Зимові ризики. Чи встоїть енергетика України під обстрілами росіян

Росія почала бити по енергетичних об'єктах, намагаючись залишити українців без світла і тепла. Як на це реагує влада і які проблеми можуть виникнути в опалювальний сезон – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Немає сумнівів, що майбутня зима в Україні стане найскладнішою за багато десятиліть. Крім військової загрози, загостриться і ситуація в енергетиці. Руйнування критичної інфраструктури може стати помстою росіян за невдачі на фронті. І це наочно підтверджує поточна ситуація, хоча до опалювального сезону залишилося близько місяця.

11 вересня російські війська завдали серйозних ракетних ударів по енергетичних об'єктах. У ніч на неділю в результаті обстрілу повністю припинилася генерація електроенергії на Запорізькій АЕС - останній працюючий енергоблок № 6 був переведений в холодний стан. Однак до вечора зовнішнє живлення станції для охолодження реакторів вдалося відновити.

Ближче до ночі були атаковані інші об'єкти. Через російські обстріли з ладу вивели найбільшу Харківську ТЕЦ-5. За інформацією Міненерго, були обстріляні також Зміївська ТЕС і три підстанції високої напруги. Крім того, знеструмлені 40 підстанцій різної напруги, відключені дві повітряні лінії 750 кВ і 5 повітряних ліній 330 кВ. На якийсь час знеструмленими залишилися території в Харківській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській і Сумській областях.

В Україні дії росіян розцінили як помсту за контрнаступ українських військ, який триває вже кілька днів. Станом на 12 вересня вже звільнена майже вся Харківська область.

"Російські терористи залишаються терористами і б'ють по критичній інфраструктурі. Ніяких військових об'єктів, тільки мета залишити людей без світла і тепла", – заявив президент України Володимир Зеленський.

До ранку 12 вересня електропостачання в постраждалих районах було відновлено майже повністю. Однак небезпека нових пошкоджень системи енергопостачання залишається досить великою. Але поки єдине, що можна робити в такій ситуації, так це оперативно проводити ремонтні та відновлювальні роботи.

"Що ми можемо (і робимо) для протистояння наслідкам таких атак - це прискорення реагування, відпрацювання механізмів резервного живлення, забезпечення матеріалами для цього і організація взаємодопомоги всіх компаній енергосектору для максимальної ефективності і швидкості роботи", – заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

Саме забезпечення автономного постачання паливом і енергією населених пунктів зараз стане головною проблемою, вважає директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

"Децентралізація, розукрупнення, відсутність великих баз зберігання палива, нестача резервних ліній та енергопостачання. Це, те про що постійно говорилося на експертному рівні і в ЗМІ. Але у нас як і раніше все зводиться до мільярдів кубометрів газу і мільйонів тонн вугілля, які треба накопичити в сховищах і на складах", – зазначив Рябцев.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко вважає, що ризики ураження енергетичної інфраструктури російськими ракетами будуть підвищуватися з наближенням зими, і будуть прямо пропорційними деокупації українських територій. "Чим ближче поразка ворога, тим більше він буде мстити від відчаю", - упевнений Омельченко.

Основне навантаження за відновлення енергетичної інфраструктури, зазначив він, ляже на компанію "Укренерго", яка відповідає за відновлення магістральних лінії передач і на місцеву владу, - системи теплозабезпечення (котельні, теплотраси).

"Дуже важливо, щоб знизити ризики в період проходження осінньо-зимового періоду, зміцнити ППО для захисту, перш за все ТЕС і ТЕЦ", – вважає Володимир Омельченко.

Запасів газу і вугілля буде менше, ніж планували

Запасів основного палива на зиму буде не стільки, скільки запланував уряд. Джерела РБК-Україна, знайомі з процесом підготовки до зими, кажуть, що вугілля вдасться накопичити не 2,6 млн тонн, а трохи більше 2 млн тонн. Однак цього теж має вистачити, навіть з урахуванням втрати потужностей ЗАЕС, яка вже практично не виробляє електроенергію для енергосистеми.

З газом ситуація дещо гірша. "Вже всі погодилися, що не вдасться накопичити навіть 15 млрд кубометрів газу, не кажучи про 19 млрд, як поставив завдання уряд. Буде близько 14 з половиною", – сказав співрозмовник у владі.

