Політики і чиновники попереджають про складний осінньо-зимовий сезон в Україні. З якими викликами і подіями може зіткнутися країна, в тому числі і на фронті – в матеріалі РБК-Україна.
Українські чиновники і представники влади заявляють, що майбутній опалювальний сезон стане для країни найскладнішим в історії. На непросту ситуацію в економіці накладається глобальна енергетична криза, яку намагається спровокувати у всьому світі Росія.
У розвідці прогнозують, що осінь буде вирішальним періодом у війні. І якщо Кремль не зможе досягти потрібних йому результатів на полі бою, є ризик, що він почне сіяти хаос, залишивши українців в холодних домівках.
Попередні півроку наша країна змогла вистояти завдяки фінансовій і військовій допомозі союзників, головні з яких – Великобританія та США. Але вже незабаром там відбудеться перезавантаження влади.
Які виклики доведеться пройти Україні в економіці та енергетиці? Чого ми можемо домогтися на фронті до кінця зими? Як перестановка політичних фігур на Заході позначиться на позиціях нашої країни і її здатності протистояти російській агресії?
Через війну українська економіка зруйнована на третину. Податків сплачується менше – звідси падіння надходжень в казну. Основний економічний виклик, який доведеться вирішувати українській владі – де взяти гроші, і бажано у валюті.
Одна з проблем у тому, що дефіцит бюджету фінансується за рахунок емісії, каже виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. Нацбанк друкує великі обсяги гривні. А Мінфін не поспішає піднімати ставки по держпаперах для ринкового залучення коштів. Тому й результати розміщення облігацій досить скромні, уточнив Боярчук. Західні партнери допомагають триматися на плаву. Але хочуть, щоб ключові витрати бюджету – на армію – ми покривали самі.
"На щастя, нам допомагають західні партнери. Кілька мільярдів доларів щомісяця в чистих грошах отримуємо. Це частково нейтралізує постійну емісію: долари заходять, продаються і свіжа гривня виводиться з обігу через міжбанк, але не повністю. Потужний емісійний канал працює і це створює значні ризики для нас", – пояснив експерт.
Друга проблема – у нас порушений торговий баланс, додав Боярчук. Імпорт майже відновився до довоєнного рівня, а експорт нам нарощувати зараз важко. Поки під питанням – який ефект дасть вивезення зерна з портів. Емісійні гроші багато в чому витрачаються якраз на імпорт, говорить експерт. Саме тому в уряді і Раді зараз заговорили про таку непопулярну ідею як 10-відсотковий податок на купівлю валюти під імпортні угоди.
Іншими словами, емісія допомагає латати дірки у фінансовій системі і закривати захищені статті бюджету. Але вона ж тисне на обмінний курс і роздуває інфляцію.
"Фінансувати захищені статті бюджету буде можливість. Питання в тому, яка при цьому буде інфляція і девальвація. Для Мінфіну інфляція – це позитив, тому що вона дає додаткові доходи. Девальвація для них також позитив, тому що за видатками ми заморозили обслуговування боргу, а це чи не основні витрати Мінфіну у валюті", – зазначив Боярчук.
Міністр фінансів Сергій Марченко та прем'єр Денис Шмигаль (Фото: прес-служба Глави Уряду)
Цього року у нас є досить великі зобов'язання щодо фінансування бюджету від міжнародних партнерів, каже керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Ця підтримка становить приблизно 4 мільярдів доларів на місяць. Однак на наступний рік є повна невизначеність, уточнив експерт. За його словами, частковим рішенням може бути нова програма МВФ.
"Навіть у кращому випадку, якщо Фонд піде на відкриття великої програми на 15-20 мільярдів доларів, це буде кредитом, а не грантом, і його перших траншів вистачить всього лише на кілька місяців. Тому Україні буде потрібно додаткове велике грантове фінансування від партнерів, механізми якого їм вже варто продумувати", – пояснив Вишлінський. Однак, за його словами, владі потрібно буде проаналізувати, які витрати бюджету можна ще скоротити, а які доходи – збільшити.
Що стосується забезпечення України газом, то експерти не прогнозують катастрофічної ситуації. До війни ми споживали приблизно 30 млрд кубометрів на рік, з яких 20 – власного видобутку, а решта 10 – імпортували. Після нападу Росії використання газу промисловістю сильно скоротилося. При цьому обсяги його видобутку всередині країни залишаються приблизно на тому ж рівні, що і до війни. Це, в свою чергу, дозволяє знизити потреби в імпорті.
На кінець серпня в підземних сховищах у нас буде приблизно 13 мільярдів кубометрів газу. Кабінет Міністрів хоче до опалювального сезону довести ці запаси до 19 млрд кубометрів. Однак і в "Нафтогазі", і експерти визнають, що це нереалістичне завдання, зважаючи на вартість палива в Європі. Для імпорту мільярда кубометрів Україні потрібно буде викласти приблизно три мільярди доларів.
