Які претензії у президента були до генерального прокурора Ірини Венедіктової і голови СБУ Івана Баканова, чому їх відсторонили від посади прямо зараз і як це змінить баланс сил всередині команди Володимира Зеленського – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Відсторонення Ірини Венедіктової та Івана Баканова з їхніх посад – перша помітна ротація у владі за весь час повномасштабної війни з Росією. Незважаючи на те, що до багатьох топ-чиновників претензії почали накопичуватися задовго до війни, після 24 лютого всі кадрові перестановки в "верхах" стали на паузу.
Співрозмовники РБК-Україна у владі пояснювали це очевидною причиною: кадрові питання зараз не в пріоритеті, система держуправління в цілому працює, а кожна ротація керівництва – це за замовчуванням нестабільність у відповідному міністерстві або відомстві. Але під кінець п'ятого місяця вторгнення РФ, очевидно, було вирішено, що така логіка не може бути абсолютною. Тим більше, якщо період масштабної війни затягується на невизначений час.
Відсторонення Івана Баканова пізно ввечері 17 липня не стало особливим сюрпризом. Чутки про відставку глави СБУ регулярно з'являлися в кулуарах як мінімум з минулого року. Джерела РБК-Україна у "Слузі народу" і силових структурах розповідали, що претензії до Баканова накопичувалися вже давно, задовго до повномасштабного вторгнення Росії.
Після 24 лютого вони вийшли на новий рівень. На відміну від більшості інших силових і військових структур СБУ, особливо в перші дні, проявила себе, м'яко кажучи, не кращим чином, вважають співрозмовники. Аж до того, що цілі департаменти на чолі з керівниками "загубилися" невідомо де.
Інформоване джерело РБК-Україна розповіло, що питання про звільнення Баканова предметно постало ще на початку березня, в Раді вже прикидали, скільки голосів збереться за це рішення. Але тоді давній друг президента нібито зміг домовитися, щоб його залишили на посаді. Успішне затримання Віктора Медведчука 12 квітня також зміцнило його позиції. Але, як виявилося, ненадовго.
У вищого керівництва країни було особливо багато питань до дій підлеглих Баканова на місцях, в регіонах, куди безпосередньо вторглися росіяни. Наприкінці березня був звільнений і позбавлений генеральського звання глава Херсонського СБУ Сергій Криворучко, його помічника підозрюють у тому, що він здав окупантам карту мінних полів області і нібито мало не координував дії російської авіації.
Тоді ж стало відомо, що в держзраді підозрюється екс-начальник внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов. Він покинув Україну за лічені години до масштабного вторгнення РФ, вже в червні його затримають в Сербії з сотнями тисяч готівки і коштовним камінням. Наприкінці травня був звільнений голова Харківського управління СБУ Роман Дудін. За словами Зеленського, "за те, що не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни".
А 16 липня правоохоронці затримали звільненого в березні главу кримського СБУ (базувалося в Херсоні) Олега Кулініча, за підозрою в держзраді і співпраці з окупантами. Як повідомляли джерела РБК-Україна, на момент затримання він був помічником Баканова з особливо важливих доручень і "впливав на багато процесів в службі".
Очевидно, ця історія і стала вирішальною причиною, що спровокувала відсторонення Баканова (якого про операцію із затриманням Кулініча нібито взагалі не повідомили). "Звільняти його ще до війни збиралися. Зараз додалися питання по Херсону, а Кулініч, думаю, вже став останньою краплею", – пояснив інформований співрозмовник видання.
23 червня авторитетне видання Politico з посиланням на свої джерела в оточенні Зеленського повідомило, що той збирається звільнити Баканова через незадовільну роботу в цілому і через те, що окупанти змогли легко захопити Херсон зокрема.
"Захоплення Херсона дозволило силам Путіна закріпитися в південному регіоні країни вздовж узбережжя Чорного моря. За це, сказав високопоставлений співрозмовник, вказуючи пальцем на Баканова, "хтось повинен постраждати", – написало Politico.
"Що стосується керівника СБУ – якби захотів його звільнити, я б вже його звільнив", – відреагував 27 червня на цю інформацію сам глава держави. Тоді ж Зеленський розповів, що проходить інспекція всіх правоохоронних органів на предмет їх роботи після 24 лютого. Одним з її результатів, судячи з усього і стало відсторонення Баканова.
Президентський указ про це був виписаний з опорою на статтю 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ – про невиконання військовослужбовцем своїх обов'язків, що призвело до людських жертв або інших тяжких наслідків. Як пізніше підтвердив заступник голови ОП Андрій Смирнов, щодо співробітників СБУ, яких підозрюють у співпраці з агресорами, ведуться розслідування, а Баканова відсторонили від посади, щоб він не міг вплинути на процес.
Чи стане сам він фігурантом будь-яких справ в цьому контексті або все обійдеться лише внутрішніми перевірками і службовими розслідуваннями, поки невідомо. За інформацією видання, на Банковій є думка про те, що діяльність Баканова варто було б вивчити, м'яко кажучи, якомога ретельніше.
