Як і два з гаком роки тому, підсумок наступних президентських і парламентських виборів багато в чому визначить боротьба за молодий електорат. Про те як в команді Володимира Зеленського планують мобілізувати українську молодь, чи можливе зниження виборчого віку до 16 років і голосування через Інтернет – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Успіх президентської та парламентської кампаній 2019 року для Володимира Зеленського багато в чому був заснований на голосах молодого електорату. На мобілізацію молоді тоді були витрачені значні медіаресурси, але співрозмовники РБК-Україна в "зеленому" штабі аж до першого туру сумнівалися: чи дійсно молоді українці, які так впевнено підтримували Зеленського в соцопитуваннях, дійдуть до виборчих дільниць.
Як показала практика – молодь прийшла. І забезпечила Зеленському спочатку впевнену перемогу в другому турі президентських виборів, а через кілька місяців – і монобільшість у Верховній раді.
Через два з гаком роки молоді українці, як показують соцопитування, як і раніше в масі своїй підтримують Зеленського. Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", у віковій категорії до 30 років він кратно обганяє свого найближчого переслідувача – Петра Порошенка. А серед 16-17-річних підлітків, яких також опитали соціологи, перевага і зовсім величезна: 67% у Зеленського проти 12% у Порошенка. У всіх інших політиків, як "старих", так і "нових", рівень підтримки серед тінейджерів ще менший.
Така електоральна картина може наштовхнути на цілком очевидну ідею – до наступних виборів спробувати знизити виборчий вік до 16 років, отримавши додаткові голоси і розмивши показники інших політиків, непопулярних серед підлітків.
Як розповів РБК-Україна нардеп від "Слуги народу", голова молодіжного крила партії, "ЗеМолодіжки", Олександр Санченко, така ідея дійсно обмірковувалася раніше, але зараз її вирішили поставити на паузу.
"Це лежить десь на столі, може, ми наступного року повернемося до цієї ідеї, принаймні почнемо дискусію, почуємо, що інші партії думають про це, наскільки суспільство підтримує, наскільки молодь сама готова за це боротися", – сказав виданню Санченко.
Концептуально ж він підтримує зниження виборчого віку. За словами депутата, якщо у людини в 16 років з'являється паспорт, з'являється більше відповідальності за свої дії, то це було би правильно збалансувати і додатковими правами, зокрема правом голосувати на виборах.
У світі така практика вже застосовується, хоч і досить обмежено. Наприклад, можливість голосувати з 16 років на всіх виборах передбачена в Австрії і на Мальті. У Шотландії та Уельсі 16-річні можуть брати участь у місцевих виборах. Днями законопроект про зниження виборчого віку подали і у Франції.
"Демократія працює добре, коли вона інклюзивна, чим більше різних груп включені, тим краще. Тут немає нічого екстраординарного. Виборчий вік зазвичай прив'язаний до інших прав: укладати угоди, працювати за наймом і т.д. Якщо ви можете піти на роботу, то чому не можете йти голосувати. Я не відкидаю таку ідею, але не скажу, що вона у нас активно десь обговорюється", – сказала виданню координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Втім, проти включення українських підлітків у виборче життя є і очевидні аргументи, в першу чергу – їх здатність в такому віці зробити усвідомлений вибір.
"Чи доросла Україна до того, щоб знизити вік, щоб молодь прийшла на дільниці і зробила раціональний вибір, не завдяки тіктоку, а на основі якоїсь оцінки ситуації – у мене є сумніви", – сказав РБК-Україна директор Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
На шляху зниження виборчого віку в Україні є і головна перешкода – Конституція, де прямо зазначено, що правом голосу на виборах і референдумах наділяються українці, які досягли 18-річного віку. З урахуванням поточної розстановки сил у Раді зібрати 300 голосів "за" зміни до Конституції "слуги народу" швидше за все не зможуть – навряд чи хтось із їхніх прямих конкурентів погодиться де-факто "докинути" їм голоси на майбутніх виборах.
Втім, за пару років, що залишилися до виборів Ради і президента, нинішні 16-17-річні і так отримають право голосувати без всяких законодавчих змін. Як і вся інша українська молодь.
Безумовно, підходи до її агітації партія влади буде вибудовувати вже ближче до наступних виборів, в рамках загальної концепції майбутньої кампанії. Але з молодими українцями в СН намагаються працювати вже зараз.
За словами Олександра Санченка, був прийнятий закон про засади молодіжної політики, буде створено Український молодіжний фонд, який буде надавати грантову підтримку конкретних проектів. Також були ініціативи щодо поліпшення житлових умов, пільгового кредитування, що особливо актуально якраз для молодих українців.
