки в лютому 2021-го. До того моменту стало зрозуміло, що виграти майбутню мерську кампанію зможе той, хто в очах харків'ян покаже себе його головним наступником.
Коло претендентів було окреслено відразу: крім Терехова, на цю роль претендував екс-нардеп і голова Харківської ОДА Михайло Добкін, який вже керував містом у 2006-2010 роках. Політичний тандем Кернеса-Добкіна був добре відомий не тільки в регіоні, а й у всій Україні. Хоча в останні роки відносини між двома близькими соратниками все ж зіпсувалися.
Змішати розклади могла б поява серед кандидатів третього великого гравця. Наприклад, орієнтованого на умовний проєвропейський патріотичний електорат міста. Для того щоб здобути загальну перемогу на виборах, голосів одних лише проєвропейськи налаштованих харків'ян могло б і не вистачити. Але для виходу в другий тур з кимось із пари Терехов-Добкін – цілком.
В якості такого кандидата іноді розглядали екс-голову Харківської ОДА в 2016-19 роках, чинного позафракційного нардепа Юлію Світличну. Її можлива участь у виборах стала однією з головних інтриг кампанії, але в підсумку в мери Світлична так і не пішла.
Як розповів РБК-Україна співрозмовник в харківських політичних колах, патріотичний сегмент виборців на цих виборах знаходився в розгубленості. Незважаючи на обіцянки об'єднатися і висунути єдиного кандидата, який міг би поборотися хоча б за другий тур, ця частина політичного спектру в підсумку пересварилася між собою, висунувши відразу двох претендентів: Костянтина Немічева з "Нацкорпусу" і Олександра Скорика з "Євросолідарності".
Тоді як обидва фаворити виборчих перегонів навряд чи могли розраховувати на підтримку проєвропейського електорату. Екс-регіонал Добкін послідовно виступає за посилення позицій російської мови, святкування 9 травня тощо. А Терехов, хоч і позиціонує себе насамперед як "міцного господарника", вже довгий час бореться в судах за те, щоб у Харкові все ж існував проспект Жукова.
Втім, як розповів РБК-Україна координатор спостереження за виборами в Харківській області Громадянської мережі "Опора" Микола Зінченко, більшість кандидатів, у тому числі фаворити, все ж більше концентрувалися на місцевих проблемах міста, а не на загальних ідеологічних питаннях. І тут стартові позиції Терехова виглядали набагато переконливіше.
"Через масштабний адмінресурс з боку чинної влади ми не можемо назвати кампанію конкурентною, з точки зору стандартів: був тиск на бюджетників, піар Терехова на всіх ресурсах міськради і комунальних виданнях, піар на інфраструктурних і соціальних проектах і т. д. Крім того, було незрозуміло, як він веде кампанію: як кандидат або все-таки як в.о. міського голови", – сказав виданню Зінченко.
Представник "Опори" також звернув увагу на "Картку харків'янина" – ще один проект мерії, запущений незадовго до виборів. За обіцянками Терехова, власники картки зможуть отримувати знижки на проїзд у транспорті, в аптеках і супермаркетах, безкоштовно відвідувати міський зоопарк та інше.
Причому і анкети для участі в програмі, і видача самих карток супроводжувалися наочною агітацією Терехова – очевидно, щоб їх власники точно не забули, кому вони повинні бути вдячні за такий "подарунок". Значна асиметрія спостерігалася і в зовнішній рекламі – Терехов мав колосальну перевагу над усіма конкурентами в плані доступу до рекламних площ.
Добкін намагався відповідати симетрично, наприклад, анонсувавши програму "Турбота" – одноразову виплату двох тисяч гривень малозабезпеченим харків'янам для оплати комуналки. Але тільки з нового року і, природно, в разі своєї перемоги на виборах. Єдиний помітний передвиборчий успіх Добкіна – йому вдалося заручитися підтримкою популярної в Харкові ОПЗЖ, кандидат від якої, нардеп Олександр Фельдман, в минулому році прийшов до фінішу другим з результатом в 14% голосів.
Вся передвиборча соціологія останніх тижнів давала впевнену перевагу Терехову. Але додаткову інтригу вносила явка. На місцевих виборах вона, як правило, нижча ніж на загальнонаціональних. Тим більше, якщо мова про позачергове голосування, ще й у розпал чергової хвилі пандемії (хоча Харків поки так і не увійшов до "червоної зони").
При цьому низька явка теоретично могла зіграти на користь обох фаворитів. З одного боку, таким чином збільшується вага "адміністративно залежного електорату", простіше кажучи, бюджетників, мотивованих голосувати за Терехова. З іншого боку, за словами співрозмовника видання в харківських політичних колах, електорат Добкіна в цілому більш "ідеологізований", отже, і більш налаштований йти на дільниці.