Що примітно, ще пару місяців тому, коли в черговий раз з'явилися чутки про звільнення глави СБУ, звучав варіант, що він буде відправлений в почесне заслання – наприклад, дипломатом в одну з ключових країн-союзниць України. Однак за цей час, очевидно, багато що змінилося, тому як причина, по якій він офіційно був відсторонений, цілком може привести до подальшого кримінального розгляду.
Після указу про відсторонення Баканова в медіа з'явилася інформація, що нібито вже готові документи на його затримання. Однак джерела РБК-Україна в декількох структурах на момент публікації це не підтверджують. Але якщо проти нього і будуть висунуті офіційні підозри, то цією справою за підслідністю займатиметься Держбюро розслідувань.
Офіційне звільнення голови СБУ може відбутися у вівторок, 19 липня. Відповідне клопотання президент уже передав до Верховної ради.
Тимчасовим наступником Баканова став його перший заступник Василь Малюк. Це прізвище в якості майбутнього глави СБУ виданню називали і раніше, нібито за його просуванням стояло керівництво Офісу президента. РБК-Україна звернулося в ОП за коментарем з цього приводу, але на момент публікації відповідь отримана не була.
Розмови про можливу відставку Ірини Венедіктової йшли далеко не так активно, як у випадку з Бакановим. Але, за інформацією РБК-Україна, вона довгий час перебувала в перманентному конфлікті з Офісом президента, зокрема, із заступниками глави ОП Андрієм Смирновим і Олегом Татаровим.
Сам же Володимир Зеленський ще восени 2020 року давав генпрокурору час до кінця року, щоб показати свою ефективність, насамперед у боротьбі з корупціонерами. За словами джерела видання на Банковій, після 24 лютого питання до роботи прокуратури під керівництвом Венедіктової тільки посилилися.
"До її ефективності були давно питання. Останнім часом Зеленський не довіряв Венедіктовій та її першому заступнику. Проблема навіть не в конкретних кейсах, а в цілому. Там накопичувалося, давно були питання, але їй давали шанс", – пояснив інший інформований співрозмовник РБК-Україна.
Крім того, різко в негатив главі Генпрокуратури нібито зіграла історія, яку виданню розповів один зі співрозмовників в оточенні глави держави. Під кінець минулого року, коли в Україні загострилося політичне протистояння, Венедіктова під час однієї з поїздок до Європи нібито публічно висловилася про свої чималі політичні амбіції.
І про це швидко стало відомо. Як правило, такі речі в нинішній владі викликають негайну кадрову реакцію – але все припало на період новорічних свят, а через деякий час почалася масштабна війна і питання відклали.
У результаті Венедіктову відсторонили одночасно з головою СБУ. Володимир Зеленський пояснив це рішення тим, що на даний момент зареєстровано 651 кримінальне провадження за держзраду серед правоохоронців. Понад 60 співробітників прокуратури і СБУ залишилися на окупованих територіях і працюють проти України.
"Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави і зв'язки, зафіксовані між працівниками силових структур України і спецслужбами Росії, викликають дуже серйозні питання до відповідних керівників. Кожне з таких питань отримає належну відповідь", – уточнив президент у своєму відеозверненні 17 липня.
Там же він згадав і про два інших незакритих кадрових питання – керівників НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Обидва серйозно турбують західних партнерів України – настільки, що вони навіть були включені в текст рішення про надання Україні кандидатського статусу в ЄС.
За інформацією видання, українська влада пообіцяла європейцям закрити питання хоча б з САП до 15 липня. Отже, дедлайн вже пройшов і президенту довелося публічно актуалізувати цю тему. Звучали припущення, що і відсторонення Венедіктової може бути пов'язано із затягуванням конкурсу на главу САП. Але співрозмовник видання на Банковій запевнив, що ці процеси не пов'язані між собою.
Місце в.о. голови ОГП поки зайняв Олексій Симоненко. Широкій публіці він відомий насамперед як людина, яка поставила свій підпис під підозрою п'ятому президенту Петру Порошенку, в той час як Венедіктова взяла одноденну відпустку. Інформований співрозмовник РБК-Україна пояснив, що, швидше за все, Симоненко на цій посаді буде тимчасовою фігурою.
Голосування за звільнення Венедіктової у Верховній раді може відбутися у вівторок, 19 липня, або вже наступного тижня, розповіло джерело видання в парламенті. При цьому остаточне рішення щодо кандидатури нового генпрокурора поки не прийнято. Серед можливих претендентів на цей пост називають заступника голови ОП Андрія Смирнова, главу Мін'юсту Дениса Малюську і нардепа від СН Андрія Костіна.
***
В оточенні Володимира Зеленського за три роки при владі майже не залишилося людей, які разом з ним починали похід у велику політику. Іван Баканов був головою його штабу під час виборчої кампанії і керівником партії "Слуга народу", а Ірина Венедіктова входила в пул експертів, яких майбутній глава держави вперше представив як кістяк своєї команди перед другим туром президентських виборів.
Але, очевидно, фактор давніх особистих відносин вже давно не грає ролі при прийнятті президентом кадрових рішень, тим паче під час великої війни. Як підкреслив впливовий співрозмовник РБК-Україна, нинішні пертурбації однозначно свідчать про посилення впливу глави ОП Андрія Єрмака, який висунувся на перші позиції вже в 2020 році. При цьому балансів і противаг в команді влади стає все менше.