Але головним інструментом виступає "ЗеМолодіжка". Як каже Санченко, вона об'єднує близько 3000 осіб у всіх регіонах країни, окремі місцеві лідери вже є радниками голів ОДА. Ядро – приблизно 23 роки, але є і активісти-школярі, і ті, кому вже трохи за 30.
"ЗеМолодіжка" проводить різноманітні активності, спортивні заходи, фестивалі урбан-культури тощо. "Партія не могла б робити це, тому що це "несерйозно", а молодь це робить і таким чином самореалізується", – сказав депутат.
Крім того, ведеться і комунікаційно-просвітницька робота: ролики в інстаграмі та ютубі з вижимкою головних новин або, наприклад, поясненнями того, що таке податки, які набирають більше 100 тисяч переглядів.
Під час кампаній-2019 "зелена" команда активно залучала молодь для роботи на виборах: вуличної агітації, спостереження на дільницях і т.д. Схожі плани є і зараз.
"Звичайно, ми розраховуємо, що ми зможемо спертися на цих людей, коли прийде момент виборів, вони за час до виборів з нами пройдуть вже вогонь і воду і мідні труби", – сказав виданню Санченко.
При цьому депутат визнає: будь-які активності в рамках "ЗеМолодіжки" охоплюють лише активну меншість. На більш широку публіку можна вийти через цифрові платформи.
Як розповів РБК-Україна куратор діджитал-напрямку в "Слузі народу" Максим Максимов, зараз партія поставила собі кілька завдань на осяжну перспективу.
Перше – розвивати регіональні відділи діджиталу, щоб соцмережами і комунікаціями займалися люди на місцях, а не київське керівництво, а також активніше співпрацювати із "ЗеМолодіжкою".
Друге – збільшення присутності в TikTok і YouTube, щоб працювати там з аудиторією до 25 років. Хоча, за словами Максимова, в TikTok вже активно проводять час і українці віком до 35 років.
"Ми подумали, що сучасні соцмережі типу тіктока і ютуба – це не про веселощі і жарти, а скоріше про новий підхід в діджитал-комунікаціях – про щирість. Тому ми вирішили, що нам потрібно намагатися йти в ці соцмережі не з якимись новими гаслами, новим контентом, а з новою формою. Тобто бути щирими, не боятися жартувати над собою, не боятися самоіронії", – сказав виданню Максимов.
Зараз "Слуга народу" знаходиться на етапі планування і розробки стратегії TikTok, офіційний запуск повинен відбутися скоро, можливо, вже в цьому році. До створення контенту, крім активістів "ЗеМолодіжки", планують залучати і народних депутатів.
"У нас є депутати, які також готові в цьому брати участь, не боячись здаватися смішними і т.д. У нас є зокрема і керівництво партії, яке, думаю, буде не проти в цьому всьому взяти участь", – зазначив Максимов.
Втім, всі ці зусилля будуть марними в контексті наступних виборів, якщо молоді українці в результаті не прийдуть на дільниці в день голосування і не вкинуть бюлетені в урни. І тут є два ключові моменти. Перший – сама мотивація йти на вибори, тобто молодий українець (як втім, і всі інші виборці) повинен буде відповісти собі на питання "навіщо голосувати?" Другий – технічний, що відноситься якраз перш за все до молодого електорату.
Для виборців пенсійного віку дійти до дільниці, постояти в черзі за бюлетенями і до кабінки для голосування – зазвичай взагалі не проблема. Однак молодь може відлякати необхідність витратити пару, а то й більше годин вихідного дня для того, щоб віддати свій голос.
Потенційно таку проблему могло б вирішити онлайн-голосування, з ноутбука або навіть смартфону. І, за інформацією РБК-Україна, така ідея обговорювалася на рівні керівництва країни, було поставлено завдання знайти її технічне рішення.
Ще в 2019 році Михайло Федоров обіцяв, що до наступних президентських виборів українці отримають можливість голосувати онлайн. Зараз таких конкретних обіцянок у владі намагаються уникати.
Перший заступник голови Мінцифри Олексій Вискуб питання щодо онлайн-голосування в основному переадресував до Центрвиборчкому і парламенту, який повинен буде створити відповідну нормативну базу.
"Якщо народними депутатами буде розроблений і прийнятий відповідний закон про інтернет-голосування, то можна з упевненістю говорити, що технічно ми готові до його реалізації. Важливим питанням залишається готовність і довіра самих виборців. Але технології виборів активно розвиваються, щоб забезпечити повну прозорість і довіру", – сказав РБК-Україна Вискуб.