У підсумку, прогнози щодо явки виправдалися: проголосували лише близько 28% харківських виборців, на чотири відсотки менше, ніж на виборах-2020.
Саме голосування в цілому пройшло спокійно, хоч і не без порушень. В "Опорі" заявили, що на 8% дільниць, де перебували їхні спостерігачі, були зафіксовані факти незаконної видачі бюлетенів або порушення таємниці голосування. А на 3% дільниць спостерігачам заважали фіксувати підрахунок голосів. На 7% дільниць виборці намагалися сфотографувати бюлетень після голосування (вірна ознака схеми з фальсифікації).
У свою чергу, в русі "Чесно", який також моніторить харківські вибори, вказали на спроби мобілізувати виборців різними заходами, на зразок продуктових ярмарків або розіграшів призів, від iPhone13 до квитків в зоопарк.
Дані паралельного підрахунку голосів, проведеного "Опорою", дають перемогу Терехову з результатом в 50,06%. Похибка при цьому становить 1,1%, що робить можливим другий тур виборів.
Проведені в день голосування екзитполи дають Терехову більшу перевагу. За даними "Соціального моніторингу" він набрав 51,6% голосів (Добкін – 27,6%), за даними опитування, проведеного на замовлення Комітету виборців України – 53,8% (Добкін – 24,5%).
Незабаром після оприлюднення цих даних Добкін заявив, що категорично не згоден з такими цифрами. "За нашими опитуваннями 41 ІО (Терехов, – ред.), 35 Я. і це при всіх їхніх стараннях витягнути за вуха провладного кандидата", – написав Добкін у своєму Facebook, додавши, що "поступатися ніхто не має наміру".
У свою чергу, Терехов висловив невдоволення низькою явкою. "Якби явка була більшою, результат у мене був би більшим", – заявив в.о. мера Харкова.
За останньою інформацією, Харківський міськвиборчком прийняв протоколи з чотирьох районних комісій, ще одну направив на перерахунок (всього в Харкові їх дев'ять). Підсумкові результати виборів обіцяють оприлюднити ввечері в понеділок, 1 листопада. Поки що Терехов впевнено обходить Добкіна, але чи вистачить цієї переваги для перемоги вже в першому турі – питання досі відкрите.
За словами Миколи Зінченка, і порушення за весь час кампанії, на зразок масштабного використання адмінресурсу, і порушення безпосередньо в день голосування, цілком могли зробити вирішальний вплив на підсумки виборів, конкретніше – на те, чи пройдуть вони в один або два тури. "Якби не було всіх цих порушень, то, цілком ймовірно, ми не мали би перемоги Терехова в першому турі (якщо така буде зафіксована, – ред.) ", – сказав він РБК-Україна.
Якщо Терехову все ж вдасться здобути перемогу в першому турі, то у харківських виборів може виявитися ще один переможець – партія влади. Примітно, що свого кандидата "Слуга народу" взагалі вирішила не висувати. Завзятий критик Терехова, депутат міськради від СН Аліна Мустафаєва балотувалася як самовисуванець.
Очевидно, "слуги" врахували досвід минулорічних виборів, де їх кандидат, тодішній голова Харківської ОДА Олексій Кучер, фінішував лише на третьому місці зі скромним результатом у 7% голосів. Оскільки жодного сильного кандидата, готового йти під "зеленим" брендом за рік у Харкові так і не знайшлося, "Слуга народу" вирішила цього разу зовсім нікого не висувати.
Замість цього партія влади зробила ставку на післявиборчі домовленості. Негласна підтримка, яку Банкова надавала Терехову – секрет Полішинеля і в київських, і в харківських політичних колах. Важливо, що йдеться саме про негласну підтримку, а не публічну агітацію.
"У Харкові публічна підтримка з боку ОП – це навпаки негативний, дискредитуючий фактор", – сказав РБК-Україна харківський політолог, експерт аналітичного центру "Обсерваторія демократії" Антон Авксентьєв.
Він пригадав, як незадовго до голосування в місті з'явилися листівки, в яких Терехова позиціонували як представника "зеленої" команди – і сам в.о. мера від цього всіляко відхрещувався.
За словами Авксентьєва, реальною перевіркою відносин між Тереховим і ОП буде голосування за пост секретаря міськради, який стане вакантним в разі перемоги Терехова на виборах. І, звичайно, він хотів би залишити його за своєю командою – "Блоком Кернеса". Якщо ж секретарем оберуть когось зі "слуг народу", тоді остаточно стане зрозуміло: партія влади змогла отримати лояльного до себе мера міста-мільйонника.