За словами голови НАК" Нафтогаз " Юрія Вітренка, до 1 листопада може бути накопичено 14,4-15 млрд кубометрів. Але з цього обсягу 4,7 млрд кубометрів - це технологічний газ, який не може бути використаний. Решта газу-власність НАК, Оператора ГТС і українських видобувних компаній.

Цього обсягу повинно вистачити за умови не дуже холодної зими, збереження поточного видобутку газу в Україні і наявності хоч якогось транзиту, повідомило джерело видання в уряді.

"Скорочення видобутку і припинення транзиту – це ті форс-мажори, які можуть виникнути", – зазначив співрозмовник.

Газові форс-мажори

Падіння видобутку може мати місце через захоплення ворогом території, де розташовані родовища. Або ж якщо вони будуть зруйновані, а також – через фізичне скорочення видобутку.

Справа в тому, що зараз видобуток газу не вигідна, оскільки рента сплачується виходячи з ціни газу в Європі, яка істотно зросла. Газ приватного видобутку, після сплати ренти, закачується в сховища, але не викуповується "Нафтогазом", тому не може бути використаний для забезпечення населення, оскільки такі дії будуть оскаржені в суді власниками газу. Подібна ситуація з відбором газу без оплати вже виникала в відносинах з "Укрнафтою" у 2007-2011 роках і досі проблема не вирішилася.

Через нестачу коштів влітку деякі приватні компанії навіть скоротили видобуток. За словами Юрія Вітренка, приватний видобуток газу вже зменьшився на 11%, держкомпаніями – на 2%. Але зараз питання поступово вирішується - узгоджений новий механізм для сплати ренти, який враховує вартість газу всередині України і його незабаром повинна схвалити Верховна рада. Потім буде визначена ціна викупу газу "Нафтогазом". А значить рівень видобутку повинен зберегтися. Тоді як з приводу втрати територій гарантій дати не може ніхто.

Незважаючи на те, що транзит газу практично припинений на невизначений час по "Північному потоку", поставки через Україну ще йдуть – по 40 з гаком млн кубометрів на добу. Якщо вони припиняться, то витрата газу для підтримки тиску в системі збільшиться. Але, за неофіційною інформацією, це будуть незначні обсяги. Рябцев вважає, що це збільшить витрату газу, але несуттєво.

Глава "Нафтогазу" Вітренко попереджає про практично непрогнозовану ситуацію. "Складно спрогнозувати що станеться на війні. І тому люди, а не тільки держава, повинні готуватися до таких ситуацій, коли є газ в сховищах, але через пошкодження, наприклад, теплокомуненерго, яке виробляє тепло люди не зможу отримати опалення, і тому вони повинні мати якісь інші варіанти, наскільки це можливо", - заявив він в недавньому телеінтерв'ю.

Імпортувати газ до кінця року НАК поки не планує. У всякому разі, за інформацією співрозмовників видання, саме про це Вітренко говорить на нарадах. Публічно він заявляє, що імпорт газу безпосередньо залежить від компенсацій уряду різниці ціни. Але на закупівлю газу НАК незабаром отримає 350 млн доларів кредиту від Канади і 1,5 млрд доларів від US Eximbank. Ці кошти можуть бути спрямовані на оплату газу українського видобутку або на імпорт на початку наступного року, кажуть співрозмовники видання.

Крім того, Вітренко заявляє про необхідність перегляду температурних норм і скорочення термінів опалювального періоду. Однак в уряді таких рішень поки не планують. У Мінрегіоні повідомили, що опалювальний період почнеться за рішенням місцевої влади, якщо середньодобова температура протягом трьох днів буде не вище +8°C, а температура в приміщеннях повинна бути не нижче +18°C.

Якщо норми не будуть дотримуватися, то це можна буде оскаржити в суді. Однак експерти, з якими спілкувалося РБК-Україна, сумніваються, що температурний режим буде витриманий, враховуючи, що в Європі, яка в міру сил підтримує Україну у війні, активно закликають економити енергоресурси і знижувати температуру взимку в своїх будинках.