За його словами, на останній міжнародній конференції з електронних виборів, що відбулася в жовтні, стало зрозуміло, що все більше країн схиляються до голосування через Інтернет. І пандемія коронавірусу в цьому теж зіграла свою роль.
Світовий досвід онлайн-голосування досить обмежений. Так, через інтернет можна проголосувати на місцевих виборах в деяких регіонах Канади. Численні експерименти з онлайн-голосування ще з 2003 року проводяться у Швейцарії.
З 2003 по 2017 рік можливість онлайн-голосування на окремих виборах була доступна для французів, які жили за кордоном, потім від цієї практики відмовилися, повернувши її в минулому році в дуже обмеженому форматі. По суті, повноцінно онлайн-голосування працює тільки в Естонії, де налічується близько мільйона виборців.
"В цілому, онлайн-голосування – це ризикована ідея, яку при наявності фінансових і технічних можливостей не використовують країни розвиненої демократії, де є дуже високий рівень довіри до влади, достатньо коштів для адміністрування процесів, і де є висока цифрова активність виборців", – сказала РБК-Україна Ольга Айвазовська.
Дійсно, голосування через інтернет пов'язане з безліччю ризиків. В першу чергу, це можливість тиску на виборця. В українських реаліях легко уявити картину, коли лікарі і вчителі або працівники заводу голосують зі своїх комп'ютерів під чуйним "наглядом" керівників.
Теоретично такий ризик знімає можливість змінити свій вибір: на очах керівника людина ставить електронну галочку за "потрібного" кандидата, потім приходить додому і переголосовує за того, кого дійсно підтримує.
Подібний підхід був застосований на останніх виборах до російської Держдуми в ряді регіонів країни. І, як незабаром виявилося, із даними виборців, що переголосували, відбувалися дуже підозрілі маніпуляції. І в цілому, російські онлайн-вибори, особливо в Москві, стали найкращою антирекламою цієї технології.
Мало того, що їх рахували ледь не довше, ніж звичайні паперові бюлетені, так і результат виявився передбачуваним. У 9 з 15 округів міста лідирували представники опозиції, але після додавання онлайн-голосів скрізь перемогу здобули кандидати від влади.
Безумовно, порівнювати рівень адмінресурсу і політичної конкуренції в Україні і РФ абсолютно некоректно. Але й сказати, що в Україні громадяни масово довіряють організаторам виборів, теж не можна. "Якщо у нас народ вірить у вишки 5G і чіпування через вакцини, то що він скаже про онлайн-вибори", – зазначив у розмові з виданням один з функціонерів "Слуги народу".
Відсутність суспільної довіри до онлайн-голосування – не єдина проблема. Важливо ще й забезпечити анонімність кожного голосу. І захистити систему від зовнішніх втручань, в першу чергу, російських хакерів. Вони "відзначилися" чи не на кожних важливих виборах по всьому світу в останні роки, а Україна зі зрозумілих причин представляє для Кремля особливий інтерес.
Але найважливіше в контексті цієї технології мобілізації молодіжного електорату – вона, схоже, просто не працює. Численні дослідження, зокрема на багатому естонському досвіді, показують, що онлайн-голосування саме по собі не дозволяє залучити до процесу нових виборців.
Очевидно, головною все ж залишається не технічна сторона питання, а внутрішня мотивація кожного виборця.
Як зазначив у розмові з РБК-Україна Олексій Антипович, "старі" політики всіх кольорів не приваблюють молодих українців, оскільки апріорі не є для них авторитетами, а їхній багаторічний політичний шлях ставиться їм не в заслугу, а навпаки. Тоді як Зеленський на їхньому тлі, фактично, єдиний "інший". Але це ще не гарантує йому успіх.
"Який може бути мотив прийти проголосувати за Зеленського ще раз або навіть вперше? Потрібні якісь гачки, які мобілізують. Це не може бути "загроза реваншу". Який реванш? Зеленський же при владі. Не може бути "поліпшення життя", тому що молодь до цього всього по-іншому ставиться. Я не бачу поки, що ще раз може мотивувати людей прийти на дільниці, як у 2019-му", – резюмував Антипович.
Два з гаком роки тому "зелена" команда змогла багаторазово здивувати своїх конкурентів і зовнішніх спостерігачів несподіваними технологічними ходами. Але зараз, вже будучи владою, зробити це багато в чому буде складніше.