Так що, скоріш за все, запаси в сховищах будуть меншими – в районі 15 кубометрів. Це не буде критичним для проходження опалювального сезону, але на споживанні доведеться економити. За словами голови "Нафтогазу" Юрія Вітренка, температура в приміщеннях буде 17-18 градусів, що на чотири градуси нижче норми.
Основні ризики для опалювального сезону пов'язані навіть не із забезпеченням ресурсами, а з цілісністю самої інфраструктури для теплопостачання. З настанням холодів основною мішенню Росії можуть насамперед стати українські ТЕЦ і ТЕС.
Юрій Вітренко (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
"Навіть кілька не найбільш точних ракет можуть зруйнувати цю інфраструктуру і її миттєво не відремонтуєш. Якщо агресор вдарить по декількох ТЕС або котельнях, то люди будуть змушені опалюватися електроенергією. А це спричинить постійні аварії на лінії електропередачі. Електромережі на такі навантаження, а тим більше в житлових будинках, не розраховані", – зазначив Боярчук.
Великий друг України Борис Джонсон, який від початку війни вже тричі відвідував Київ, в перших числах вересня покине пост прем'єра. Букмекерські контори і опитування пророкують, що його місце займе глава британського МЗС Ліз Трасс. Другий претендент на цю посаду, колишній канцлер казначейства Ріші Сунак, помітно відстає в прем'єрських перегонах.
Працюючи в команді Джонсона, Трасс дотримувалася досить жорсткої і категоричної позиції щодо Путіна і кремлівського режиму. Немає підстав вважати, що її погляди зміняться після переходу на новий пост.
"У Трасс бекграунд компетентного політика. Вона брала участь в ухваленні рішень для підтримки України в найвідповідальніший період, коли Росія якраз готувалася до повномасштабного вторгнення. Якщо Трасс стане прем'єром, то, вочевидь, ці знання вона перенесе з собою", – сказав перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий.
Ріші Сунак не був настільки публічно залучений в російсько-український конфлікт. Однак до тих пір, поки глава Мінфіну не пішов у відставку, протестуючи проти діяльності Джонсона, він підтримував політичну лінію всієї команди щодо Москви.
Незалежно від того, хто з них у підсумку отримає перемогу, поганих змін для України очікувати не варто, каже Солодкий.
"Хто б не став на чолі уряду, цей політик буде насамперед пробританським. Але в інтересах Великобританії він буде безперечно підтримувати Україну. Великобританія – це розвинута і усталена демократія, в якій державний апарат, бюрократія послуговується принципами інституційної пам'яті і спадковості", – пояснив експерт.
Ліз Трасс (Фото: GettyImages)
Прем'єр Джонсон був у числі тих світових лідерів, які висловлювалися проти миру з Росією на її умовах. І важко уявити, що в керівництві Великобританії з'явиться інша фігура, яка буде сліпо пропонувати Україні йти на свідомо невигідні домовленості, зазначив Солодкий. Принаймні, їх точно немає в обоймі ключових політиків Сполученого Королівства.
Друга важлива подія на міжнародній арені – це проміжні вибори в США, намічені на 8 листопада. За підсумками голосування пройде повне перезавантаження Палати Представників і третини Сенату. Зараз демократи контролюють обидві палати Конгресу. Але є висока ймовірність того, що в листопаді правляча партія втратить більшість, як мінімум – в нижній палаті.
"Ще три тижні тому була абсолютна впевненість, що Республіканська партія забирає Палату представників з більшістю як мінімум в 52%. І може отримати більшість у Сенаті. Тепер прогнози більш стримані: республіканці можуть не взяти більшість в Cенаті, а в нижній палаті вони все ж перемагають", – пояснив директор програми "Північна Америка" в центрі "Українська призма" Олександр Краєв. Але, ймовірно, республіканцям доведеться домовлятися з демократами в Палаті представників з процедурних питань.
Головне побоювання щодо проміжних виборів полягає в тому, що зі зміною більшості в Конгресі українське питання може відійти на другий план. Однак та підтримка, яку надає нам США або Великобританія – це їхній стратегічний курс, а не політика однієї персони. Це прописано в документах обох держав і передбачено в їхніх концепціях безпеки, зазначив Краєв.
"Потрібно також враховувати досить прагматичну сторону цього питання. У Великобританії підтримка більш активної допомоги в Україні сягає майже 80%. У США – 82-83%. Немає такого політика, який відмовиться від підтримки 80% свого електорату. Тому, по суті, майбутньому прем'єр-міністру Великобританії чи майбутнім конгресменам навіть вигідно продовжувати підтримку України", – пояснив експерт.
У США цієї осені може запрацювати ленд-ліз, закон підписаний Джо Байденом ще 9 травня. Поки ж Україна отримує американську військову підтримку, виділену в рамках інших "пакетів". І в теорії допомогу, отриману по ленд-лізу, на відміну від поточних програм США, в якомусь не зовсім осяжному майбутньому доведеться повертати.
