Журналіст розповів, чому успішна приватизація ОПЗ є складним завданням

Приватизація Одеського припортового заводу (ОПЗ) є складним завданням для української влади, враховуючи проблеми і борги підприємства. До такого висновку приходить автор статті "Одеський припортовий завод: продати не можна залишити" Ростислав Козиренко.

"Одеський припортовий завод, легендарний гігант вітчизняної хімічної промисловості, за іронією долі, сьогодні нагадує валізу без ручки зі старого одеського ж анекдоту: і нести важко, і викинути шкода. Перебуваючи у державній власності, підприємство щорічно обходиться платникам податків у сотні мільйонів гривень збитків. Для держави буде великою удачею продати завод в поточному році", - пише автор матеріалу.

За словами журналіста, справа не тільки в неефективності роботи підприємства, яке тільки з початку поточного року встигло отримати чистий збиток в 244 млн грн. До ключових проблем, зазначає автор, належить несприятлива ринкова кон'юнктура, яка навряд чи дасть ОПЗ в принципі вийти на позитивну динаміку прибутку: ціни на його ключову продукцію у світовому масштабі демонструють рекордне падіння, тоді як сировинна складова (перш за все, природний газ) для вітчизняних підприємств постійно дорожчає.

Крім того, вважає автор, в нинішніх умовах завод втрачає і статус перевалочної бази. "Той самий аміакопровід "Тольятті-Горлівка-Одеса" в світлі хворобливого "російського питання" більше неактуальний. На Таманському півострові в РФ будують новий морський порт для транзиту суден з аміаком і карбамідом: проект родом з 90-х, реанімований зі зрозумілих причин в 2014 р. Першу чергу потужністю, яка дорівнює ОПЗ (2 млн т) планують ввести в 2017 р., другу ще через три роки. Тобто в результаті виникне не тільки конкуруюча "перевалка" карбаміду, але і необхідна ОПЗ аміачна сировина буде "витікати" в обхід України", - підкреслює журналіст.

Він також вказує на проблему боргів Одеського припортового заводу. "Незалежно від результатів конкурсу з приватизації ОПЗ новому власнику доведеться додатково до "виторгувати" суми додати 250 млн дол. Саме стільки з урахуванням штрафів і пені підприємство заборгувало компанії Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа, що підтверджено в Стокгольмському арбітражі (200 млн дол.), а також іншим кредиторам, включаючи "Нафтогаз України" (ще 50 млн дол.)", - йдеться в статті.

На переконання автора, всі перелічені фактори негативно позначаються на інвестиційній привабливості підприємства. "Несприятлива цінова кон'юнктура як на сировинному ринку, так і на ринку продажу готової продукції, величезні борги перед компаніями сумнівної структури власності, необхідність суттєвих інвестицій на модернізацію – все це робить перспективу продажу ОПЗ вельми туманною", - приходить до висновку автор.