"В ухваленому законі про ленд-лізу йдеться про те, що він передбачений і на цей фінансовий рік, і на наступний. Початок його роботи стримувало те, що США виділили пакети допомоги. Найбільший з них – 40 мільярдів, з якого частина вже йде на закупівлю озброєння і техніки для України. Є ще свіжий пакет, виділений США, який передбачає ще 3 мільярди", – пояснив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Скільки коштів буде призначено для ленд-лізу, поки невідомо – їх можуть почати виділяти тільки з 1 жовтня, коли починається новий фінансовий рік у США. Однак навіть якщо до того часу Україна вичерпає гроші з інших пакетів допомоги, то реальні поставки по ленд-лізу почнуться приблизно в січні - лютому, каже військовий експерт, полковник Сергій Грабський.
Також поки неясно, яке саме озброєння Україна зможе отримати. Поставки, найімовірніше, будуть формуватися, відштовхуючись від запитів нашої армії. До того ж у Вашингтона залишається право не розкривати всю інформацію про те, скільки та які види озброєння і техніки передаються.
Джо Байден (Фото: GettyImages)
"Ленд-ліз дозволяє в разі призначення певної кількості коштів і матеріальних ресурсів направляти їх, уникаючи бюрократичних процедур приблизно на третину. Це не економічний чи політичний інструмент. Це ключик, що дозволяє нам швидко відкривати сейф", – пояснив Грабський.
У чому ще плюс ленд-ліза? Білий дім зможе самостійно надавати військову допомогу Україні, не звітуючи перед Конгресом. Тобто за будь-якого розкладу сил після листопадових виборів, питання військової підтримки по ленд-лізу не загрузне в дебатах між республіканцями і демократами.
Представники влади в неформальних розмовах з обережністю озвучують плани на фронті до кінця року. Завдання-мінімум – звільнити Херсон. Насправді такі перспективи дійсно проглядаються, з огляду на виснаженість російських сил і хиткість позицій окупантів на правому березі Дніпра.
Вчора по соцмережах розійшлися новини про те, що ВСУ пішли в контрнаступ на півдні і прорвали першу лінію оборони росіян у Херсонській області. Однак подальший успіх планів України буде передусім залежати від військової підтримки західних партнерів.
Крім локальних просувань на півдні, нашій армії вдалося трохи збити наступальні темпи росіян на сході. Після перекидання сил у Херсонську і Запорізьку області противнику довелося призупинити інтенсивні атаки в районі Сіверська і Слов'янська. Але вони все ще намагаються продавлювати наші сили в напрямку Бахмут - Авдіївка - Мар'їнка.
Найгірший сценарій для України – якщо агресору вийде проломити нашу систему оборони на сході, каже Грабський.
"Авдіївка, Піски, Мар'їнка – це наші вузли оборони. Ворог їх зараз просто фізично руйнує. Росіяни можуть там прорватися і ситуація ускладниться. Але питання в тому, наскільки у них вистачить сил і ресурсів. Тому що противник змушений обмежувати свої наступальні здібності", – зазначив експерт.
При цьому окупантам навряд чи вдасться розширити захоплені території на правому березі Дніпра. Там у росіян сильно обмежені можливості, оскільки ми утримуємо вогневий контроль над усіма переправами. Щоб йти в наступ їм знадобиться в чотири рази більше ресурсів, ніж для оборони. За оптимістичного сценарію в осінньо-зимовий період ми можемо вибити ворога з правобережжя Херсонської області, зруйнувавши його систему забезпечення.
"Тоді російські війська будуть або відходити під тиском українських сил на півдні, зокрема, з правобережної частини Херсонщини. Або ж поступово вогневими засобами ураження їх вдасться ще більш серйозно атакувати і вичавлювати звідти, тобто переходити до активних контрнаступальних дій. А далі вже будуть робитися кроки з деокупації української території", – сказав Мусієнко.
Українські військові нарощують сили у протистоянні ворогу (Фото: GettyImages)
Найреалістичніший і досяжний сценарій, до якого ми можемо прийти до кінця зими – це стабілізація лінії фронту на поточних позиціях. Це означає, що ініціатива на полі бою перейде до України, а росіяни зупиняться і вже не зможуть наступати.
"Ми будемо грати на підвищення ставок: хто швидше забезпечить себе достатньою кількістю озброєння і техніки. Нам у цьому сенсі легше, тому що противник ніяк не може зрозуміти наш принцип забезпечення. Водночас ми дуже чітко розуміємо його принцип забезпечення і тому наносимо удари по їхніх базах і складах", – пояснив Грабський.
Кремлю вже проблематично домогтися будь-яких серйозних успіхів на фронті. Ні ракетні обстріли, ні терор не здатні змусити українців прийняти мир на умовах, нав'язаних Москвою. А сили і ресурси Росії також не безмежні. Аналітики припускають: для того, щоб опинитися "переможцем", у Путіна може бути інший розрахунок.
Агресор спробує створити глобальну енергетичну кризу в Європі, за якої вартість енергоносіїв для населення може ще більше підрости. Тоді західні лідери, боячись наслідків для своїх економік і гніву виборців, можуть примушувати Україну до миру і завершення війни. Питання в тому, які європейські цінності в кінцевому рахунку візьмуть гору.